Тема дня:Світ
19 вересня 2017 року.

Асиметричний переполох

Росія, Угорщина, Румунія, Польща і Молдова не задоволені реформаторським законом про освіту в Україні

Петро ПАРИПА

На адресу України полетіли істеричні заяви від сусідів —  не лише Росії, що вже стало звичним, а й Угорщині, Румунії, Польщі і навіть маленькій Молдові не сподобався реформаторський закон про освіту, який схвалила Верховна Рада  України 5 вересня ц. р. Згідно з цим законом, представники нацменшин зможуть здобувати освіту рідною мовою поряд із державною в дошкільних закладах і початковій школі, а на подальших стадіях навчання передбачено можливість вивчення мови нацменшини як окремого предмета. 

Що ж так насторожило сусідні країни в українській реформі освіти і як у цих самих сусідів дбають про мову української меншини? Як на істеричні заяви деяких сусідніх країн реагують наші державні інстанції? Про це далі й поведемо мову.

Стурбовані сусіди 

Найспокійнішою на схвалення українським парламентом закону про освіту була реакція Польщі. У роз’ясненні її МЗС зазначено, що в цій країні стежили за змінами в сфері освіти в Україні і вважають, що закон гарантує етнічним групам та національним меншинам право на освіту рідною мовою поряд із викладанням українською мовою у дитсадках і школах. 

А от реакція Румунії і Угорщини, де нині при владі шовіністи, які марять кордонами середньовічної Великої Угорщини (вона тоді захопила не лише українське Закарпаття і частину нинішньої Словаччини, а й Балкани), була істеричною. Глава МЗС Угорщини П. Сіджарто заявив, що «Україна вдарила Угорщину в спину», бо поправками в законі про освіту порушує права угорської меншини. Глава кабінету прем’єр-міністр Угорщини Я. Лазар занепокоєний тим, що після здобуття початкової освіти рідною мовою угорські діти будуть змушені перейти на українську мову навчання в середніх і старших класах. А це, на переконання держсекретаря Угорщини  А. Потапі, відповідального за національну політику в угорському уряді, суперечить чинній Конституції України, так начебто вона вимагає від 150 тисяч українських угорців незнання державної мови України. Як наслідок цих заяв, Угорщина поскаржилася на Україну з її освітнім законом до ОБСЄ, ООН та ЄС...

«Із занепокоєнням» сприйняли новину про реформу української освіти і в Румунії, заявило тамтешнє МЗС, яке вважає, що законопроект порушує права румунської меншини вчитися рідною мовою.

Услід за румунами і відвертий москвофіл у Молдові — президент і. Додон закликав українську владу відмовитися від нового закону про освіту, через який румуни і молдовани в Україні ризикують «підпасти під денаціоналізацію». 

Про реакцію брехливого Кремля навіть не згадуватимемо, адже в Росії на десяток мільйонів українців нема жодної української школи.

Політика асиміляції 

А тепер подивімося, як решта сусідів дбає про свої українські меншини. Нині в Польщі, де кількість українців, за даними Об’єднання українців у Польщі, становить 250–500 тис., вивчення української мови як рідної ведеться в п’яти українських школах, школах з українськими класами та численних пунктах навчання в понад 100 місцевостях в 11-ти воєводствах, повідомила днями газета для українців у Польщі «Наш Вибір». Проте міністр освіти Л. Гриневич на зустрічі з делегаціями 11-ти країн 15 вересня сказала, що в Польщі немає жодної середньої загальноосвітньої школи, де викладали би українською. Очевидно, йдеться про школи з українською мовою викладання.  

У Молдові діють 52 навчальні заклади, де вивчають українську мову, повідомляє посольство України в Молдові. Але на понад 282 тисячі українців (без врахування понад 160 тис. українців у Придністров’ї) теж нема шкіл з українською мовою навчання. 

А в Угорщині, де так розпинаються за угорську меншину на Закарпатті, зі шкільництвом на державному рівні для українців справи взагалі ніякі. «Якщо 150 тисяч закарпатських угорців мають близько 170 угорськомовних державних шкіл (на тисячу осіб припадає приблизно одна школа), то на п’ять тисяч українців в Угорщині нема жодного навіть україномовного класу. Це такий міждержавний паритет!», — прокоментував ситуацію для «Галичини» закарпатський письменник і журналіст Олександр Гаврош.  

 

Зате угорська меншина в Україні майже не знає державної мови, через що Берегівщина виглядає неукраїнською резервацією, де лише дорожні вказівники державною мовою підказують, що це ще українська територія. Уже згаданий керівник кабінету прем’єр-міністра Угорщини Я. Лазар, виступаючи влітку  ц. р. перед парламентом зі звітом про реорганізацію спецслужб, відверто зазначив не лише те, що угорські агенти в Києві працюють над тим, щоб захистити інтереси Будапешта, а й що зовнішня розвідка Угорщини вперше за 25 років проводитьѕ відкриті операції з підтримки угорської меншини на Закарпатті. Ще й нарікав, що ця «діяльність» зустрічає опір української влади, а наше МЗС робить все можливе, щоб перешкоджати роботі угорських агентів і дипломатів. Угорщина підтримує ідею створення угорської автономії на Закарпатті. 

