Українство:В номер
24 листопада 2015 року.

Таємниця холмського саркофага

Петро ПАРИПА

Досить успішним видався цього року археологічний сезон у Холмі, колишній столиці давньоукраїнської держави часів Данила Галицького, де спільна українсько-польська археологічна експедиція з числа науковців інституту археології та етнології Польської академії наук та кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини (РАМС) Національного університету «Львівська політехніка» розкопує Замкову гору (поляки називають її Wysoka Gorka) та поряд розташований храм Пресвятої Богородиці. Газета «Галичина» ще з 2012 року відстежує цей процес, а її журналіст три роки тому побував безпосередньо на місці розкопок у Холмі і докладно описав хід археологічних робіт («Данилова твердиня», «Галичина» за 25 жовтня 2012 р.).
Від того часу на місці колишньої резиденції князя Данила знайдено залишки п’яти кам‘яних будівель, церкви Св. івана, вежі та житлово-оборонного валу.

Відкриття у великому вимірі
Церква Пресвятої Богородиці в Холмі відома з Галицько-Волинського літопису, який повідомляє, що її збудував князь Данило. Експедиція мала на меті знайти залишки цього легендарного літописного об’єкта. «Ми вибудували методику інтерпретації матеріалів, літописів і пізніше прийняли рішення виконати георадарне знімання (сканування території на глибину 6-10 метрів) у кількох місцях, — розповів чільний український учасник проекту з дослідження храму доктор архітектури, завідувач кафедри реставрації архітектурної та мистецької спадщини «Львівської політехніки» професор Микола Бевз. — Просканували і чинний католицький храм ХVIII ст., який, імовірно, був збудований на місці колишньої церкви. Під час сканування цього барокового собору ми побачили, що там є багато субстанцій. Археологічна розвідка виявила стіну будівлі, яка, щоправда, була перебудована: верх — із ХVIII ст., а низ — із XIII ст. У соборі на кожному квадратному метрі є по кілька поховань на різних рівнях — XIX, ХVIII століть і раніші».
Цьогорічні розкопки були успішними настільки, що деякі польські ЗМі на Люблінщині (власне, в Польщі лише вони й повідомляли про розкопки в Холмі) про це давали такі заголовки: «Незвичайне відкриття. Церква князя Романовича», як це зробила TVP Lublin. «На Високій горі знайшли церкву князя Данила Романовича з ХIII ст. Це є відкриття у великому вимірі», — повідомила наприкінці серпня ця телевізія. Охоче інформував про події на Замковій горі і люблінський «Dziennik wschodni».
«Ми виявили нові технології в будівництві часів Київської і Галицької Русі, — розповів М. Бевз. — Вони були передові, бо цеглу широко не використовували в той час. У Галичі собор збудований з вапняку й алебастру. В Києві використовували камінь пісковик і вапняк. Тут ми натрапили на великий об’єкт, збудований в техніці, яка походить з Ломбардії. Це свідчить про те, що тут працювала бригада, яка була добре знайома з усім, що діялося в Европі. Данило мав контакти і з Тевтонським орденом, який упроваджував цегляне будівництво на півночі Европи, і з Австрією, Чехією, де на той час таке будівництво теж було».

Давній саркофаг
Але найбільшою цьогорічною знахідкою під час українсько-польського архітектурно-археологічного дослідження катедрального храму Пресвятої Богородиці, розташованому поряд із Замковою горою в Холмі, стало відкриття давнього саркофага під підлогою в капличці. В ньому, вірогідно, був похований один із синів князя Данила Галицького. Капличка розташована на місці, де від 1260 року до ХVIII ст. стояв кафедральний собор, заснований князем Данилом Галицьким.  Як розповів доцент кафедри РАМС та науковий співробітник інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ Юрій Лукомський, в цьому храмі впродовж травня проводили  інтенсивні археологічні досліджен-
ня, бо тут замінювали долівку до  250-літнього ювілею коронування Холмської чудотворної ікони Богородиці, який мали святкувати у вересні, причому всю площу теперішнього храму понижували на півметра. Найвагоміший результат дослідники отримали в західній частині церкви, де, найімовірніше, могли бути княжі поховання. Торік науковці тут знайшли наріжник цегляного саркофага, і цього року приємна несподіванка не забарилася: дослідникам відкрилося поховання княжої доби.
«В нижній частині виявили кілька поховань, які можна пов’язувати з особами високого сану, — розповів Ю. Лукомський. — Одне з них мало на собі сліди від подвійного поранення черепа шаблею. Його голова була обкладена романською цеглою, повторно використаною із розташованого нижче саркофага.

