Спорт:Наші інтерв`ю
12 квітня 2018 року.

Ростити власних форвардів

Треба ухвалити закон, який заборонив би футбольним клубам красти чужі таланти

Богдан БІЛЕЦЬКИЙ

Після невдачі України у відбірному циклі до чемпіонату світу наша футбольна громадськість заговорила про нагальну потребу змінити вектор підготовки молодих гравців. Легендарний воротар Олександр Шовковський сказав, що уболівальники та фахівці нині мають усвідомити і сприйняти, що збірна України не входить до числа найсильніших футбольних команд Європи і через те не потрапила на світову першість 2018 року: «Необхідно повністю переглянути методи підготовки молодих футболістів, якісно поліпшити навчально-тренувальні бази, створити нові можливості для залучення молодих хлопців у футбольні секції по всій країні, де вони будуть тренуватися і грати на сучасних майданчиках і стадіонах з доброякісними футбольними полями». З цього приводу своїми думками поділився спортивний експерт газети «Галичина», депутат обласної ради Дмитро ЛАЩУК.

Дефіцит кадрів у клубах

— Пане Дмитре, згадується відбірний матч у Загребі зі збірною Хорватії, який показав, що в Андрія Шевченка дефіцит кадрів. Ця проблема — наслідок скрути в дитячо-юнацькому футболі. Упродовж років наші клуби широко відчиняли двері перед іноземцями, здебільшого посередніми легіонерами, і ті забирали місця на футбольному полі в українців.

— І раптово олігархи перестали витрачати гроші на свої клуби. Не стало «Металіста», не стало «Дніпра» — тієї яскравої команди, яку ми знали. Добротні легіонери втекли, а заміни немає. Чому немає? Бо ми забули про розвиток дитячо-юнацького футболу.

Втім, сподіваюся, що попереду — кращі часи. Що бізнесмени, пов’язані з футболом, зроблять висновки й почнуть вкладати кошти в розвиток дитячо-юнацького футболу. У чемпіонаті гратимуть виховані у нас футболісти.

 

Нахабно забирають обдарованих

— Розвиток дитячо-юнацького футболу в Україні значною мірою залежить від роботи тренерів. Але за умови, що дитячі тренери перестануть жебракувати. Доволі цікавий «рецепт» українського футболу запропонував один із найкращих гравців в історії збірної України Віктор Леоненко. Його ідея — преміювати дитячих тренерів. А щоб це сталося, треба ініціювати закон, аби кожен футболіст платив своєму першому тренерові один відсоток зарплати. Все-таки кар’єру кожного футболіста починає творити його наставник, а про нього всі чомусь забувають.

  — З цим не дуже погоджується колишній футболіст «Динамо», «Шахтаря», «Дніпра» та інших команд, а нині головний тренер «Прикарпаття» Володимир Ковалюк. На його думку, ідею Леоненка треба змінити. Мовляв, наставник виховає одного сильного футболіста і не матиме стимулів працювати далі: «Наприклад, футболіст підпише контракт із зарплатою 100 тис. доларів на місяць. Його наставник матиме тисячу доларів. Навіщо йому працювати? Якщо виховає двох чи трьох гравців, матиме дві чи три тисячі доларівѕ Вважаю, що кожному тренерові треба давати солідну одноразову премію за виховання футболіста, тоді фахівець і далі виховуватиме таланти. Про це повинні подбати на державному рівні». 

  — Ще Володимир Ковалюк пропонує піти шляхом Франції та ухвалити закон, який забороняв би футбольним клубам красти чужі таланти.

— Якщо хлопець народився, скажімо, в Івано-Франківській області, то він повинен займатися футболом лише на території свого регіону. Такий закон ефективно працює у Франції. Так ми підвищимо рівень дитячо-юнацького футболу і створимо конкуренцію між школами.

На жаль, нині маємо сумну картину. Тренер у провінції вкладає душу в юного футболіста, а приїжджають заможні селекціонери з «Динамо» чи «Шахтаря» і нахабно забирають до себе 12-річного талановитого підлітка. і не одного, а половину команди! Батьки, звісно, тішаться, що на їхніх синів звернули увагу гранди. А от школа і тренери залишаються ні з чим. Великі клуби зводять нанівець їхню багаторічну працю.


