:Спорт
06 вересня 2018 року.

ЛІГА НАЦІЙ: ЩО НАМ СВІТИТЬ?

НАСТАВНИК НАШОЇ ЗБІРНОЇ, МАБУТЬ, ТОМУ ВРЯТУВАВСЯ, ЩО «ФАКТИЧНО ВИРІШИВ» ПОЛІТИЧНУ ПРОБЛЕМУ

Богдан БІЛЕЦЬКИЙ

Сьогодні стартує новий формат турніру УЄФА під назвою Ліга націй. Після закінчення кваліфікації до чемпіонату світу, а це 15 листопада 2017 року, згідно з рейтингом 55 збірних поділили на чотири дивізіони. У вересні, жовтні та в листопаді цього року в групах про­йдуть двоколові турніри. Крім усього, цікаво й те, що на турнірі розі­грають чотири перепустки на «Євро-2020». Про формат цих змагань і шанси української команди наша розмова зі спортивним екс­пертом «Галичини» і депутатом обласної ради Дмитром ЛАЩУКОМ.

 

- Пане Дмитре, чиновники УЄФА і ФІФА останнім часом придумують щось нове у цьому футбольному світі. Ось президент ФІФА Джанні інфантіно оголосив про створення своєї Ліги націй ФіФА, яка дебютуватиме в 2021 році, її проводитимуть разом із Лігою націй УЄФА. Правда, це буде через кілька років, а тепер поговоримо про європейський турнір — Лігу націй. Як уже було сказано, в ньому братимуть участь команди чотирьох дивізіонів.

— До ліги «А» потрапило 12 команд із найвищим рейтингом, 12 наступних — до ліги «В», наступні 15 — до ліги «С», а 16 збірних з найнижчим рейтингом боротимуться між собою у лізі «D». Учасників кожного дивізіону поділили на чотири групи. У двох найсильніших лігах у кожній групі гратимуть по три команди, у лізі «С» сформували три групи по чотири команди та одне тріо. А в найслабшій лізі «D» є чотири групи по чотири збірних.

У турнірі діятиме принцип підвищення та пониження в класі. Переможці трьох груп кожного дивізіону завоюють право в наступному розі­граші змагатися в сильнішій лізі. Відповідно аутсайдери перейдуть у нижчий дивізіон (крім дивізіону «D»). Переможці груп дивізіону «А» в червні 2019 року в матчах між собою визначать переможця Ліги націй.

- Поява нового турніру автоматично змінить формат відбірного циклу до чемпіонату Європи...

— Дотепер учасниками фінальної частини Євро ставали команди, що посіли перші та другі місця в групах, ще чотири путівки виборювали у плей-оф вісім збірних, що посіли треті місця у кваліфікаційних групах. Надалі ці чотири перепустки розіграють у Лізі націй. На них претендуватимуть 16 учасників — переможці усіх груп змагатимуться за олімпійською системою.

- А як бути, якщо збірна — переможець групи Ліги націй, за­воює квиток на чемпіонат Європи і квиток у відбірному циклі європейської кваліфікації?

— То учасником додаткового турніру стане команда, яка розташувалася відразу за чемпіоном групи. Таким чином на кожний дивізіон Ліги націй дається по одному додатковому місцю на Євро, а це значить, що УЄФА гарантує одну путівку так званим карликовим країнам, які посідають найнижчі місця в рейтингу.

- Пане Дмитре, я бачу лише один мінус Ліги націй: УЄФА штучно тягне на чемпіонат Європи одну карликову країну. Буде дивно, якщо, скажімо, умовний Ліхтенштейн посяде п’яте місце у своїй відбірній групі, але стане учасником Євро, адже виграє битву у своєму дивізіоні Ліги націй. Можливо, й ця зміна також має свої плюси, бо «карлики» дістануть шалену мотивацію. А що кажуть про новий турнір легенди українського футболу?

