Спорт:Наші інтерв`ю
31 серпня 2017 року.

Немічна база

Богдан БІЛЕЦЬКИЙ

Богдан Вовкович — невгамовний ветеран спорту. Його можна побачити на різних змаганнях, на зустрічах, пов’язаних зі спортом. При цьому він постійно порушує проблемні питання, часто турбує керівників прикарпатського краю на їхніх особистих прийомах і в листах до них з пропозиціями щодо подальшого розвитку спортивної галузі в області. і те, що не так зроблено чи робиться, болісно сприймає, свої думки висловлює гостро, щоб нарешті було вжито відповідних заходів.

У минулому Богдан Вовкович — гравець команди майстрів класу «Б» (1960—1965 рр.) — «Спартак» (спочатку Станіслав, а з 1962-го року — Івано-Франківськ), інших команд майстрів колишнього СРСР, хокеїст, футбольний і хокейний тренер. У 1994 і 1998 рр. балотувався до Верховної та обласної рад.

- Пане Богдане, ви багато років боретеся за те, щоби в області, зокрема в Івано-Франківську, звідки ви родом, владні структури приділяли належну увагу зміцненню спортивної бази. Як загалом оцінюєте стан справ у цьому напрямі?

— Спорт грунтується на матеріально-технічній базі. І саме тут багато недоробок. Ось, наприклад, в Івано-Франківську 31 рік зводимо стадіон «Рух». За своє довге життя я знайомився з 20-ма генеральними планами забудови міста, на планшетах — такі спорткомплекси, що душа раділа: нарешті щось усе-таки буде. Але це «буде» нерідко залишається донині. У Коломиї 70 років будуємо стадіон. У Косові ще наші прадіди за допомогою лише підручних засобів побудували плавальний басейн, а ми його ремонтуємо вже 65 років. За покійного голови ОДА Михайла Вишиванюка в Івано-Франківську хотіли збудувати палац спорту, але віз і нині там. За міського голови Зіновія Шкутяка біля озера планували звести чотири тенісні корти і спортзал. і все, здається, для цього було, та виявилося, що за землю треба платити. Тому з цього будівництва нічого не вийшло.

Так було і за радянської влади. У 1966 і 1972 рр. надходили приємні для прикарпатського спорту новини: у Ворохті почнуть будівництво олімпійської бази. Все нібито в макетах було готове, але завадив так званий «західний пояс», — розташовані в Карпатах ракети, націлені на капіталістичний світ.

Щось знищити — ми завжди мастаки, а щось створити — заважають або відсутність коштів, або бездіяльність, безгосподарність чи відсутність ініціативи в окремих керівників. У Карпатах донині немає 130-метрового трампліна. Вже не кажу про села і присілки, де могли б споруджувати 15—30-метрові трамплінчики, щоб із дитячого віку гартувати стрибунів, майбутніх чемпіонів і призерів Олімпійських ігор. 90 років біля озера діяли тенісні корти, облаштовані ще за Польщі. А де вони тепер?..

- Пане Богдане, я колись брав у вас інтерв’ю і в ньому, крім усього, звучала тенісна проблематика. Своїм рішенням від 3 грудня 2014 року Івано-Франківська міська рада надала дозвіл на розробку детального плану території кварталу на вул. Гетьмана Мазепи (поруч з озером, біля будинків №138 і 140-а) з одночасним будівництвом тенісних кортів. Було і рішення сесії  міської ради від 26 травня 2015-го з цього питання. А в березні нинішнього року було звернення громади Івано-Франківська до міської ради щодо ініціативи будівництва тенісних кортів. І що з того всього вийшло?

— Корти, хоч із потугою, але будуватимуть. Мені майже рік довелося «вибивати» землю. Я зайшов до нашого головного міського архітектора, а він каже, що хоче там збудувати готель. Та я йому — про наших дітей, онуків і правнуків — щоб вони мали відповідні умови для змагань на спортивному об’єкті, навіть на міжнародному рівні. Тобто тут мали б бути роздягальні для чоловіків і жінок, душові, туалети, тренерська і суддівська кімнати, тренажерний зал, прес-центр для журналістів і т. д. Недавно я мав такі розмови з головою ОДА Олегом Гончаруком і народними депутатами Володимиром Шкварилюком та Анатолієм Матвієнком, і вони пообіцяли допомогти побудувати корти в тих межах, в яких колись вони були.

