Суспільство:Самоврядування
07 листопада 2017 року.

Достаток має забезпечити земля

Олександр Сич: Щороку приблизно на третину збільшується фінансовий ресурс, який іде з обласного бюджету до Городенківщини

Микола ПЕТРИЧУК

- Наше завдання — перш за все утримувати об’єкти спільної власності громад краю: обласні лікарні, заклади культури, скажімо, філармонію, драмтеатр, обласні школи, школи-інтернати, ліцеї. Це наш пріоритет. Тому що обласний бюджет — це не бездонна бочка. Але ми прекрасно розуміємо, яка ситуація в місцевих громадах, бо депутати обласної ради прийшли від людей. Вони акцентують на тому, що є проблеми в округах, і ми готові допомагати. Але просимо: покажіть, що у вас є пріоритетного і проблемного. і ми постараємося ці проблеми вирішити. А потім через рік їдемо до вас і просимо показати, що вдалося вирішити і завдяки чому, а якщо не вдалося, то через що, — наголосив голова обласної ради Олександр Сич уже під час зустрічі з керівництвом і активом Городенківщини, що відбулася по завершенні об’їзду району й огляду об’єктів, які були відремонтовані або збудовані за кошти, які з обласного бюджету отримали переможці VII обласного конкурсу проектів місцевого самоврядування. 

Обласний конкурс проектів місцевого самоврядування для багатьох сільських, селищних і міських громад є одним зі стабільних джерел залучення та концентрації коштів на умовах співфінансування для вирішення проблемних питань, причому в стислі терміни. 

Перший заступник голови обласної ради Василь Гладій під час зустрічі з активом району навів такі дані: починаючи з 2011 року громади Городенківщини подали на конкурс 78 проектів, з яких 32 незалежні експерти визнали найкращими. і передбачивши на їх реалізацію з місцевих бюджетів всього 803 тис. грн., вони залучили з обласного бюджету та від партнерів загалом 5,6 млн. грн. А заступник голови обласної ради Сергій Басараб наголосив на тому, що нині є можливість залучати кошти не лише з обласного бюджету для того, щоб допомогти нашим громадам. «За останні чотири тижні маленький підрозділ обласної ради на чолі з Юрієм Цимбалюком залучив в область близько 600 тисяч євро. Це свідчить про те, що гроші можна шукати не тільки в Україні, гроші є і нас чекають до 2020-го і до 2025 років у багатьох європейських країнах», — зазначив він.

Ознайомлення ж із самими об’єктами, роботи на яких велися в рамках останнього, VII обласного конкурсу проектів місцевого самоврядування, О. Сич, 

В. Гладій і С. Басараб разом із головами райради — Іваном Мандичем і райдержадміністрації — Романом Жичицьким, депутатами обласної ради Василем Мельничуком та Іваном Візінським розпочали з с. Рашкова. Тут за спільні кошти — з обласного та районного і сільського бюджетів — цього року вдалося перекрити дах у Будинку культури. Значимість цього, здавалося б, мікропроекту, неможливо оцінити, якщо не бачити сам будинок. Це велика, зведена ще в 70-х роках минулого століття за типовим проектом, двоповерхова будівля, де, як показала гостям директор закладу Галина Фернюк, є актова зала, кімнати для гурткової роботи і репетицій учасників художньої самодіяльності, мала зала, дві просторі кімнати, які займає сільська бібліотека, якою завідує Оксана Мадрига. До речі, одна з трьох найбільших на Городенківщині.

Ще раніше громада на чолі із сільським головою Петром Данилюком зуміла замінити тут стару столярку на сучасні металопластикові вікна. Але через шифер, яким був накритий Будинок культури і який, відслуживши своє, перетворився на решето, дах став протікати. Вся будівля опинилася під загрозою руйнування — наслідки цього Г. Фернюк і  П. Данилюк наочно продемонстрували гостям, запросивши їх до фактично геть понищеної актової зали. Завдяки коштам з обласного бюджету дах перекрили і в частині приміщень побілили стіни, пофарбували підлоги і стелі. Проте ще потрібно шукати чималі кошти на, по суті, капітальний ремонт і оформлення актової зали, на нові стільці для глядачів.

