Українство:Дати
23 січня 2018 року.

Тріумф українства

На Прикарпатті відзначили 99-ту річницю проголошення Акту Злуки ЗУНР і УНР

Зокрема в Івано-Франківську відбулась урочиста хода громадськості, що нагадувала й формат «Живого ланцюга єднання» — головної традиції свята української соборності. До речі, вчора в соцмережах з’явились і світлини з такої самої громадської акції ще далекого 1990-го, коли три мільйони українців символічно поєднали цим способом обласний центр Прикарпаття з Києвом.

Хода увінчалася святковим вічем з нагоди Дня Соборності України на площі біля пам’ятника діячам ЗУНР на вулиці Грюнвальдській. А згодом центр урочистостей перемістився до обласного муздрамтеатру ім. І. Франка. В міських бібліотеках провели своєрідні презентації — відео-екскурси та ретро-погляди — на тему «і обнялися береги одного вічного народу», а в дитячо-юнацьких школах — години української державності. Концерти ж до Дня Собрності відбулися ще в неділю в Центральному народному домі, в дитячій музичній школі №3. 

Нагадаємо, що 100 років тому з проголошенням у січні 1918 р. Української Народної Республіки (УНР), а в листопаді того самого року — Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) і визріла ідея створення єдиної соборної України, яку вдалося зреалізувати 22 січня 1919-го подією, що ввійшла в історію як Акт Злуки так званих східних і західних українських земель. Це об’єднання ррунтувалося на споконвічній мрії нашого народу про незалежну національну державу. і воно стало тоді могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації. 

Втім, і століття тому не так просто було утвердити Українську державу в її історичних межах. Згадаймо хоча б Кубанську народну республіку, проголошену 16 лютого 1918-го, якій попри всі спроби так і не вдалося об’єднатися з УНР. Пам’ятаймо і про те, що у квітні того самого 1918-го на Донбасі теж тривала... антитерористична операція проти червоноармійських банд Антонова-Овсієнка. і так само Москва заявляла, що там немає російських військ, а збройну боротьбу веде суто народно-більшовицьке ополчення, яке, мовляв, Кремль лише гаряче вітає. Але так само з Курська йшли в сепаратистський регіон ешелони з живою силою, зброєю, боєприпасами, продовольством... 

Усе ж підрозділам Центральної Ради допомогли утвердити владу УНР у належних кордонах німецькі та австрійські війська. Однак то була тимчасова перемога. Нині ж історія мовби повторюється. Але тепер у боротьбі з новітньою Московією нам потрібна остаточна вікторія. Й у відповідних спільнотах уже висловлюють мрії-побажання про формування в січні 2019-го на 100-річчя Злуки «Живого ланцюга єднання» від Франківська до Донецька.


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

Галицький реформатор

15:14 31 травня 2018 року|Віктор ІДЗЬО. Доктор історичних наук.

«Лис» — останній бандерівець Станіслава

12:42 25 травня 2018 року| Зіновій БОЙЧУК

За упокій душ родини «Бурлаки»...

09:26 10 травня 2018 року|Іван ЖИРИК

Їм світила велика ідея

14:47 26 квітня 2018 року|Василь ВЕРИГА

Галицький реформатор

14:29 12 квітня 2018 року|Віктор ІДЗЬО

Галицький реформатор

15:25 22 березня 2018 року|Віктор ІДЗЬО. Доктор історичних наук.

«Крути» під Хустом

15:06 20 березня 2018 року|Юрій КРИВЕНЬ

Краще впадь, а не зрадь

16:12 13 березня 2018 року|Степан ГЕНИК. Професор