Спеціальний репортаж:Світ
13 липня 2017 року.

Журналістський форум у Відні

наголосив на пріоритеті свободи слова й за нинішньої геополітичної напруги в світі

Вікторія ПЛАХТА

У Відні відбулася дводенна міжнародна конференція «Свобода медіа в умовах нестабільності», яку організувало Бюро представника ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації. Головна її проблематика — надання ЗМІ та владі в Україні й усім, кого зачепили конфлікти, сприяння в розв’язанні проблем, пов’язаних зі встановленням миру, співробітництва і безпеки. Форум зібрав більш як 200 медіаекспертів, представників урядів, журналістів, учених із країн, що входять до ОБСЄ. На цей авторитетний міжнародний захід запросили й групу активістів Національної спілки журналістів України. В її складі перебувала й секретар НСЖУ, відповідальний секретар Івано-Франківської обласної спілки журналістів Вікторія Плахта. Її розповідь і пропонуємо нашим читачам.

На конференції журналісти й експерти зі ЗМІ обговорили, зокрема, яким чином дезінформація та пропаганда здатні нівелювати зусилля щодо пошуку шляхів примирення, стандарти журналістської професії і демократії загалом. Було висловлено низку рекомендацій щодо проблематики висвітлення конфліктів і воєн, безпеки журналістів і боротьби з безкарністю за злочини, скоєні проти них, акредитації журналістів і їх доступу до інформації в зонах конфліктів, застосування так званих «фейкових» новин, дезінформації і пропаганди в конфліктних ситуаціях, а також розвитку медійної і комп’ютерної грамотності як протидії їм, саморегулювання ЗМІ в умовах конфліктів, зміцнення довіри між журналістами, які стоять по різні боки барикад.

Зусилля української делегації на цьому престижному форумі були спрямовані на відстоювання своєї позиції щодо його проблематики, передусім на донесення до відома міжнародної журналістської спільноти інформації про утиски журналістів Криму та реалії Донбасу. І це вдалося зробити, адже недарма виступи наших спікерів: речниці МЗС України Мар’яни Беци, голови НСЖУ Сергія Томіленка, голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Юрія Артеменка, керівника програми медіаосвіти Академії української преси Оксани Волошенюк, члена Незалежної медійної ради Діани Дуцик супроводжувалися оплесками. 

Однією з ключових тем конференції було питання щодо «фейкових» новин. Головна доповідачка з цієї проблематики, журналістка 

«Бі-Бі-Сі» Кейт Ейді, інші учасники форуму висловили занепокоєння тим, що за своїми цілями і методами дезінформація і пропаганда часто покликані вводити людей в оману, а також перешкоджати реалізації прав громадян у пошуку, отриманні й поширенні різних інформацій та ідей, незалежно від державних кордонів. Вони констатували: поширенню «фейкових» новин, дезінформації і пропаганді зазвичай належить неабияка роль у нагнітанні політичної і соціальної напруги, яка призводить до раптового виникнення конфліктів та подальшого їх розгортання. Тому Кейт Ейді закликала сказати «стоп!» тим ЗМІ, які поширюють фальшиву інформацію. Вона також назвала кілька вимог, здатних робити журналістику високоякісною: добросовісність, контраргументи у відповідь на пропаганду, обов’язок говорити і про хороші, і про погані новини. і найголовніше — робити це чесно. 

Водночас спеціальні доповідачі конференції засудили спроби влади деяких держав жорстко боротися з інакодумством і контролювати суспільні засоби комунікації через запровадження репресивних заходів щодо створення і функціонування органів масової інформації і веб-сайтів, втручання в діяльність суспільних і приватних ЗМІ, зокрема шляхом відмови в акредитації їхніх журналістів і політично мотивоване переслідування журналістів, прийняття законів, які обмежують розповсюдження контенту, запровадження технічного контролю над цифровими технологіями тощо.

Багато уваги організатори конференції приділили також питанню «Медійна та інтернетграмотність як протидія дезінформації і маніпуляції», стратегії та підходам до впровадження медіаграмотності, адже лише добре інформоване населення може приймати раціональні, а не емоційні рішення. Тому, наголошувалося, державні органи влади повинні докладати зусиль для розвитку освітніх програм з медіа- та інтернетграмотності.

Модератор цієї теми, завідувач кафедри ЮНЕСКО з глобальної електронної освіти Університету Тампере Тапіо Варіс, інші промовці привернули увагу учасників конференції до того, яким чином медійна й інтернетграмотність можуть слугувати забезпеченню онлайнової безпеки, миру, примиренню й утвердженню демократичних цінностей. А спікер Оксана Волошенюк, керівник програми медіаосвітніх програм Академії української преси, презентувала стратегії та підходи до впровадження медіаграмотності в Україні. Тапіо Варіс позитивно оцінив український досвід, а особливо — зусилля з підготовки і навчання медіапедагогів, які Академія української преси вже сьомий рік здійснює за підтримки «Програми 

У-Медіа інтерньюс-Нетворк».

