Політика:Влада
17 грудня 2015 року.

Досвід повинен служити громаді

Олександр СИЧ: докладемо зусиль, аби Співпраця між обласною радою та облдержадміністрацією була конструктивною

Оксана ПРОЦЮК

В інтерв’ю для газети «Галичина» новообраний голова обласної ради Олександр Сич пояснив, чому найбільша за чисельністю фракція «Блок Петра Порошенка «Солідарність» опинилася в меншості облради і чому було так важливо не допустити на Прикарпатті узурпації влади однією партією, розповів про те, як розв’язуватиме проблему з «осиротілими» округами, спрогнозував високу ймовірність дострокових парламентських виборів, оскільки склад ВРУ не відповідає політичним вподобанням суспільства, і наголосив, що головне в житті — не матеріальні статки, а духовні цінності.

Вітаю вас від редакції газети «Галичина» з обранням головою Івано-Франківської обласної ради.  Ставши головою обласної ради вдруге, ви розвінчали твердження Геракліта про те, що не можна двічі увійти в ту саму річку. А ще, як ви самі підкреслили в одному з наших недавніх інтерв’ю, з точки зору соціології, здобувши соціальний статус, його слід підтримувати на тому ж рівні. Навіщо вам, колишньому віце-прем’єр-міністрові України, ця посада?

— Дякую за вітання. Як правило, висловлювання Геракліта люди сприймають поверхово. Адже коли він говорив, що не можна двічі увійти у ту саму річку, то мав на увазі, афористично кажучи, що річка — це не береги, а вода. А в ту саму воду ніколи двічі не увійдеш, бо вона тече. і зміст самої річки — це вода і її плин. Тому я не увійшов у ту саму річку. Адже «береги» ніби й ті самі — Прикарпаття, обласна рада. А насправді зміст інший — інша політична ситуація в державі, інші виклики, інші політичні вподобання жителів краю, інший політичний склад обласної ради.
Щодо мого висловлювання про те, що, здобувши соціальний статус, його слід підтримувати на тому ж рівні, то воно залишається в силі. Проте стосується тих, хто має амбіції просуватися по драбині соціальних статусів. Такого бажання у мене немає. Я досяг у житті того, про що й не мріяв, чого не планував і про що навіть не могла мріяти моя мама — проста, збідована сільська жінка. і більшого не хочу. Якщо вже так долею судилося, що я вдруге посів крісло голови обласної ради, то в мене нині є єдина амбіція — зробити так, аби Прикарпаття було якнайкращим щодо соціально-економічного розвитку, доріг, інфраструктури й загалом комфорту життя для його жителів та гостей. Казав під час виборів і нині повторю, що і я, і політична сила, яку представляю, і ті депутати, яких від неї обрано до обласної ради, мають колосальний досвід, і він повинен служити громаді.

Нині прикарпатці мають різні думки, у тому числі і діаметрально протилежні, з приводу формату новоствореної більшості в облраді. Зокрема багатьом незрозуміло, чому найбільша за чисельністю фракція «Блок Петра Порошенка «Солідарність» опинилася в меншості. Прокоментуйте.

