Суспільство:Спеціальний репортаж
08 вересня 2015 року.

Економне господарювання

На Прикарпатті завершилася реалізація міжнародної програми «Стале домогосподарство»

Ольга МОНЧУК

Сортувати сміття, ходити якомога більше пішки, використовувати екологічні мийні засоби та економніше використовувати воду, газ і світло — такий стиль життя учасників міжнародної програми «Стале домогосподарство». Це своєрідний експеримент для родин, які готові змінити свої моделі поведінки, більш раціонально та екологічно вести своє домогосподарство. Івано-Франківщина стала єдиною пілотною областю України, в якій реалізовували цю програму.

Звикнути вимикати світло
Те, як люди живуть та організовують свій побут, прямо впливає на довкілля, наголошують організатори програми «Стале домогосподарство» в Україні. Її ініціювали та реалізували громадська організація «Вчителі за демократію та партнерство» (Україна) спільно з організацією «Global Action Plan International» (Швеція) за підтримки Шведської агенції з питань міжнародного розвитку (Sida) в рамках міжнародного проекту «Освіта для сталого розвитку» в дії.
— Це дуже інноваційний проект, — наголошує науковий керівник та розробник проекту «Стале домогосподарство» в Україні Олена Пометун, — і з точки зору змісту, який ми поширюємо, і з точки зору результатів, які ми намагаємося отримати. Наше завдання — не лише набуття знань чи навіть вмінь, а й формування звички, моделі поведінки, які стають автоматичними. Наприклад, нам треба не лише, щоб люди знали, що треба вимикати світло, а щоб вони його вимикали, як тільки воно стає не потрібним... І на основі цих звичок ми хочемо формувати спосіб мислення. Тобто людина, коли починає будувати будинок, має насамперед подумати, щоб він був енергоефективним.
Координатор проекту в Україні Галина Гупан зауважує, що учасники «Сталого домогосподарства» насамперед зробили експеримент над власним стилем життя, намагаючись щось в ньому змінити. Наприклад, здавати макулатуру, замість побутової хімії використовувати народні засоби, як-от гірчицю, соду чи оцет, закривати крани з водою, не залишати зарядного пристрою мобільного телефону в розетці, сортувати сміття та багато чого іншого. «Це зовсім нескладно, — каже Олена Пометун, — ходіть і виключайте червоні кнопочки на переносках, щоб не залишати апаратуру в режимі очікування, витягайте за собою зарядку від мобільного телефону, бо вона витрачає 11% енергії, навіть якщо до неї не підключений телефон. Це дуже прості речі. Але коли людина починає стежити за цим, то на 15-й раз у неї вже формується звичка».

За шведським прикладом
Програма «Стале домогосподарство» народилася в Швеції. Нині її реалізовують ще в 23 країнах світу — Ірландії, Нідерландах, Бельгії, Великій Британії, Іспанії, Угорщині, Польщі, В’єтнамі, США, Україні та інших.
— У різних країнах світу є різні теми, починаючи від покупок як окремої теми і закінчуючи щастям, бо це теж ресурс, — розповідає координатор проекту «Стале домогосподарство» в Україні Галина Гупан. — Це програма для людей і про людей. В Україні вона діє так: спочатку учасники відвідують тренінг, де ознайомлюються з тим, як вести альтернативне господарство раціонально, безпечно для себе та довкілля, заощаджуючи сімейний бюджет. Далі зі своїми друзями, колегами чи просто однодумцями утворюють так звані екокоманди, з якими зустрічаються щотижня, щоб обмінятися досвідом участі. З допомогою посібника «Дружні рецепти для життя», який ми розробили на початку проекту, впродовж восьми тижнів родини-учасниці у власному побуті застосовували поради програми за темами: «Вода», «Енергія», «Відходи», «Здоров’я», «Гроші» та «Безпечна оселя». А також щотижня реєстрували, скільки споживають кВт електроенергії, літрів води та скільки викидають кілограмів сміття.
Розробник програми Олена Пометун зазначає, що на початках реалізації «Сталого домогосподарства» в нашій країні важливо було взяти за основу ідею проекту та народити власний продукт, адаптований до українських реалій. «Цю модель практикують у понад двох десятках країн світу, і в кожній з них — по-своєму, — наголошує вона. — Програма має бути дуже локальною, щоб могла відповідати потребам людей в тій чи іншій країні. Адже дбати про здоров’я в Швеції означає одне, в Угорщині — друге, а в Україні — третє. У нас є специфіка клімату, виробництва, оплати рахунків за комунальні послуги... Тому ми збираємо і шукаємо всю інформацію щодо енергоефективності, яка сьогодні є в Україні, залучаємо експертів, які допомагають нам знайти щось нове».
В Угорщині схожий проект почали впроваджувати в життя п’ять років тому. За цей час у ньому взяло участь понад 2 000 домогосподарств. «Для угорців важливі ті самі речі, що й глобально для всіх жителів Землі, — це заощадження ресурсів, грошей, а також збереження землі для наших нащадків, — констатує міжнародний тренер програми «Стале домогосподарство» з Угорщини Еріка Карман. — Немає великих відмінностей між Угорщиною та Україною, люди так само зацікавлені в заощадженні коштів та у підвищенні якості життя. Єдине, що відрізняє: в Угорщині діє дуже багато схожих програм, тоді як в Україні програму поведінкових послідовних освітніх змін реалізовують вперше».
— В Україні немає культури економії і фінансової грамотності як такої, — переконана Галина Гупан. — В Івано-Франківську ми працювали із малозабезпеченими сім’ями і побачили, що вони не знають азів фінансової грамотності. Якщо в ті сім’ї потрапляла певна сума грошей, якась допомога, то вже через місяць чи навіть тиждень від неї нічого не залишалося, бо люди не вміють заощаджувати, розподіляти кошти та довгостроково планувати бюджет сім’ї.