Серед зобов’язань, прийнятих у рамках ОБСЄ стосовно свободи ЗМІ, важливе місце посідає гарантування журналістам безпечних умов для роботи. Останніми роками держави-учасниці стикаються із загостренням цієї проблеми через наростання масштабів насильства стосовно журналістів, зокрема вбивств, нападів із завдаванням серйозної шкоди здоров’ю та випадків залякування. З початком кризи в Україні проблеми безпеки журналістів й інших працівників ЗМІ належать до найбільш гострих. На жаль, наголосила модератор засідання з цього питання, виконавчий директор Міжнародного інституту преси Барбара Тріонфі, в Україні й багатьох інших країнах безкарність за злочини проти журналістів стала звичним явищем.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко в своїй доповіді про фізичну безпеку журналістів акцентував на основних загрозах, з якими стикаються українські журналісти в умовах конфліктів. Він закликав підтримати українських журналістів Романа Сущенка і Миколу Семену, яких незаконно утримують у Росії і в Криму, та сприяти їхньому визволенню, а також допомогти у пошуку зниклого донецького журналіста Станіслава Асєєва. У результаті досить складних переговорів із керівництвом Союзу журналістів Росії схвалено спільну заяву солідарності з українським журналістом Асєєвим. Завдяки цьому документу інформація про зникнення журналіста була опублікована Європейською федерацією журналістів та на спеціальній Платформі Ради Європи, що означає найвищий ступінь привернення уваги європейських дипломатів до ситуації. 

Голова в своїй доповіді також наголосив, що в Україні існує низка проблем у питаннях захисту прав журналістів та їхньої безпеки. Велика кількість нападів на журналістів, спалення автомобілів, вбивства представників преси, однак правоохоронні органи затягують розслідування цих справ. Влада ж у багатьох випадках ігнорує ці факти. Сергій Томіленко закликав міжнародну спільноту допомогти Україні ефективніше боротись із безкарністю за злочини проти журналістів.

На міжнародній авторитетній журналістській конференції було багато емоційних виступів, особливо коли йшлося про Україну. Бо й справді, хіба могли залишити когось байдужим виступ нашого колеги Андрія Шаповалова, керівника Луганської регіональної організації НСЖУ, який розповідав про окупацію та розпалювання російським телебаченням ворожнечі серед луганчан? Чи секретаря НСЖУ Олени Юрченко, переселенки з Керчі, яка наголосила на тому, що кримські журналісти з радістю повернулися б додому, якби не анексія Криму? Або ж секретаря НСЖУ Валерія Макєєва, який перебув сто днів полону і на конференції говорив про пріоритет людського життя і солідарність з полоненими журналістами? 

Щоправда, тон дискусії під час цьогорічної міжнародної конференції дратував російських журналістів. У своїх виступах вони говорили про те, що, мовляв, не лише Україна суттєво обмежує їх у висвітленні подій, не пускає на свою територію, позбавляє акредитації тощо, а й, як заявив один із представників Росії, їхні ЗМІ стикаються з утисками й обмеженням роботи і в інших країнах ОБСЄ. Однак їхні виступи наражалися хіба що на критичні репліки. Фактично російська делегація була піддана обструкції з боку учасників конференції.

На закиди російських журналістів Мар’яна Беца зауважила, що Україна підтримує свободу слова. Нагадала їм про двох журналістів, які досі є заручниками Росії, — Романа Сущенка та Миколу Семену, й закликала інші країни та ОБСЄ докласти зусиль для їх звільнення. Також вона зреагувала на репліку представника російської делегації щодо «української теми», наголосивши, що «нема української теми — є російська війна проти України». До речі, представники медіа США, Білорусі, Великобританії, країн Балтії, Середньої Азії, своєю чергою, навели нові факти ведення гібридної війни з боку Росії. Чи з цих причин, чи з інших, але жоден представник Росії не взяв участі в заключному заході конференції, що стосувався злочинів проти журналістів у Криму.

Загалом, як показала конференція, міжнародна журналістська спільнота попри одностайну підтримку України ще слабо обізнана із ситуацією в нашій країні, особливо щодо медіареформи: роздержавлення ЗМІ, перехід від державного до суспільного мовлення, впровадження медіаграмотності. А тут таки є значний крок уперед, принаймні порівняно з більшістю пострадянських країн. За підсумками віденського форуму можна стверджувати, що її модераторам, спікерам вдалося донести до журналістської спільноти такі основні тези: роздержавлення ЗМІ та створення суспільного мовлення в Україні попри всі складнощі відбуваються успішно і є важливим кроком до цивілізованого суспільства; через російську агресію чимало журналістів з Криму та Донбасу змушені були покинути свої домівки, роботу і виїхати на неокуповані території; деякі журналісти заарештовані окупаційними органами і перебувають у тюрмах; російська пропаганда веде гібридну війну проти України, в якій одна з ключових ролей відводиться інформаційній війні, а більшість російських ЗМІ у цій війні є «солдатами ідеологічного фронту Кремля»; в Україні існує низка нагальних проблем щодо захисту прав журналістів та їхньої безпеки. 


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

Зарічанські гонтарі

11:31 07 грудня 2017 року|Ігор ЛАЗОРИШИН

Слід нелюдів

16:33 31 серпня 2017 року|Ігор ЛАЗОРИШИН

Патріарх Святослав і майбутнє України

13:52 15 серпня 2017 року|Роман ІВАСІВ

ЛІТО КЛИЧЕ НА МОРЯ

11:10 10 серпня 2017 року|Ольга МОНЧУК

Патріарх Святослав у стіп Богородиці Галичини

14:51 08 серпня 2017 року|Роман ІВАСІВ

Яма для... добросусідства

15:34 18 липня 2017 року|Ігор ЛАЗОРИШИН

Про що бубнить Бубнище?

14:57 11 липня 2017 року|Ігор ЛАЗОРИШИН

На ринку перевізників — жорстка конкуренція

13:44 06 липня 2017 року|Ігор НИКОРОВИЧ

Пластика металу

13:28 06 липня 2017 року|Ігор ЛАЗОРИШИН

Таємниці «Чорного Ділка»

13:20 01 червня 2017 року|Ігор ЛАЗОРИШИН