— Логіка дуже проста. Найперше, ми кажемо, що політичний режим Януковича, який повалила Революція гідності, був антидемократичним, антисоціальним і антиукраїнським. Ми повинні розуміти, що він став таким тому, що владу в державі монополізувала та узурпувала одна партія — Партія регіонів. А тому як тільки ми розпочинали розмови у форматі представників тих партій, які в результаті місцевих виборів пройшли до обласної ради, то більшість висловлювала застереження, що нині не маємо права допустити в області такої ж монополізації влади іншою партією. Адже керівництво облдержадміністрації — це пряма вертикаль Президента України Петра Порошенка, а відповідно — партії його імені. Також керівництво прокуратури, СБУ, міліції призначають по цій же вертикалі. Якщо допустити, що ще й обласну раду очолив би представник цієї політичної сили, то була б повна узурпація влади на Прикарпатті. Ми не стверджуємо, що це обов’язково призвело б до негативних наслідків, але вважаємо, що такий розвиток подій є потенційно небезпечним. Недаремно ж кілька сотень років тому мудрі люди придумали тезу про те, що основою демократичного режиму є поділ влади. Аж впритул до першої сесії обласної ради ми вели про це мову на наших міжпартійних зустрічах. Але представники БПП «Солідарність» з такою логікою не погоджувалися і наполягали, що саме їхній представник має очолити обласну раду. Отож ця політсила опинилася в меншості з огляду на логіку власних дій. Ми, представники партій, які порозумілися між собою, наголошували на тому, що не прагнемо, аби в обласній раді була внутрішня опозиція і що ми готові включити до керівного складу представника БПП «Солідарність». і навіть довго резервували для цього посаду заступника голови обласної ради. Проте «порошенківці» наполягали на своєму. А зранечку в день проведення сесії розвиток подій набув прямо-таки пригодницького сюжету. Лідери фракції БПП «Солідарність» пообіцяли, що фракція «задля досягнення консолідації» у повному складі таки буде голосувати за мою кандидатуру. Я, своєю чергою, занурився в непрості розмірковування про те, як узгодити кадрові інтереси всіх політичних партнерів. Та, як з’ясувалося, надаремнеѕ Вже потім дехто з учасників засідання фракції розповідав, що на пропозицію лідерів вона більшістю голосів таки проголосувала проти того, аби підтримати мене.

Понад третина депутатів не підтримала вашої кандидатури на посаду голови обласної ради й опинилася за бортом більшості. Як ви вважаєте, це перешкоджатиме роботі ради?

— Ні, не перешкоджатиме! і я особисто, і мої заступники докладемо максимум зусиль, щоби таки досягти повноцінної консолідації депутатського корпусу. Нині ми взялися за формування персонального складу постійних комісій обласної ради і готові максимально йти назустріч побажанням представників БПП «Солідарність» та «Самопомочі», аби врахувати їхні пропозиції з тим, щоб вони повноцінно брали участь у роботі обласної ради. Я постійно під час дискусій ще до першого засідання обласної ради, і навіть на самому засіданні, повторював, що коли ми зуміли цього досягти у 2010—2012 роках, коли я вперше очолював обласну раду, то тим більше зуміємо й нині. Думаю, що всі депутати будуть долучені до конструктивної роботи обласної ради настільки, наскільки кожен із них цього сам прагне й наскільки на це буде воля тих політичних сил, за списками яких вони пройшли до обласної ради

Все ж, чи допускаєте, що в обласній раді 7-го скликання буде опозиція?

— Якщо вдатися до глибших розмірковувань, то опозиція є невід’ємною частиною суспільного, а зокрема політичного життя. Бо завжди там, де є позиція, є й опозиція. В цьому і полягає суть демократії — в змагальності позицій. Якраз цим вона й відрізняється від тоталітаризму та авторитаризму, коли всі ходять по шнурочку і висловлюють однаковісінькі думки. Розв’язання будь-якої проблеми завжди має декілька підходів. А тому завжди може бути й ситуативна опозиція щодо якогось конкретного питання. Але якщо говорити про системну опозицію до діяльності обласної ради, то ми докладемо максимум зусиль, аби ніхто себе такою опозицією не вважав. Звичайно, якщо хтось, незважаючи на всі наші компромісні дії, принципово бажатиме залишатися в опозиції, то це його особиста справа і на це він має демократичне право.

Якими є ваші прогнози щодо того, чи буде новообрана обласна рада ефективною у своїй роботі з огляду на її склад?