Спортивний податок для підприємств

— І буває таке, що через перебір відібраних футболістів таланти у грандах пропадають. І початкова тренерська робота справді уже нічого не варта. А футбольним функціонерам і владі це байдуже, вони просто забули про тренерів, перестали їх преміювати. Колись дитячі тренери мали справедливу оплату праці, а їхня зарплатня залежала від кількості вихованих професійних футболістів. Протягом дії першого професійного контракту 50 відсотків діставала школа, яка виховала гравця, а 50 відсотків — тренер. Пане Дмитре, ви часто буваєте в Польщі, Голландії та Бельгії. Наскільки я знаю, завжди цікавитеся розвитком футболу в тих країнах, в тому числі й дитячо-юнацьким. Почнімо з Польщі...

— Перше: для того, щоб залучити дітей до занять спортом, потрібна інфраструктура. Я був приємно вражений, коли побачив у Польщі, що навіть у селах є штучні поля і сучасні спортзали. До 2012 року, коли з Україною був спільний європейський футбольний чемпіонат, у наших сусідів побудували 2 012 спортивних майданчиків і стадіонів. До речі, до складу спортивних майданчиків належать футбольне поле, баскетбольні і волейбольні майданчики, тенісний корт. Там дуже багато проводять змагань з дитячо-юнацького футболу. А талановитих дітей відбирають дуже ретельно. Вони багато часу проводять з м’ячем, бігають з ним, і фактично жодних фізичних навантажень. Відвідав один зі стадіонів. Футбольне поле розмальоване на кілька маленьких майданчиків, а там тренуються і грають різні вікові групи. Намагаюся порівнювати українську спортивну обстановку з польською. Різниця є і, на жаль, не на нашу користь. У нас трапляється, що тренер бере дітей під свою опіку з числа знайомих або тих, батьки яких заможні. Висновок один: в Україні за все треба платити. У Польщі такого немає. Держава стимулює розвиток спорту, а щоб у цьому були зацікавлені підприємці, їм зменшують на певний відсоток розмір податку. Якщо так можна сказати, цей відсоток — податок на спорт, але йде він не у державну казну, а безпосередньо на організацію дитячого спорту. За таких умов тренери набирають дітей у свої групи з числа найсильніших.

— А як у Голландії та Бельгії?

— У цьому плані там ще краще. Це країни зі сталою економікою, рівень життя вищий, більше залучається інфраструктурних коштів. Дитячо-юнацький футбол у них на досить високому рівні, а звідси — високі досягнення в дорослому футболі. Збірні цих країн — одні з найкращих в Європі, а багато їхніх гравців виступають в найпотужніших європейських командах. Ось один із стадіонів, який відвідав. Навколо нього щонайменше п’ять-шість футбольних полів. і кожне з них закріплене за тією чи іншою віковою групою.

У Бельгії в одному з міст, яке за кількістю населення приблизно таке саме, як наші Коломия або Калуш, я бачив велике футбольне поле зі штучним покриттям, а поруч — мінімум п’ять полів з натуральним покриттям. Найцікавіше інше: понад 20 діток тренуються чомусь не на натуральному газоні, а на штучному. 

Як і в Польщі, в Голландії та Бельгії проводять багато футбольних турнірів і серед дорослих, і серед дітей різних вікових груп. Гра тут приносить більше користі, ніж тренування, а крім усього, діти між собою здружуються, а дружба і взаємодопомога теж сприяють зростанню майстерності юних талантів.

 

Брати приклад з Хорватії 

— Пане Дмитре, найбільше талантів, здається, з’являється в Хорватії, з якої українцям радять брати приклад і якій ми програли два матчі у груповому турнірі до Чемпіонату світу-2018. Збірна країни, що в десять разів менша від України, — постійний учасник чемпіонатів світу та Європи, а в 1998-му навіть отримала світову «бронзу». Хорвати вражають результатами не лише на футбольному полі, а й на трансферному ринку. Лише 25 футболістів національної збірної коштують приблизно 300 млн. євро. А якщо полічити всіх футболістів країни, то, за однією з інформацій, їхня трансферна вартість сягне мільярда євро!

— Я читав про розвиток футболу в Хорватії, і Україні справді є чого повчитися. Найбільше талантів плекають у загребському «Динамо», найтитулованішому клубі Хорватії. Саме там виховали зірок світового футболу Звоніміра Бобана, Роберта Просінечкі, Луку Модріча, Давора Шукера, Івіцу Оліча, Деяна Ловрена, Маріо Манджукіча, Матео Ковачіча, Алена Халіловіча.

Як пишуть очевидці, передусім вражає кількість футбольних полів, які звели поблизу арени «Максимір», де виступає «Динамо» і де найчастіше свої домашні матчі проводить збірна Хорватії. На території стадіону — вісім полів різних розмірів. За словами хорватського тренера директора академії ФК «Динамо» (Загреб) іво Шушака, вони витратили 10 млн. євро на створення полів, баз та інших об’єктів.

