Варто знати:Світ
17 липня 2018 року.

З роду Казмерчаків,

або Українські корені фрау Ангели Меркель

Оксана ДРОГОМИРЕЦЬКА

Ім’я цієї жінки очолює список світових політичних діячів, котрі так чи інакше впливають на долі жителів багатьох країн. Радіючи її успіхам, ми, українці, щиро покладаємо на Ангелу Меркель наші сподівання і якось по-особливому надіємось на її допомогу в розв’язанні проблем з російською агресією, не вельми переймаючись тим, що наші очікування значно перевищують її можливості (чи особисті бажання). Певно, якось інтуїтивно ми відчули: вона на нашому боці. Або хоч має бути. Навіть якщо сама про це не здогадується. А йдеться про те, що така відома всьому світові особа, ймовірно, має українські гени.

Не так давно інформаційні агентства Польщі навперебій повідомляли, що в пані Меркель, яка сьогодні відзначає день народження, виявилися польські корені: її дідусь Людвіг Казмерчак, 1896 року народження, родом із Познані, повернувся з Першої світової війни з дружиною німецького походження Маргарет. Згодом вони виїхали до Німеччини і змінили своє прізвище на німецький лад — Каснер. 1926 р. в них народився син Хорст Каснер, майбутній батько пані Ангели Меркель, дівоче прізвище якої, звісно, — Каснер.

Окрім того, польські архіваріуси встановили, що Людвіг є сином Анни Казмерчак і Людвіга Войцеховскі, котрий, однак, так і не одружився з Анною, а тому їхній син прізвище отримав від своєї матері, котра народилася 1867 року в містечку Кунов Шамотульського повіту (тепер це Великопольське воєводство з адміністративним центром у місті Познані).

Мене зацікавила ця інформація, і я вирішила перевірити «польські претензії» на відомого світового політика. і ось що вдалося з’ясувати. Не будемо особливо перечити тому, що дід Ангели Людвіг Казмерчак був усе-таки поляком по татовій лінії. А ось щодо материнської лінії виникає низка запитань. Почнемо ж насамперед із самого прізвища КАЗМЕРЧАК або КАЗЬМЕРЧАК (у різних джерелах написано по-різному). На перший погляд, ні в кого не викликає сумніву належність імені КАЗИМИР — бо зрозуміло, що від нього походить прізвище (за аналогією: Степан, а його молодший син — Степанчак, Адам — Адамчак) — саме до польської мовної культури. і це пов’язано передусім з існуванням чотирьох польських королів Казимирів: Великого, Ягеллончика, Одновителя і Справедливого.

Але поглянемо, що з цього приводу каже філолог, мовознавець, відомий дослідник української мови Василь Кобилюх: «У праукраїнській мові слово «КСЕМАРЬ», яке означає «той, що управляє і прикрашає рідний дім чи рідну землю», згодом, під дією мовного явища повноголосся, стало КАЗЕМАРЬ. Пізніше (за аналогією до Яромир, Станимир, Владимир-Володимир) почало вимовлятися КАЗАМИР, потім — КАЗИМИР».

Мусимо чесно визнати: ті, хто називав майбутніх польських королів, щось та й знали і розуміли в прихованих і забутих нині символах імен. Читаємо у В. Кобилюха далі: «...Маємо нині у польській мові Казімєж та прізвище Казьмєжец. У російській мові є прізвища: Казьмін, Казьміров, Казьмєрін. В українській мові є прізвища: Казимирчук, Казимирець, Казимирків, Казимирко, Казимирський, Казимирчук, Казмирчук та ін.».

Додамо до цього переліку ще декілька прізвищ, виписаних з телефонного довідника Івано-Франківська: Каземирчук, Казимир, Казимирів, Казімірко, Казімірчук, Казмерчук, Казмирук, Казмірчук — їх доволі багато.

Впадає, правда, в око, що в українському варіанті цих прізвищ переважає «-чук», тоді як ми у своєму дослідженні маємо справу з прізвищем на «-чак»: Казмерчак. Але в тому ж таки довіднику перегляд прізвищ на перші дві літери алфавіту дали нам такі варіанти прізвищ із  «-чак»: Адамчак, Бідичак, Біличак, Білічак, Більчак, Бірчак, Блючак, Бурчак, Бучак — їх, погодьтеся, теж немало.