- Мені цікаво, як із тенісними кортами в Івано-Франківську біля спорткомплексу «Олімп», до будівництва якого ви були причетні. Казали, що вчили  грати у великий теніс першого секретаря обкому компартії Івана Скибу...

— Тоді справді так і було. Якби не Скиба, котрий захопився великим тенісом, цих кортів на «Олімпі» ми сьогодні не мали б. Одного разу він запитав, що треба для того, щоб відновити теніс в івано-Франківську. Я у відповідь: не менше шести кортів. Отримавши «добро», зайнявся вирішенням цього питання. і корти були збудовані за всіма технічними нормами. До того ж, підведено електрику, щоб збільшити світловий день для тренувань принаймні до 23-ї години.

Відтак у місті я організував будівництво ще 13-ти кортів. Останнім часом їх відбудовано в колишньому старому таксопарку (4 корти). Є вони й на «Позитроні». Щоправда, там половину відведеної під корти території віддали під стоянку автомобілів. Це непокоїть, адже землю під стоянку можна знайти в іншому місці.

 - Який стан тенісних кортів в області? Деякі з них, зокрема в івано-Франківську, опинилися в приватних руках.

— Яким чином вони потрапили в приватні руки, не можу сказати. Однак коли передавали «Олімп» із плавальним басейном і спортивним залом Прикарпатському університетові, чомусь цього не сталося із тенісними кортами. У Коломиї виділили мільйон гривень для капітального ремонту кортів. Є корти в Бурштині, в Косівському районі, здається, на туристичній базі в Яремчі. В якому вони стані і як виглядають, на жаль, не знаю. Критих кортів в області немає (правда, в Івано-Франківську в колишньому таксопарку є один, який, хоч і не відповідає розмірам, але для тренувань годиться).

Попри все, мене тішить, що ми нині маємо чемпіонів України і майстрів спорту з тенісу. Нехай теніс і надалі розвивається, і далі слід будувати корти, а не тільки віддавати землю під будівництво житла. Як сказав мені один знайомий архітектор, щоби заселити всі збудовані помешкання, до Івано-Франківська треба привезти до 100 тисяч населення. Для спортивних споруд незабаром і місця не залишиться. Для прикладу, довелося воювати за територію, прилеглу до стадіону «Рух», із атовцями. Я проти них нічого не маю, їм справді потрібне житло, але не на запасних футбольних полях. Там хотіли звести дев’ятиповерховий будинок з п’ятьма під’їздами і віддати 15 квартир атовцям. У 90-х роках, коли я був директором стадіону «Рух», ми склали акт на 15 га землі — її можна використовувати тільки для спортивних потреб.

- Якщо вже зайшла мова про стадіон «Рух», то нагадаю, що ви у 2014 році зверталися до органів влади із заявою-клопотанням стосовно будівництва спорткомплексу на прилеглій до стадіону території, в якій виклали свої пропозиції щодо нього. Які саме і як було відреаговано на вашу заяву?

— Коли я обійняв посаду директора «Руху», на стадіоні не було жодної трибуни. У чорновому вигляді існувала лише північна, з боку парку. За мого директорування вдалося збудувати три трибуни. Окрім того, до проекту зробив 50 різних зауважень, чим здивував навіть будівельників. А найголовніше, що тоді вдалося зробити, — дренажна система і підігрів футбольного поля. Це був другий в Україні, після стадіону «Динамо» в Києві, стадіон з підігрівом. Побувавши на одному з матчів, почув, що, як у Львові та в Києві на «Олімпійському», на нашому стадіоні буде комп’ютеризоване підливання поля. Уже є проектна документація і, мовляв, цієї осені все будуть робити.

А щодо спорткомплексу біля стадіону «Рух», то тодішній голова міста Віктор Анушкевичус показував планшети, де все було розписано. Будівництвом мала займатися «Скорзонера», з якою підписали відповідний договір. Шкода, але нічого з того не вийшло. Між міською радою і «Скорзонерою» виникли якісь свої «розбірки»: через землю, фінанси чи, можливо, ще через щось. Такий комплекс аж просився бути на тому місці.