— Я наведу слова колишнього півзахисника київського «Динамо» і збірної СРСР Леоніда Буряка: «Я також схвалюю появу такого турніру. Жоден товариський матч не замінить офіційного. До того ж останнім часом Україна не змогла знайти сильних спаринг-суперників, бо збірні рівня Німеччини, іспанії чи італії правили мільйони за ті поєдинки. Тепер наша збірна має гарантовано чотири додаткові офіційні матчі. Водночас УЄФА залишило в календарі час для декількох товариських матчів — щоб європейські країни могли помірятися силами з опонентами з інших континентів. Усе продумано. Головне, що кожна збірна матиме мотивацію, адже підсумкове становище команд Ліги націй визначить склад кошиків для жеребкування наступної європейської кваліфікації.

- Україна стартує в другому дивізіоні Ліги націй зі своїми сусідами — Чехією і Словаччиною і проведе з ними чотири офіційні матчі (вдома і на виїзді). Мотивація велика, адже можна виграти групу і по­трапити в ешелон суперваговиків, а потім змагатися з німцями, французами чи іспанцями. Гляньмо на нинішні команди чехів і словаків.

— Я не маю багато інформації про збірні Чехії і Словаччини, але нам випали сильні суперники. Я назвав би це слов’янським дербі. Група рівна. З чехами ми зустрічалися відразу після «Євро-2012» у Львові. Зіграли з рахунком 0:0, але поєдинок був дуже цікавим. У Чехії тоді була зіркова команда, вона діяла прагматично. Нині ця збірна переживає зміну поколінь. Знаючи, що вона не потрапить на чемпіонат світу, вже в ході відбірного турніру чехи помітно змінили її склад. Зараз важко сказати, чого від них чекати, але в тому, що потенціал команди великий, можна не сумніватися. З Ліги націй можна потрапити до фінальної частини чемпіонату Європи. А туди збірна Чехії після розпаду Чехословаччини завжди проходила.

На останній чемпіонат світу не по­трапила і Словаччина. Команда з
ігровим красивим стилем. Тут працюють досвідчені фахівці, які враховують будь-яку дрібницю. У нас зі словаками були різні матчі: і багато голів і мало. Проте всі проходили напружено, з цією командою завжди приємно боротися. Вона і сама грає, і суперникові дає це робити. Свідченням цього є торішній листопадовий товариський поєдинок у Львові, в котрому збірна України перемогла збірну Словаччини з рахунком 2:1 (у наших голи забили Коноплянка і Ярмоленко).

- Пане Дмитре, перейдемо до збірної України з її шансами в Лізі націй, а потім — у чемпіонаті Європи. Після провалу в кваліфікаційному відборі до чемпіонату світу і після того, як ФФУ ще два роки довірила керувати збірною Андрієві Шевченку, він зробив гучну  зухвалу заяву, в якій були слова: «Я гарантую, що збірна України вийде на «Євро-2020»...

— Головний наставник нашої збірної, мабуть, врятувався тому, що «практично вирішив» політичну проблему щодо поїздки в агресивну Росію на чемпіонат світу. Хоча якби таке сталося, ми могли б потрапити під серйозні санкції ФіФА. Але мова не про це. Звісно, своєю заявою Шевченко вразив багатьох. Та я не думаю, що за це його варто критикувати. Тренер таким чином вирішив підбадьорити не лише песимістичних уболівальників, а й самих футболістів. Своєю заявою він додав їм упевненості. Якщо збірна України вийде на Євро, то Шевченко всім скаже: «Бачите, я обіцяв — я зробив». А якщо відбірний цикл закінчиться провалом, він піде у відставку. Йому згадають усе, в тому числі й гучну обіцянку вивести команду на чемпіонат Європи.

- Таке в нашій футбольній історії вже було. Андрій Шевченко просто вирішив скопіювати Олега Блохіна. Пригадаймо 2004 рік. Очоливши збірну України, він пообіцяв, що команда вийде на чемпіонат світу з першого місця.

— Тоді ніхто всерйоз цієї заяви не сприйняв. А збірна й справді посіла перше місце, випередивши в групі своїх головних конкурентів — Данію і Туреччину. Фінт Блохіна спрацював ефективно, тож Шевченко також вирішив зробити заяву. Тим паче, що тепер на чемпіонат Європи буде легше вийти з огляду на зміни формату.