— Я прогнозую, що чинна обласна рада буде ефективною, оскільки її обрано в такій суспільно-політичній і соціально-економічній ситуації, коли люди потребували розв’язання тих болючих проблем, які їх турбують. і, очевидно, під час зустрічей кожен депутат отримав від виборців конкретні накази. Як правило, в них відображено ті нагальні питання, які нині гостро стоять в українському суспільстві: де люстрація, де боротьба з корупцією, де подолання безробіття, де контроль за необррунтованими цінами на комунальні послуги і товари першої необхідності, де впорядкування доріг, полегшення для малого і середнього бізнесу тощо?
Наприклад, кошти на дороги не виділяє обласна рада, але вона може контролювати їх використання і шукати внутрішні резерви для посилення цього питання. Якщо мова йде про тарифи, то їх, звичайно, також визначає не обласна рада. Але вона як уповноважений орган краю може прораховувати економічну обррунтованість тарифів і ставити вимоги перед Кабінетом Міністрів України, парламентом, зосібна перед його представниками з Прикарпаття, щодо наведення порядку в цьому питанні. і це не порожні слова. Можу навести низку прикладів, як у попередньому скликанні обласна рада домагалася вирішення аналогічних питань.Все-таки обласна рада при бажанні може впливати навіть на ті процеси, які залежать не від неї, а від вищих органів влади. 

Ваш попередник Василь Скрипничук вважає, що новообрана обласна рада відрізняється від попередньої засиллям людей з грошима. А що ви думаєте з цього приводу?

— Напевно, Василь Скрипничук детально аналізував склад депутатського корпусу щодо того, хто з них і скільки грошей має. Можливо, він має якусь конфіденційну інформацію, якої не маю я. Зможу про це говорити хіба тоді, коли депутати відповідно до закону подадуть до апарату обласної ради свої декларації про доходи.
Щодо фракції ВО «Свобода», то в нас, крім одного поважного підприємця, немає багатих людей. Натомість серед наших депутатів — вчителі, лікарі, службовці, представники малого бізнесу. А їх багатими аж ніяк не назвеш.

Які найважливіші завдання нині ви поставили перед собою як голова обласної ради?

— У принципі, я їх озвучив на першому засіданні, коли виступав зі своєю програмою. Всі проблеми важливі, але відповідно до соціологічних досліджень, найголовніші з них — це боротьба з корупцією, не декларативна, а справжня люстрація в органах державної влади, безробіття, жахливий стан доріг, високі ціни на комунальні послуги і товари першої необхідності. Це найголовніші завдання, на які має бути спрямована увага і обласної ради, і її апарату, і на виконання яких має бути сконсолідована вся система органів місцевого самоврядування на Прикарпатті. Аби ці завдання виконувати, потрібно дещо модифікувати і структуру обласної ради, і її апарату. Якщо говорити про обласну раду, то мова йде про постійні депутатські комісії. У мене є ідея, якою вже поділився зі своїми колегами з різних партій, про введення декількох нових комісій. Наприклад, створення комісії з люстрації, боротьби з корупцією, діяльності правоохоронних органів. Ця депутатська комісія передовсім мала б розпочинати свою роботу з підприємств, установ, організацій, які перебувають у віданні обласної ради.
Якщо розв’язувати проблему катастрофічного браку коштів, то їх не треба чекати тільки з Державного бюджету, а й працювати над створенням сприятливого інвестиційного клімату. А тому буду пропонувати створити ще одну постійну депутатську комісію під умовною назвою — з питань міжнародного співробітництва, інвестицій та розвитку туристичного бізнесу. Адже для розвитку Прикарпаття туристичний бізнес — це пріоритет. Також з колегами по умовній коаліційній більшості  ми плануємо модернізувати апарат обласної ради, ввівши в структуру відповідні спеціальні відділи тощо.

Якою бачите співпрацю між обласною радою та облдержадміністрацією?

—  Докладемо зусиль, аби співпраця між обласною радою та облдержадміністрацією була конструктивною.  Адже обласна рада й адміністрація дуже тісно взаємопов’язані в рамках чинного законодавства. Відповідно, одна одну можуть заблокувати. Обласна рада може прийняти рішення, а адміністрація заблокувати його щодо забезпечення фінансами. і навпаки, якщо обласна рада не схвалює рішення, адміністрація не має права використовувати ресурси, кошти і т. п. Так склалося у попередній каденції, що політично ми дуже активно дискутували в обласній раді, проте щодо вирішення соціально-економічних питань нам найчастіше вдавалося знаходити порозуміння. Вважаю, що тим більше це вдаватиметься і тепер.
Мені імпонує, що на першій колегії облдержадміністрації, на яку мене запросили як голову обласної ради, голова облдержадміністрації Олег Гончарук продемонстрував, що не може йти жодної мови про якусь опозицію чи деструктив з боку виконавчої вертикалі. Натомість мова буде йти про максимальне порозуміння. і не лише на рівні обласної ради й адміністрації, а й загалом між системою виконавчої влади та місцевого самоврядування області.

