Українство:Дати
14 вересня 2017 року.

Природа варварів не змінилася...

Степан БОЙКО

У село Вижняни на Львівщині кінна Червона армія ввійшла 17 вересня 1939 року. То був недільний день, молодь і старші люди після церкви спішили до Народного дому. І були прикро вражені, коли побачили, що непрошені гості геть перевернули книгозбірню. У кутку двору, розповідала моя мама Анастазія, горіло багаття з книжок, вони ходили по українському жовто-синьому прапорі, лаялисяѕ Троє із цих вояків прийшли у гості й до нашої хати. Велика простора кімната в образах з рушниками їх здивувала.

— А це хто? — спитав один із них і вказав на портрет І. Франка.

— Я була на похороні австрійського бауера і там дарували готові портрети в рамцях цісаря Франца-Йосифа II, — з гордістю казала мама, — а я замінила його на портрет І. Франка. І Шевченко, і Франко у нас в пошані.

Після того у нашій садибі зірвали яблука, викопали картоплю, зібрали інші овочі, випасали коней. А далі швидко перебралися на сільський фільварок. Економ покинув його, а колишні військовополонені російської армії (працювали на фільварку) роздавали за горілку майно, худобу, заготовлені продукти ніби бідним.

Йосиф Москаль, уродженець Кіровоградської області, з числа полонених, став головою сільради Вижнян. За його вказівкою було арештовано кілька активних «просвітян», які так і не повернулися додому. У селі було чотири австрійські бауери. Один із них заснував пасіку (200 бджолосімей). інший вирощував горіхи і возив їх до Австрії. Його колега побудував у селі паровий млин, який працював до 1975 року. Був і такий бауер, який вирощував сортову квасолю та побудував молочарню. «Гості» все націоналізували. Пасіку знищили. Але молочарня на австрійському обладнанні працювала до 1956 року. 

Прекрасні будинки бауерів заселили східняки (дільничні міліціянти, вчителі, різні заготівельники), які фактично висліджували надалі вояків ОУН-УПА, ставали головами колгоспів, працівниками радянських репресивних органів. 

Сьогодні і сліду немає від будівель австріяків, їхніх садів чи пасіки. Залишилась їхня чудова церква, дорога до Львова, яку вони проклали особистим коштом і обсадили горіхами та черешнями. На сільському цвинтарі залишили прегарну капличку, кілька прекрасних гробівців з пам’ятниками. Прекрасний гай, посаджений ними, і досі нагадує всім про мудрість бауерів і варварство східних «визволителів». Адже і нині вони не змінилися, бо нищать схід України, перетворюючи все на руїну.

Мені подобаєтьсяіншого користувача це сподобалося


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

«Лис» — останній бандерівець Станіслава

12:42 25 травня 2018 року| Зіновій БОЙЧУК

За упокій душ родини «Бурлаки»...

09:26 10 травня 2018 року|Іван ЖИРИК

Їм світила велика ідея

14:47 26 квітня 2018 року|Василь ВЕРИГА

Галицький реформатор

14:29 12 квітня 2018 року|Віктор ІДЗЬО

Галицький реформатор

15:25 22 березня 2018 року|Віктор ІДЗЬО. Доктор історичних наук.

«Крути» під Хустом

15:06 20 березня 2018 року|Юрій КРИВЕНЬ

Краще впадь, а не зрадь

16:12 13 березня 2018 року|Степан ГЕНИК. Професор

Життя, офіруване Україні

15:19 01 лютого 2018 року|Іван ЖИРИК. Голова правління Івано-Франківської обласної організації «Чорний Ліс».