— А прес-аташе Федерації футболу Хорватії Томіслав Пачак в одному з інтерв’ю сказав, що потужну інфраструктуру розвинули також «Рієка», «Хайдук», «Осієк» та інші клуби. Загалом на території країни функціонує 1 200 футбольних гуртків, в яких займається 95 тисяч хорватів віком до 18 років. Не так, як в Україні, де в гонитві за титулами щорічно витрачають 40-50 млн. євро на легіонерів. Клуби Хорватії ці гроші заробляють.

— Наприклад, у загребському «Динамо» футбольні менеджери починають заробляти гроші вже на шестирічних спортсменах. Дитячі гуртки платні, і в шестирічному віці ще не можливо визначити, чи зросте з дитини великий футболіст, тому за місяць занять батьки платять 50 євро. Власне, в «Динамо» нині тренується орієнтовно 300 дітей віком від 6 до 10 років.

— А коли тренери вже серйозно розпочинають займатися з маленькими дітьми?

— Перші тактичні навички юні футболісти виробляють у 8 років. Вони грають у футбол на маленьких полях. У 10 років починають перший відбір. Найталановитіші продовжують тренуватися безплатно, а безнадійні полишають школу «Динамо». і лише в 12 років хлопчикам дозволяють грати в справжній футбол на великому полі з 22-ма футболістами, застосовуючи різні тактичні схеми.

У 13 років гравці проходять через друге сито відбору. Клуб залишає лише найталановитіших і дає їм першу стипендію — 300 євро на місяць. Дітей з інших міст поселяють у гуртожитках, вони харчуються в їдальні клубу й ходять до найближчої школи. Як сказав директор академії «Динамо» іво Шушак, уже в 17 років гравці заробляють по тисячі євро на місяць.

— А як заробляють футболісти основного складу «Динамо», а також тренери, і скільки їх є в команді?

— Зарплати в гравців «Динамо» по 10 і навіть по 20 тис. євро на місяць. А усього в «Динамо» — 30 футбольних тренерів. Частина з них на всіх турнірах відстежує талановитих хлопців — аби вчасно запросити до академії. А зарплата футбольного тренера в академії — до  1 800 євро на місяць. На тренерські вакансії оголошують конкурсний відбір. У клубі постійно проходить ротація. Один тренер може тренувати 14-річних, а за півроку його переведуть на роботу з  16-річними. Або навпаки. Топ-менеджери ретельно аналізують спортивні показники дітей під орудою певного тренера і роблять кадрові висновки.

До речі, наставники працюють лише з хорватськими дітьми. Країна захистила свій футбольний ринок. У Хорватії заборонено реєструвати іноземних футболістів до 16 років. А якщо гравець родом не з країн ЄС, то до 18 років він не зможе працювати в Хорватії.

— Та й молодь у Хорватії швидко відчуває смак великих перемог...

— Вихованцям академії «Динамо» у 16 років дають шанс випробувати себе в основному складі «Динамо». Так було із колишньою зіркою «Тоттенгема» Ніком Кранчарем, нинішньою зіркою «Реала» Матео Ковачічем, екс-футболістом «Барселони» Аленом Халіловічем. Щосезону аж шестеро юних футболістів вливаються в основну команду. Клуб дає їм ігрову практику, вірить у цих хлопців, а потім успішно їх продає.

Та й Польща, Голландія і Бельгія в організаційному плані стоять значно вище від нас. Знову ж таки, сподіватимемося, що так завжди не буде. Якщо розвиватимемо спорт, то колись це дасть плоди. Наведу один приклад. Торік з фонду соціально-економічного розвитку для будівництва футбольних штучних полів в Україні було виділено 270 млн. гривень, а в 2018-му на 100 мільйонів більше.

 


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

Змагання з настільного тенісу

13:46 12 квітня 2018 року|Наш кор.

НОВИНИ СПОРТУ

14:33 27 березня 2018 року|Богдан БІЛЕЦЬКИЙ

Календар чемпіонату України

15:16 22 березня 2018 року

Хто покриває «заробітчан» на матчах?

15:14 22 березня 2018 року|Богдан БІЛЕЦЬКИЙ

НОВИНИ СПОРТУ

14:52 20 березня 2018 року|Богдан БІЛЕЦЬКИЙ

Сила, закодована в танці

14:48 20 березня 2018 року|Роман ІВАСІВ

Де тренувати олімпійців?

13:41 15 березня 2018 року|Богдан БІЛЕЦЬКИЙ

НОВИНИ СПОРТУ

15:41 13 березня 2018 року|Богдан БІЛЕЦЬКИЙ