- А де можна було побудувати спорткомплекс?

— На землі, яку надали ДЮСШ №3 під футбольне поле. Я її керівництву казав: щоб побудувати поле з тренажерами, треба не менше мільйона гривень. А звідки їх узяти, коли річний бюджет школи становить 300 чи 500 тис. гривень.

- Якщо б, приміром, ідею будівництва потужного спорткомплексу біля «Руху» втілити в життя, мабуть, не заходила б мова про будівництво палацу спорту в Івано-Франківську. Щодо цього скільки було нарад на найвищому обласному рівні з керівниками різних організацій, тяганина з виділенням землі, навіть проект демонстрували...

— Про палац спорту йшла мова вже віддавна. Про вибір його місця можна анекдоти складати: розпочали з 63-го заводу, а завершили Чукалівкою. Були відповідні проекти, кошториси. Ні, ідею палацу не «заморозили», вона далі витає в повітрі і, можливо, колись стане реальністю. «Діпромісто», що не спеціалізується на спортивних спорудах, розробив новий проект. Споруда не надається для того, щоб прийняти багато видів спорту. Чув, що проект мають переробляти, тож варто, щоб він пройшов детальне обговорення в широкому колі спортивних фахівців.

Недавно я мав розмову з народним депутатом Володимиром Шкварилюком про те, що торік зібрали 4,4 млрд. гривень податків. За словами депутата, в період децентралізації всі гроші до Києва не забирають, а залишається орієнтовно 1,4 млрд. гривень. і якби використати з них хоч 400 млн. на місці на потреби спорту, то вистачило б і на палац спорту, і на дах над стадіоном «Рух», і на спорткомплекс, і на готель...

Р. S. Варто навести тут ще кілька цікавих міркувань і пропозицій від Б. Вовковича, які десь вийшли за рамки інтерв’ю з ним.

 У Карпатах варто побудувати ще кілька «буковелів» — державних. Наприклад, на горі Крента у Верховинському районі та в Міжгір’ї Долинського. Хоча просочилася інформація, що хтось із Києва наклав лапу на землю у Міжгір’ї. Колись усе-таки  доведеться будувати олімпійську базу у Ворохті. У Карпатах рано чи пізно мають бути Олімпійські ігри.

 *У 2016 році я був на громадських слуханнях в одному з мікрорайонів Івано-Франківська, де зібралося понад 150 осіб. Йшлося про шкірзавод, котрий доруйновують (залишилося один цех завалити). Там 10 гектарів землі. Я сказав, що їх треба залишити під спортивний комплекс. Була згода, всі проголосували, підписали протокол. Згодом в інтернеті читаю, що ніхто не підтримав ідею спорткомплексу. Але ж це неправда!

 *В жодному місті області немає стадіону, який відповідав би вимогам УЄФА і ФФУ. Адже стадіон має мати не менше 10 тис. місць. Це стосується і Калуша, і Надвірної, і Яремча, і Бурштина, й Рогатина.

 *Радує, що за кошти УЄФА і місцевої влади в Івано-Франківську за всіма вимогами збудували штучне футбольне поле. Ось приблизно таким чином треба діяти далі...


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

НОВИНИ СПОРТУ

15:53 19 вересня 2017 року|Богдан БІЛЕЦЬКИЙ

Календар чемпіонату України

14:50 14 вересня 2017 року

«Ураган» і коледж презентували спільний проект

14:49 14 вересня 2017 року|Богдан БІЛЕЦЬКИЙ

Футбольні трафунки

14:48 14 вересня 2017 року|Богдан БІЛЕЦЬКИЙ

У групах залишилося два тури

14:45 14 вересня 2017 року|Богдан БІЛЕЦЬКИЙ

НОВИНИ СПОРТУ

14:13 12 вересня 2017 року|Богдан БІЛЕЦЬКИЙ

Новини спорту

15:00 05 вересня 2017 року|Богдан БІЛЕЦЬКИЙ

НОВИНИ СПОРТУ

16:30 29 серпня 2017 року|Богдан БІЛЕЦЬКИЙ

НОВИНИ СПОРТУ

11:33 22 серпня 2017 року|Богдан БІЛЕЦЬКИЙ