Збірній України тоді треба було посісти перше місце в групі для того, щоб напряму потрапити на фінальну частину. А друге давало можливість змагатися у плей-оф. Згідно з новим форматом, двом найкращим командам груп гарантовано участь у «Євро-2020», а збірні, що посіли треті місця, мали грати у плей-оф. Зі стартом Ліги націй треті місця тепер підмінять чотири команди з цього турніру. Зрозуміло, що шанси України будуть дуже високі.

- Чи підготовка до Ліги націй відповідала вимогам нашої збірної? Зрештою, про силу команди можна судити за цьогорічними товариськими спарингами.

— У березні «синьо-жовті» провели дві товариські зустрічі. Спочатку команда Андрія Шевченка зіграла внічию із Саудівською Аравією (1:1) в іспанській Марбельї, а потім у Бельгії перемогла Японію з рахунком 2:1. Ці ігри викликали неоднозначну реакцію українських уболівальників. Щоправда, перемога над японцями трохи нас заспокоїла, але цілком тривоги не зняла.

- Мабуть, ця тривога і змусила головного тренера збірної сказати журналістам таке: «Тепер я сконцентрований на роботі зі збірною України, але в майбутньому хотів би спробувати себе в роботі з клубом, тому що є більше можливостей, коли щодня працюєш з гравцями. Хочу створити команду, яка здатна перемагати у переважній більшості ігор і яка показуватиме хороший футбол».

— Настрій Андрія Шевченка можна зрозуміти, особливо після двох контрольних поєдинків перед чемпіонатом світу зі збірними Марокко та Албанії, які тоді в рейтингу ФіФА посідали значно нижчі місця від нас — відповідно 42-ге і 56-те. Поєдинок з марокканцями (учасником чемпіонату світу) ми закінчили нульовою нічиєю, а албанців розгромили — 4:1. Не буду сам аналізувати гру нашої збірної, а надам слово двом відомим футболістам.

«Матч зі збірною Марокко був для нашої команди, як лакмусовий папірець, — сказав тоді Михайло Кополовець. — На жаль, ми не побачили яскравої гри  українців. Наші футболісти навідуються в табір збірної в розслабленому настрої. Збірна України нині тримається на Ярмоленкові та Коноплянці. Якщо один із цих виконавців не готовий, то у грі настає катастрофа. Утім, навіть із лідерами наша команда не може показати хорошу гру з серйозним суперником. Ми легко перемагаємо збірну рівня албанської, а в поєдинках проти сильних опонентів зазнаємо поразки. Дарма, що Шевченко вже давно керує командою, але ми досі не побачили чітко вираженого малюнка гри на полі. На мою думку, збірній України нічого не світить у Лізі націй».

Поміркованіше висловився іван Гецко, автор першого гола у складі збірної України: «Зустріч із марокканцями вказала на багато недоліків у команді Андрія Шевченка. Вона нічого не може створити в атаці, коли суперник вмикає пресинг. Хлопці навіть не стараються грати агресивно. Ще однією проблемою є провали в центрі захисту. Щастя, що Андрій П’ятов врятував нас від поразки.

Однак є і позитив. Мене приємно здивувало те, що керманич довірив місце в команді 19-річному Миколі Шапаренкові та 23-річному Микиті Бурді. і вони не розчарували. Якщо Шевченко і далі звертатиме увагу на молодь, то конкуренція у збірній зросте».

Справді, потрібно віддати належне тренерському штабу Андрія Шевченка, що не боявся в кваліфікації чемпіонату світу 2018-го року давати шанс молоді. Візьміть того ж Миколу Матвієнка, у якого дебют у «націоналці» припав на виїзну гру з хорватами. Хлопець показав не за роками зрілий футбол. Олександр Зінченко уже став універсалом, виступаючи на позиції захисника в «Манчестер Сіті».
і це не єдині такі приклади.

- Цікава статистика: за свого кермування Андрій Шевченко вже дав можливість дебютувати в національній команді 15-ти гравцям. З них 6 новачків провели свої перші матчі у складі збірної в офіційних турнірах. Більшою кількістю таких дебютантів можуть похвалитися Анатолій Коньков (9) і Йожеф Сабо (8). В Олега Базилевича, Олексія Михайличенка та Михайла Фоменка по п’ятеро таких гравців, у Валерія Лобановського — четверо, в Олега Блохіна — троє, у Леоніда Буряка — двоє.