Сільський голова Рашкова П. Данилюк, користуючись нагодою, запросив керівників області на оглядини ще одного об’єкта — сучасного спортивного майданчика, у спорудження якого вклали орієнтовно мільйон гривень. Власних, із сільського бюджету, та виділених як допомога філією «Перспектив», яка у Рашкові має свою виробничу базу. А також розповів про те, що фактично вже розпочато перекриття школи, будівля якої теж є немалою.

Після Рашкова про використання коштів, отриманих з обласного бюджету за перемогу в конкурсі проектів місцевого самоврядування, звітували сільський голова Ясенова Пільного Іван Струтинський і директор місцевої ЗШ I-III ст. Марія Михайлик. Варто зауважити, що і сільська громада, і, відповідно, школа є одними з найбільших на Городенківщині. 

Попри невелику віддаль від райцентру тут навчається понад 300 дітей, хоча, як зазначила М. Михайлик, були часи, коли їх було у школі понад 600. До того ж Ясенів Пільний — одне із тих сіл, які мають досить великі надходження до свого бюджету. 

— До 100 тис. грн., які ми отримали з обласного бюджету, сільська рада додала ще 200 тисяч і за ці кошти ми перекрили правий корпус школи. На центральному корпусі звели новий дах за рахунок допомоги з Держбюджету — це 200 тис. грн., до яких ми теж доклали ще 200 тис. грн. із сільського бюджету, — розповів керівникам області і. Струтинський. — Але ще 500 тис. грн. нам потрібно, аби перекрити лівий, найбільший корпус школи. Сільська громада готова співфінансувати ці роботи, бо це найбільша проблема нашої школи.

Зауважимо, що, як стало очевидно з розповідей М. Михайлик та і. Струтинського, шиферне покриття на будівлі школи почало особливо протікати після декількох градобоїв, що пронеслися над селом. У школі є ще одна проблема — бракує води. В околиці навіть пробурили кілька свердловин, але дебет води, яку вони дають, недостатній. Єдиний вихід — відновити водогін, який ще за радянських часів проклали від джерела, що називається «Прачка», однак згодом його занедбали. Але, на переконання сільського голови, все ж пріоритетом наразі є завершення перекриття школи.

Педагоги під час зустрічі з Олександром Сичем і його заступниками звернулися до голови обласної ради ще з проханням посприяти їм у придбанні технічних засобів навчання, зокрема швейних машинок, аби дівчатка на уроках праці могли опановувати ази швацького ремесла. О. Сич пообіцяв, що це можливо, і тут же порадив депутату обласної ради Іванові Візінському звернутися до колег з профільної комісії облради з проханням внести відповідне доповнення до програми «Освіта», що фінансується з обласного бюджету.

Чернятин, який став наступним населеним пунктом, що його керівники області відвідали під час об’їзду Городенківщини, як і Ясенів Пільний, — село велике і значною мірою самодостатнє. З початку року до сільського бюджету надійшло вже 2 млн. грн. податків і ще півмільйона сподіваються отримати до кінця грудня. Додамо — це село, де дбають про розвиток місцевого підприємництва, де шанують підприємців і, що не менш важливо, де підприємці не відділяють свої інтереси від інтересів загалу. На жаль, у приміщеннях сільських рад краю нечасто побачиш, як це є у Чернятині, окремий стенд, присвячений розвитку підприємництва, що сусідує зі стендами, які розповідають про здобутки освітян, працівників культури населеного пункту. 

— У селах нині багато порівняно дрібних проблем — заміна вікон, дахів, будівництво або ремонт убиралень. У нас всі ці питання вже вирішені в усіх сільських закладах, — зазначив під час зустрічі з гостями сільський голова Чернятина Роман Барик. — Але ми просимо керівництво області і району допомогти добудувати новий корпус школи і закрити проблему з постачанням питної води жителям села. Торік ми зустрілися і вже зробили велику справу: з допомогою обласної ради виконали великий обсяг робіт на будівництві шкільного корпусу і так само з допомогою обласної і районної рад, докладаючи кошти сільського бюджету та фінансову допомогу Василя Дубачка, який орендує у нас 1 300 гектарів землі і є нашим жителем, виготовляємо проект водопроводу й хочемо цю проблему закрити.