По-друге, нагадаємо, що прізвище Казмерчак дід Ангели Меркель успадкував від своєї матері. Польські архіваріуси стверджують, що Анна Казмерчак (Казьмерчак) є донькою Аполлонії Казьмерчак (1826—1903 рр.), у дівоцтві — Білевич, народженої в Пажицях під Кротошином Великопольського воєводства. Отже, маємо ще одне прізвище — прабабусі Ангели Меркель по татовій лінії — Білевич. Перше ж повідомлення на запит про походження прізвища Білевич в інтернеті подає таку відповідь: «Закінчення прізвища на 

«–евич» вказує на білоруське або західноукраїнське походження». Побудова прізвища теж суто українська: князь — князевич, коваль — ковалевич, син Дениса — Денисевич і т. д. 

Білевич — це зменшене, ймовірно, від прізвища Білик. і пов’язане воно не з кольором «білий» (рос. — бєлий, польською — б’яли), а від давнього українського слова БІЛИК — «чоловіча особина білки». Можливо, людина була дуже прудкою, як білка, або мала волосся гарячо-рудого кольору, як у білки, і через це отримала своє прізвище Білик, а його нащадок — похідну форму Білевич. Те, що в Україні дуже поширені прізвища на «–евич», «-ович» підтверджує той самий телефонний довідник. У ньому на ті ж перші дві літери алфавіту «А» і «Б» налічується 16 прізвищ — на «–евич» і 20 — на «–ович», серед яких є такі відомі, як Антонович і Андрухович. До речі, в телефонному довіднику обласного центру виявилося і прізвище Білевич.

А по-третє, спробуємо глянути на це питання з другого боку — географічного. Якщо глибоко вивчати історію Великопольського воєводства та його адміністративного центру Познані, то в їхній минувшині можна надибати чимало слідів русинів-українців. Про Пажиці, які згадуються при імені Аполлонії Білевич-Казьмерчак, не вдалося знайти ніяких відомостей. А ось Кротошин дивним чином співзвучний з назвою села Кротошин Пустомитівського району на Львівщині. і чи не були пустомитівські переселенці засновниками Кротошина польського? 

Крім того, Кротошин межує з містом Каліш — одним з найдавніших слов’янських міст. Багато подій, які тут відбулися, пов’язані з українською історією. Крім того, десятки імен шляхтичів руського походження згадуються в документах часів Середньовіччя — від появи Данила Галицького під Калішем у 1229 році, до великої кількості могил тих, хто у 1918—1920 рр. самовіддано боровся в лавах УНР і у складі польських військ, які протистояли більшовицькій навалі, що сунула на Європу. 

Додамо до цього співзвучність назви «Каліш» із прикарпатським Калуш і, що особливо цікаво, — наявність під самим Калішем містечка Руссов (Русів). З другого боку, Кротошин межує з містечком Сульмержинці — малою батьківщиною забутого, але від того не менш видатного українського латиномовного поета Себастіяна Кльоновича (1550—1602), котрий написав у 1584 році твір «Роксоланія», який досі вважають найбільшим гимном Русі від часів «Слова про Ігорів похід».

Такі «збіги» дають підстави припускати, що українські корені прапрародичів Ангели Меркель, відповідно і її прабабусі Анни, виглядають цілком реальними. До речі, цю «українськість» може підтверджувати ще й те, що полякові Людвігу Войцеховскі родичі могли не дозволити одружитися з українкою Анною Казмерчак.

Мені подобаєтьсяіншого користувача це сподобалося


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

З в’язальника — в начальники

10:34 19 липня 2018 року|За матеріалами веб-сайта ДП «ВО «Карпати» — http://dpkarpaty.com.ua/

ПАРИПА

14:22 05 липня 2018 року|Петро ПАРИПА

Без ухвали судді — не ховати?

13:57 15 березня 2018 року|Ярема СРІБНАК

«Галицька родина Грушевських»

14:02 25 січня 2018 року|Зеновія ГОДОВАНЕЦЬ

Під захистом Жовтого Земляного Собаки

10:38 04 січня 2018 року|Ольга МОНЧУК

Економія на... справедливості

14:52 19 грудня 2017 року|Підготував Микола ПЕТРИЧУК

Розкопки на Ленкавського:

14:46 23 листопада 2017 року

Їх постріляли 1942-го

14:41 23 листопада 2017 року|Ігор КОВАЛЬ. Докторант Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.

Звідки ота сила

15:09 14 листопада 2017 року|Сергій АДАМОВИЧ. Доктор історичних наук, професор ПНУ ім. В. Стефаника.