— А тим часом Андрій Шевченко залишиться головним тренером нашої збірної до липня 2020-го року. Таке рішення 21 липня в Одесі під час свого засідання ухвалив виконком ФФУ. Його озвучив від комітету національних збірних заступник голови комітету Олег Протасов. Продовжено термін дії контрактів із Андрієм Шевченком і його помічниками — Андреа Малдерою, Мауро Тасоті та Педро Регуеро. Окрім того, виконком поставив перед тренерським штабом завдання — вихід команди до фінальної частини «Євро-2020».

- Наші читачі запитують про зарплати тренерів збірної...

— У червні у ЗМі з’явилася інформація, що, за офіційними даними, Андрій Шевченко заробляє 20 тис. євро на місяць, його помічники Мауро Тасоті — 8 тисяч, Андреа Малдера, Педро Харо та Рауль Ріанчо (перейшов у московський «Спартак») — по 5 тисяч. Але це тільки офіційні цифри. Насправді Шевченко отримував близько 60 тис. євро на місяць, відповідно значно більше — його помічники. До того ж журналістам повідомили, що в контракті керманича національної команди було два пункти: згідно з першим, український фахівець мав отримати 3 млн. євро, якби змінився президент ФФУ, а, відповідно до другого пункту, йому б виплатили таку ж суму, якби з тренером розірвали контракт в односторонньому порядку з ініціативи федерації.

І на завершення, попри завдання виходу до фіналу «Євро-2020, побажаймо нашій футбольній збірній спочатку добре виступити в Лізі націй. А календар українських зустрічей ви­глядає так: 6 вересня: Чехія — Україна; 9 вересня: Україна — Словаччина; 16 жовтня: Україна — Чехія;
16 листопада: Словаччина — Україна.

    

Післямова

Днями у ЗМІ з’явилася інформація, що Андрій Шевченко влаштувався екс­пертом на одному з італійських телеканалів, відвідав Рим і навіть відпрацював поєдинок між «Лаціо» і «Наполі». І це сталося в день, коли в Києві зустрічалися лідери чемпіонату України — «Динамо» і «Олександрія». Більше того, Шевченко уклав з телевізійниками контракт, згідно з яким він постійно працюватиме в серії «А». Значить, тепер уже має два контракти. Перший — уклав з ФФУ, як головний тренер збірної України. То який нині головніший — італійський чи український? Цікаво, що у вихідні, де проходитимуть чемпіонати двох країн, Шевченко повинен бути там: стежити за серією «А», а в Україні — за підготовкою кандидатів до національної команди.

Як це практично можливо і як до цього ставиться наша федерація футболу? Деякі фахівці вважають, що Андрій Шевченко поїхав в італію не тому, що захотів заробити, бо людина не бідна, а керувало ним щось інше. Насамперед — українська зірка по завершенні кар’єри в збірній України мабуть планує тренувати одну з італійських команд.

 


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

Визначитися з пріоритетами

09:12 15 листопада 2018 року|Богдан БІЛЕЦЬКИЙ

Майстерність... «під градусом»

10:15 08 листопада 2018 року|Богдан БІЛЕЦЬКИЙ

НОВИНИ СПОРТУ

14:56 01 листопада 2018 року|Богдан БІЛЕЦЬКИЙ

Усе вирішить друге коло

14:53 01 листопада 2018 року

Де ми живемо — В Україні чи Росії?..

14:51 01 листопада 2018 року|Богдан БІЛЕЦЬКИЙ

У Коломиї кують перемоги

10:25 25 жовтня 2018 року|Богдан БІЛЕЦЬКИЙ

НОВИНИ СПОРТУ

14:31 23 жовтня 2018 року|Богдан БІЛЕЦЬКИЙ

Коледж з олімпійським характером

14:38 11 жовтня 2018 року|Богдан БІЛЕЦЬКИЙ