Українство:Дати
02 листопада 2017 року.

У ролі патрона Українського королівства

До 770-річчя визнання українського християнського обряду рівноправним у Вселенській Церкві та коронації великого князя Данила на короля Руси-України

Віктор ІДЗЬО. Директор інституту Східної Європи, завідувач кафедри українознавства унівеpситету «Львівський Ставро-пігіон», доктор істор

Минуло 770 років відтоді, як Папа Римський іннокентій IV свою буллою від 27 серпня 1247 року після переговорів з великим князем Руси-України Данилом визнав православний обряд, християнські традиції Української Церкви рівними у Вселенській Церкві. Водночас цим рішенням від 27 серпня 1247 року Іннокентій IV заборонив на всі подальші віки всім державам Союзу католицьких держав втручатися в державні та християнсько-культурні традиції Руси-України без згоди на це її короля.

Дослідник історії Вселенської Церкви отець-доктор Ісидор Ногаєвський в своїй монографії «історія Римських Вселенських Архієреїв. Від Святого Апостола Петра до Авінйонської неволі 1309 року», що вийшла в Мюнхені 1964 року, на основі опрацьованих архівних джерел епохи Папи Римського Іннокентія IV, які він почерпнув у Секретному ватиканському архіві, наголосив: «Це була велика епохальна подія для Української держави та Української Православної Церкви, оскільки Українській Православній Церкві, Українському королівству визначались рівноправне членство як у Вселенській Церкві, так і в політичному союзі, який очолював Папа Римський, — Союзі католицьких держав, на всі подальші віки. В майбутньому ця епохальна подія має бути предметом свята». 

Досліджуючи постать Папи Римського іннокентія IV, і. Ногаєвський наголошував: «Що стосується біографії самого Папи Римського іннокентія IV, то він, Сінібальдо Фієскі, народився в місті Генуї і був сином графа Гуга з Лявані. Навчався в Болонському університеті. На службу Церкві вступив у місті Пармі. За правління Папи Римського Гонорія III працював у Римі авдитором». 

Папа Римський Григор IХ призначив його канцлером Апостольської Столиці, а згодом висвятив на кардинала-пресвітера для церкви Святого Лаврентія в Лючіні. В 1235—1240 роках кардинал Фієскі виконував обов’язки губернатора Анкони, з 1240 року перебував у Римі при Папі Римському Келестині IV, а після його смерті кардинали 25 червня 1243 року обрали кардинала Фієскі новим Папою Римським, який забажав продовжувати політико-християнську стратегію свого попередника Папи Римського іннокентія III щодо Руси-України і прийняв ім’я іннокентія IV.

Власне, під цим іменем Папа Римський вступив у переговори з володарем давньоукраїнської держави князем Данилом Галицьким, які привели в 1247 році до визнання ним «українського християнського обряду, українських звичаїв і культурно-християнських традицій Української держави рівними у Вселенській Церкві». Цим визнанням Папа Римський іннокентій IV як Голова Вселенської Церкви і Голова Cоюзу католицьких держав, як вважає отець-доктор ісидор Ногаєвський, підніс значення українського християнства у Вселенській Церкві.


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

Україні бракує українського проводу

09:43 04 січня 2018 року|Ксеня ЛІЩИНСЬКА

Будівничий Галицької держави

12:28 07 грудня 2017 року|Віктор ІЗДЬО

Будівничий Галицької держави

15:12 30 листопада 2017 року|Віктор ІДЗЬО

Розкопки на Ленкавського:

14:46 23 листопада 2017 року

Їх постріляли 1942-го

14:41 23 листопада 2017 року|Ігор КОВАЛЬ. Докторант Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.

«Кривоноса» реабілітували

14:40 21 листопада 2017 року|Наш кор.

Про феномен українського козацтва історики говорили у Львові

13:07 21 листопада 2017 року|Василь Бойчук. м. Львів