На Прикарпатті у 21-му виборчому окрузі немає депутата, а є округи, де по два і навіть по три депутати. Чи будете якось розв’язувати проблему з «осиротілими» округами?

— Безперечно, що будемо. Зокрема пропонуватиму, аби кожна фракція пропорційно розподілила своїх депутатів поміж адміністративними одиницями області, аби вони опікувалися не лише своїм округом, а й окремим районом чи містом. Жоден округ не залишиться без опіки депутата. Зрештою, згідно з чинним законодавством кожен депутат є не тільки депутатом свого округу, але й всієї області. А тому до нього мають право звертатися люди з різних районів Прикарпаття.

Вас називають головним ідеологом ВО «Свобода». Яке місце займатимуть у вашій роботі як голови обласної ради ідеологічні питання?

— Ідеологічні питання — це питання цінностей, ідей. Людина — це не тіло, а дух, розум та ідеї. Я сповідую такий принцип, що головне в житті — це не матеріальні статки. Головне — це ті цінності, які ти сповідуєш, і те, що робиш для втілення їх у життя. Залежно від того, що людина вклала у життя, такою залишається і
пам’ять про неї. Якщо вона залишає по собі тільки матеріальне — статки, машини, яхти, то дуже швидко, навіть у рідних, пам’ять про неї згасає. Але якщо людина залишає нематеріальні скарби — творчі і суспільні здобутки, то про неї пам’ятатимуть значно довше. і чим вищий рівень таких здобутків, тим тривалішою буде пам’ять про таку людину.

Нині ВО «Свобода» вимагає відставки уряду Арсенія Яценюка — колишнього свого соратника по об’єднаній опозиції. Наскільки реальною вважаєте відставку чинного прем’єр-міністра і хто, на вашу думку, має стати його наступником?

— Так у політиці є, що аби досягти вагомих суспільних зрушень, потрібно шукати тактичних порозумінь між різними політичними силами. Дуже часто «Свободі» роблять закиди на кшталт, що «от ви на Майдані були разом з Яценюком, Кличком, Аваковим». У такому разі я запитую навзаєм, як би було краще — зациклитися на непорозуміннях, у тому числі й світоглядних, між нами й дати можливість режимові Януковича й надалі панувати та нищити країну, а чи краще залишити ці непорозуміння збоку і сконцентруватися на стратегічній меті та позбавити Україну від такого режиму? Тому наше політичне партнерство на Майдані було виправданим. Але всупереч ідеалам Революції гідності нині уряд Яценюка використовує ті самі методи, що й уряд Азарова. А тому «Свобода» виступає за відставку нинішнього уряду. А хто міг би бути на його місці, очевидно, не мені судити. Це вирішуватиме парламентська коаліція. Я далеко не впевнений, що з огляду на її склад хтось із претендентів може бути кращим.
закінчення. Поч. на стор. 8
Суть дуже проста й зрозуміла. Нинішня Верховна Рада — це система олігархічних груп. Олігархи мають свої кишенькові партії, загальноукраїнські медіа і через них впливають на політичні процеси. Для лобіювання своїх економічних інтересів вони проводять свої партії до парламенту, супроводжуючи їх діяльність потужною медіа-підтримкою. Тому в нинішньому парламенті хіба з 10 відсотків депутатів є незалежними — хтось із них самостійно переміг у мажоритарному окрузі, когось запросили в список олігархічної партії з метою прикриття — це моральні авторитети суспільства, журналісти, комбати, волонтери тощо. Решта ж — це представники тих партій, яких привели олігархи для лобіювання своїх інтересів. Відповідно парламент формує такий Кабінет Міністрів, який би обслуговував ці інтереси. і немає значення чи Яценюк, а чи Пупкін очолюватиме цей уряд, який призначить ця Верховна Рада. Все одно він виконуватиме волю олігархів. Тому мова хіба що повинна йти про перезавантаження. Якщо ми хочемо нового Кабміну з іншими підходами до системи роботи, то потрібна й нова Верховна Рада, яка його сформує. Прем’єр-міністром повинен бути класний менеджер з високими моральними якостями. Яценюк — хороший менеджер, але я б не хотів говорити про його мораль.