Далі розкрили і сам саркофаг. Він мав злегка заокруглені і підкошені бічні стінки, що нагадує форму човна. Там ми знайшли металевий позолочений рудзик-бубенець з калатальцем всередині, який датується XIII ст. У саркофазі виявили кістяк молодого чоловіка віком 25—30 років. Збережені у чудовому стані череп, зуби.
Можливо, це є поховання одного із нащадків Данила Романовича, адже його сини Роман і Шварно померли приблизно в такому віці. Як свідчать літописи, сини і батько були поховані поруч. Тому наше завдання — знайти й інші саркофаги, хоча це буде доволі складно, бо доведеться працювати під залізобетонною плитою нової підлоги».
Своєю чергою, М. Бевз каже, що безперечним є факт, що це поховання дуже знатної особи. Оскільки його вік — до 30 років, це, найвірогідніше, може бути син Данила — Роман, який помер у  25—30 літ 1263 року. Але попри ці гіпотези важливо інше: «Вдалося нарешті окреслити конфігурацію храму, який збудував король Данило, і отримати перші свідчення про архітектуру XIII ст. Цей об’єкт доповнює далеко не повний ряд збережених українських святинь княжої доби. Ми нарешті натрапили на перші поховання княжих осіб. Тепер треба робити антропологічні дослідження, аналізи ДНК, що допоможуть встановити особу похованих. Їх робитимуть у Польщі, хоча домовлено, що за наявності фінансів паралельно це можна виконати і в Україні».
Результати перших аналізів, які мають датувати знахідку з точністю до десятиліття, будуть відомі вже найближчим часом. Якщо з’ясується, що ці поховання припадають на 60-ті роки XIII ст., тоді дослідники робитимуть аналіз ДНК, зазначає М. Бевз. Проте складність цього полягає в тому, що аналіз мають виконувати порівняльним методом. «Щоб встановити, чи це похований хтось із Романовичів, треба мати субстанції з поховань інших Романовичів. А інших відомих поховань немає. У крипті собору Святого Юра є рештки Ярослава Осмомисла, який належить до цієї ж гілки. Але невідомо, чи це точно його поховання. Ми можемо порівнювати хіба з іншими далекими родичами, які відомі. Сьогодні нащадки Рюриковичів живуть у Франції, у США, в Швеції. Якщо експертиза та лабораторні дослідження підтвердять той факт, що ми знайшли поховання Романа, то принаймні чотири поховання, пов’язані з династією Романовичів, ми тут могли б сподіватися віднайти. Від результатів датування залежить правильність нашої гіпотези. На нас чекають, думаю, сенсаційні результати на наступних етапах роботи», — сказав М. Бевз.
Такі аналізи можуть робити лабораторії в Швайцарії, Канаді та Німеччині. Але складність у проведенні ДНК-тестів полягає і в тому, що це виходить за межі фінансування програми досліджень храму Богородиці в Холмі.

Проект потребує коштів

«Цей спільний міжнародний науковий проект унікальний і відповідальний», — кажуть львівські науковці. Науковий проект «Пошук, ідентифікація і наукове вивчення найстарішого храму Пресвятої Богородиці, побудованого в Холмі королем Данилом Галицьким», тривалістю  5 років був підписаний в березні 2013 року. Головний бенефіціар проекту — інститут археології та етнології ПАН, який є ключовою організацією, яка акумулює кошти, засоби і здійснює наукове та методичне керівництво роботами. З української сторони в проекті бере участь «Львівська політехніка», інститут українознавства та інститут археології АНУ. Також до експедиції залучені польські фахівці з інституту археології у Варшаві, «Краківської політехніки», «Люблінської політехніки», Університету з Торуні та інших. Від польської сторони координатором проекту є професор Aнджей Буко з інституту археології і етнології ПАН у Варшаві.
Нині дослідники мають дві головні проблеми: пошук засобів для продовження роботи експедиції в умовах шахтного методу, що вимагає серйозного технічного забезпечення, а також виконання комплексу науково-лабораторних досліджень. Науковці мають надію, що держава таки підтримає їх у цій справі фінансово.
Нагадаємо, 2013 року роботи в Холмі фінансував Фонд Петра Порошенка, який переказував кошти на інститут археології у Варшаві, і той вже ці кошти виділяв на експедицію. Торік через військові дії фонд не міг фінансувати розкопки, і значну частину робіт було виконано за кошти «Львівської політехніки» та спонсорів. Цього року Фонд Петра Порошенка знову почав фінансувати роботи в Холмі.

Створити
український некрополь

На думку М. Бевза, на рівні міністерств культури Польщі і України треба думати й про створення постійної музейної експозиції виявлених археологічних знахідок. Наразі на місці розкопу заплановано зробити оглядову скляну вітрину, через яку можна буде оглядати рештки реліктів первісного храму. Оскільки Польща планує зробити в Холмі великий туристичний центр, то, можливо, згодом можна буде заходити в крипту нинішнього храму, оглядати поховання і релікти, які там є.
«Поляки мають Вавель, а княжий некрополь України надзвичайно бідний, бо все ретельно знищували впродовж віків. Було б чудово, якби в базиліці Різдва Пресвятої Діви Марії в Холмі ми мали частину некрополю славних українських князів», — вважає Юрій Лукомський.



Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

Будівничий Галицької держави

12:28 07 грудня 2017 року|Віктор ІЗДЬО

Будівничий Галицької держави

15:12 30 листопада 2017 року|Віктор ІДЗЬО

Розкопки на Ленкавського:

14:46 23 листопада 2017 року

Їх постріляли 1942-го

14:41 23 листопада 2017 року|Ігор КОВАЛЬ. Докторант Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.

«Кривоноса» реабілітували

14:40 21 листопада 2017 року|Наш кор.

Про феномен українського козацтва історики говорили у Львові

13:07 21 листопада 2017 року|Василь Бойчук. м. Львів

Звідки ота сила

15:09 14 листопада 2017 року|Сергій АДАМОВИЧ. Доктор історичних наук, професор ПНУ ім. В. Стефаника.

На Калущині вшанували чин «гамаліївців»

14:58 14 листопада 2017 року|Іван ЧОРНОЛІСЬКИЙ

У ролі патрона Українського королівства

14:51 02 листопада 2017 року|Віктор ІДЗЬО. Директор інституту Східної Європи, завідувач кафедри українознавства унівеpситету «Львівський Ставро-пігіон», доктор істор

Джерела Повстанської Армії

14:01 26 жовтня 2017 року|Михайло МУЛИК. Голова Івано-Франківської станиці колишніх вояків дивізії «Галичина», почесний громадянин м. Івано-Франківська.