Івано-франківські
рекорди економії

Реалізацію «Сталого домогосподарства» в Україні вирішили розпочати з Івано-Франківська, хоча в шести областях також організовували відповідні тренінги, але вже за кошти зацікавлених осіб. В обласному центрі цей експеримент розпочався ще 2013 року. Спочатку в ньому взяли участь лише
20 іванофранківців. А вже через півтора року їх кількість  налічувала 6 500 — це понад 2 000 родин івано-Франківська та інших міст області. «Це була цілком нова для України програма і ми дуже сумнівалися, чи вона в нас приживеться, чи наші громадяни готові витрачати час та інші ресурси для волонтерської діяльності і змінювати свій спосіб життя, — зауважує Галина Гупан. — Напевно, на успішність програми вплинули події в країні, враз для українців стала важливою можливість змінити щось на краще, починаючи зі своєї родини».
Але попри всі побоювання реалізація проекту в Україні перевершила сподівання донорів — Шведської агенції зі співробітництва та розвитку — десь у три рази. Родинам-учасницям вдалося знизити витрати електроенергії на 18% (12 500 кВт), води — на 17% (537 524 л) та зменшити кількість відходів на 28% (2,7 т), просто змінивши власні звички. Це щонайменше 15% щомісячної економії для сімейного бюджету. Результати й справді вражаючі.

Наймолодші та досвідчені
Якщо в Києві «Стале домогосподарство» насамперед приваблює молодь — 25—35 років, то на Івано-Франківщині популярне як у школярів, так і в пенсіонерів. Наймолодшою учасницею проекту була 17-річна Христина Магас з Івано-Франківська. В програму дівчина прийшла ще школяркою, нині вона навчається на першому курсі Прикарпатського національного університету
ім. В. Стефаника. З проектом Христя ознайомилася через свою бабусю, яка й запропонувала онуці піти з нею на один із тренінгів.
— Я не думала, що мене це зацікавить. А вийшло навпаки. Цей проект змінив моє життя, — наголошує студентка. — Спочатку було важко пояснити батькам, чому я важу сміття, ставлю три окремі коробки на папір, скло і пластик, кажу мамі не викидати в один кошик органічні відходи тощо. Це було дуже дивно для них. З часом мої рідні: мама, тато, дідусь та бабуся почали активно облаштовувати наше екожиття. Ми перейшли на екологічні мийні засоби і побачили, що звичайного прального порошку чи засобу для миття посуду вистачає максимум на місяць, а екологічного — на три. Тато після моїх розповідей про цю програму почав розводити кроликів та курей. Жити екологічно стало моєю звичкою, навіть після закінчення проекту не використовую поліетиленових пакетів у супермаркетах, просто важу овоч чи фрукт і клею стікер прямо на нього. Також завдяки цій програмі я стала вегетаріанкою, перейшла на більш здоровий спосіб життя, почала багато ходити пішки і заохочую до цього своїх друзів. Чудово те, що змінилося не лише моє життя, а життя мого близького оточення, яке спочатку до цього погано ставилося.
Оксана Іванців з Івано-Франківська — справжній рекордсмен проекту, адже керувала аж вісьмома екокомандами. Жінка зауважує, що нині економія стала її способом життя.
— У мене двокімнатна квартира, в якій живе четверо людей. За липень за всі комунальні послуги заплатили лише 180 гривень, враховуючи нові тарифи. На початку програми наша родина споживала води 6-7 кубометрів на місяць, я думала, що менше уже неможливо. Втім, нині ми споживаємо 2 кубометри води на місяць. Для цього ніяких надзвичайних зусиль не треба, просто потрібно змінити свої побутові звички, і результат вас приємно вразить, — переконана пані Оксана.  
Програма «Стале домогосподарство» на Прикарпатті підійшла до свого логічного завершення, втім, її організатори впевнені, що вона й надалі житиме, адже тут залишилося понад  6 000 навчених людей, які вже не уявляють, щоб по-іншому вести своє домашнє господарство. «Програма створена для відповідальних людей, які хочуть доброякісно жити, а таких людей в Україні стає з кожним днем все більше, — констатує Галина Гупан. — і вона нікуди не зникне, бо є люди та команди, які збираються і продовжують це робити».

Мені подобаєтьсяіншого користувача це сподобалося


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

Томос поховає «русскій міра»

11:31 17 жовтня 2018 року|Роман ІВАСІВ.

Система продемонструвала недоліки і неточності

10:48 12 жовтня 2018 року|Олег БАСОК.

Коломия може розірвати угоду з «AВE»

10:47 12 жовтня 2018 року|Микола СОКОЛІВСЬКИЙ

Робота для першого заступника

10:47 12 жовтня 2018 року|Микола СОКОЛІВСЬКИЙ.

У Петранці кір спадає

10:46 12 жовтня 2018 року|Ігор ЛАЗОРИШИН.

Якщо стипендії не вистачає…

10:45 12 жовтня 2018 року|Микола СОКОЛІВСЬКИЙ

Депутати стали в оборону станції Снятин

10:43 12 жовтня 2018 року|Микола СОКОЛІВСЬКИЙ

З-під крила «Галичини»

14:00 11 жовтня 2018 року|Василь МОРОЗ