Наскільки ймовірно, що невдовзі відбудуться дочасні парламентські вибори?

— Ймовірність висока! Адже рано чи пізно «Батьківщина» і «Самопоміч» не захочуть нести тягар відповідальності за уряд Яценюка, і їхній вихід з парламентської коаліції може спровокувати політичну кризу. До того ж і сама партія прем’єра в разі його відставки також, швидше всього, покине коаліцію. Тоді для БПП залишиться тільки один варіант — піти на так звану «ширку» із Опоблоком, тобто вчорашніми «регіоналами». Не думаю, що Президент зважиться на такий іміджево програшний крок. Зрештою, навіть якби він хотів ось так порятувати Верховну Раду, то через деякий час вже може постати питання про дострокові вибори президента. Тож він, найімовірніше, таки піде на дострокові вибори парламенту. Хоча нині ні йому, ні Яценюку дострокові вибори не вигідні. Адже тепер БПП не матиме такої підтримки, як на попередніх парламентських виборах, а «Народний фронт» взагалі не пройде до парламенту.
Нині склад парламенту не відповідає політичним вподобанням суспільства. Якщо на попередніх парламентських виборах партія Яценюка набрала 22%, то тепер вона за своїми рейтингами перебуває нижче політичного плінтуса. Не може сьогодні бути прем’єром політик, партія якого послуговується підтримкою у межах одного відсотка.

Ви докторант інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Як поєднуватимете дослідницьку працю і роботу на посаді голови обласної ради?

— Переконався, що це дуже складно, але намагатимусь тримати себе в науковому тонусі. Он минулої каденції попри зайнятість таки вдалося вечорами підготувати до 100-річчя «Пласту» монографію про його історію, а на вимогу керівництва інституту гуманітарної підготовки та державного управління іФНТУНГ, де я тоді викладав, підготувати посібник «Політологічні аспекти державного управління».

Як відомо, ви є прихильником одного з найбільш екстремальних способів зміцнення імунної системи — моржування і практикуєте цю методику вже декілька років. Розкажіть про це.


— Це голосно сказано. Моржування здійснюється за певними правилами, ним люди займаються довший час. Я ж просто люблю зранку пробігтися, зробити зарядку і зануритися в прохолодну бистрінь. Вода бадьорить і додає настрою. Роблю так вже з півдесятка років й аж до того часу, поки Бистрицю не сковує лід. Жартую, що не хочу на пробіжку ще й сокирку тягати, аби рубати ополонку. Це насправді не складно робити, якщо з літа і до заморозків купатися щодня, бо в такому разі організм поступово звикає до зміни температури. Головне — не переривати, бо можна й захворіти.

Інші публікації тематики

З піснею проти раку

13:54 12 липня 2018 року

Постріли Купальської ночі

13:41 12 липня 2018 року|Ярема СРІБНАК

Жертви нападів — бабусі

13:40 12 липня 2018 року|Ярема СРІБНАК

Гроші пішли за пацієнтами

13:21 12 липня 2018 року|Микола ПЕТРИЧУК

Після хвороби — до повноцінного життя

13:19 12 липня 2018 року|Ольга МОНЧУК

Що «Роса-ІФ», що «ПБС»,

10:09 12 липня 2018 року|Григорій ВОВЧУК

Народжуймо з любов’ю!

16:06 10 липня 2018 року|Марія СУПРУН. Психолог Івано-Франківського міського перинатального центру.

...За те, що були українцями

16:01 10 липня 2018 року

Падіння з балкона закінчилося смертю

16:00 10 липня 2018 року|Ярема СРІБНАК