Будемо дивуватися, але деякі високочолі українські чиновники підспівують угорським експансіоністам. Зокрема голова Закарпатської облдержадміністрації Г. Москаль 8 вересня закликав Президента України П. Порошенка ветувати закон про освіту, який начебто «суперечить Европейській хартії регіональних мов іѕ двостороннім договорам України з сусідніми країнами», як мовиться у заяві Москаля, оприлюдненій його прес-службою. 

І чого б це Москаль так розшаркався перед Будапештом? Як нам повідомило добре поінформоване джерело в Ужгороді, він став заручником невеличкої фракції Партії угорців України в Закарпатській обласній раді, яка тримає в руках «золоту акцію» і своїми голосами допомагає Москалю в прийнятті потрібних йому рішень. Отож тепер він їй і віддячує українськими національними інтересамиѕ

У Румунії в середині 60-х років ХХ ст. було ліквідовано майже всі школи з українською мовою навчання і всю українську освітньо-культурницьку працю у селах, навіть заборонено вживати в публікаціях українські назви місцевостей. На понад 51 тисячу українців, за переписом 2011 р., в Румунії немає дошкільних закладів і шкіл з викладанням українською мовою. В 63-х школах у місцях компактного проживання українців українську мову викладають лише як предмет (здебільшого факультативно та за бажанням). Навчання українською провадять тільки в ліцеї ім. Т. Шевченка  (м. Сірету Мармацієй, Мараморщина). 

За словами того ж О. Гавроша, українську в школах викладають хіба що дві-три години на тиждень. Решту предметів навчають румунською. Для порівняння: в Україні працює понад 100 шкіл із румунською мовою навчання.

Отож більшість наших любих сусідів успішно здійснюють політику асиміляції своїх українських меншин і в той же час асиметрично намагаються вставити свої палиці Україні в її спробі навести лад із системою освіти своїх нацменшин. Адже 92% шкіл нацменшинѕ російськомовні, тобто є засобом зросійщення за державний кошт. А навчання державної мови в цих школах поставлено на такий низький рівень, що представники нацменшин неспроможні вступити в український ВНЗ. Однак попри це чільники румунської та угорської нацменшин досить активно виступають проти освітнього закону, за право живучи в Україні фактично не лише не знати державної української мови, а й формувати в місцях компактного заселення автономістські анклави за підтримки сусідніх держав.

 

Толерантна Україна 

В Україні до заяв сусідніх країн поставилися спокійно. 15 вересня до Києва прибули представники 11 делегацій, зокрема представники структур ЕС і держав, що відкрито виступили проти української реформи освіти, аби з’ясувати суперечливі питання Закону «Про освіту». Міністр освіти Л. Гриневич наголосила: «2016 року понад 36% випускників Закарпаття склали ЗНО з української мови з результатом від 1 до 3 балів, тобто в них зовсім не було шансів вступити до вищих навчальних закладів. А в Береговському районі, де компактно проживає угорська громада, 75% випускників цього району отримали від 1 до 3 балів». 

Як наголосила міністр Гриневич, вона не розуміє обурення сусідніх країн українським Законом «Про освіту». Зокрема, за її словами, за кордоном також бракує, а подекуди й зовсім немає україномовних шкіл. У МОН України також відзначають, що права національних меншин на рідну мову Україна не обмежує. До 5-го класу діти зможуть нею вчитися, опісля — українською. Проте за бажанням батьків деякі предмети викладатимуть мовою нацменшини.

Україна готова подати до Ради Европи на експертизу мовну статтю Закону «Про освіту», яку вважає такою, що відповідає Конституції і Европейській хартії регіональних мов або мов меншин, щоб підтвердити відсутність порушень міжнародних зобов’язань. 

Своєю чергою, прем’єр-міністр  В. Гройсман підкреслив, що Україна — «надзвичайно толерантна країна, яка повністю віддана демократичним цінностям» і виконує міжнародні зобов’язання в питанні мов нацменшин. «Але не менш важлива позиція полягає в тому, щоѕ державна українська моваѕ повинна бути застосована на всій території нашої держави. Тому закон про освіту якраз дозволяє забезпечити нормальний доступ до мов нацменшин і дати нові можливості для розвитку нашої рідної мови», — зазначив керівник українського уряду. 

Мені подобаєтьсяіншого користувача це сподобалося


Поки що немає рейтингу.
1 коментар доступний

Аліса Мудрицька - Усе правильно. Але мені вже багато років не дає спокою думка: може, самі українці винні в цьому? В тому що українських шкіл за кордоном немає або
показати більше ...

Мені подобаєтьсяПодобається · 
Мені не подобаєтьсяНе подобається
3 місяців 3 тижнів тому · 
Поки що немає рейтингу.
 

Інші публікації тематики

Нові апетити перевізників

10:56 07 грудня 2017 року|Юрій КРИВЕНЬ

Газова рулетка

12:51 19 жовтня 2017 року|Олег БАСОК

Зазирнути у державну кишеню

10:02 28 вересня 2017 року

Національна гнучкість

12:53 26 вересня 2017 року|Петро ПАРИПА

Працюємо за їжу

14:33 14 вересня 2017 року|Олег БАСОК

Грузинський (про)нарив

14:07 12 вересня 2017 року|Олег БАСОК

Ко і Фі сиділи на трубі...

13:30 07 вересня 2017 року|Олег БАСОК

Куди веде колія?

15:49 29 серпня 2017 року|Юрій КРИВЕНЬ

Ситий голодного не розуміє

11:50 22 серпня 2017 року|Олег БАСОК