Варто додати, що Чернятинська ЗШ I-III ступенів, де директором Богдан Білий, не лише одна з найбільших за кількістю учнів — понад 330 школярів, а й одна з найкращих за досягненнями її педагогів і учнів. Втім, два її приміщення, одному з яких уже понад 100 років, а друге було зведено ще 1967 року, затісні, і як для сучасної школи не функціональні. Зокрема, у навчальному закладі, як наголошує Р. Барик, немає ні актової, ні спортивної зали, навіть їдальні нема. Тож аби діти могли снідати, з, так би мовити, навчального процесу свого часу змушені були вилучити класні кімнати і два шкільні класи розмістити у дитсадку. За три останні роки, за словами сільського голови, будівництво нового корпусу прискорилося, зокрема в нинішньому році на фінансування робіт виділили мільйон гривень. і вже багато зроблено: зведено стіни, встановлено вікна, накрито частину даху, і за підтримки районної ради ще до зими покрівельні роботи буде завершено, а сама будівля буде «закрита» вхідними дверима. Проте аби святкувати «квітку» на об’єкті, потрібно ще 18 млн. грн.

О. Сич відверто сказав, що будова з таким кошторисом для обласного бюджету непідйомна. Але область готова допомогти чернятинцям у розв’язанні другої винятково гострої проблеми — будівництва водогону. Він, до речі, також є доволі складним. Бо, за словами Р. Барика, коли тільки починали напрацьовувати проект, то виглядало так, що аби забезпечити село водою, достатньо було прокласти 4 км водогону. Та через посуху, особливо цього літа, вже стало очевидним, що потрібно прокладати 10 км, причому передусім тягнути гілки в напрямку до тих осель, де води взагалі немає і її для пиття, приготування їжі та для господарських потреб вже вимушені систематично підвозити. В. Гладій в цьому зв’язку зазначив, що, на його переконання, цей проект мав би взагалі стати одним із пріоритетних в обласному конкурсі 2018-го. і що його за рік можна завершити.

Насамкінець керівники обласної ради побували у Городенківській ЗШ I-III ступенів №1, де її директор Іван Антошко і в. о. міського голови Любомир Музичка розповіли про роботи, які в одному з найкращих навчальних закладів району було виконано за бюджетні кошти в рамках VI-VII обласних конкурсів проектів місцевого самоврядування.

Під час зустрічей керівників області з представниками громад обговорювали і питання децентралізації, яка на Городенківщині, скажемо так, наразі не йде.

Але детальніше про це — в наступному номері «Галичини».

Варто зазначити, що активну участь у розв’язанні назрілих проблем сільських громад Городенківщини беруть депутати обласної ради В. Мельничук, і. Візінський, які зокрема докладають зусиль, щоб для цього залучали кошти обласного бюджету.

— Кожен район Прикарпаття своєрідний, має свої особливості, — прокоментував результати поїздки голова обласної ради Олександр Сич. — Нещодавно ми більше відвідували гірські райони — Богородчанський, Рожнятівський, Косівський. Сьогодні ми в рівнинному районі, сільськогосподарському. Тут є свої плюси і мінуси. Плюси — це земля, наше найбільше багатство, і люди, які на ній працюють. і ця земля мала би утримувати громади і давати їм добру користь. Мінуси — так сталося, що це стало мінусом, — це надзвичайно розгалужена інфраструктура. Ми самі бачили: у кожному селі надпотужні Будинки культури, їх дуже важко утримувати. Ми були у Рашкові — величезний зал Будинку культури, який треба ремонтувати. А у ньому на свята люди, можливо, зберуться декілька разів на рік. Але ж йому треба давати раду. Його треба утримувати. А це — кошти. Коли об’єднаються громади, що з ними робити? Бо якщо мудро управляти громадою, мудро розпоряджатися ресурсами, то очевидно, що не варто у кожному селі мати велику школу, великий будинок культури, великий спортзал. Потрібно будувати таким чином, щоб на всю громаду було декілька гарних шкіл, а з решти сіл щоб учні з’їжджалися, декілька гарних спортзалів, декілька хороших будинків культури. і тоді постане питання, що з ними всіма робити. Це, напевно, вже для роздумів потенційних лідерів громад, які будуть утворюватися, їхніх депутатів. Наразі ж ми намагаємося допомагати, і коли рік назад були, бачили деякі об’єкти, то сьогодні оглядали їх, вони гарно зроблені, гарно відремонтовані. Зрозуміло, що це далеко не всі, які необхідно зробити. Сьогодні ми знову ж таки зафіксували деякі проблеми. У кого проблема — за винятком, можливо, водогону в Чернятині — там чи спортзал, чи актовий зал, чи їдальня, то на це потрібні 150-200 чи 300 тисяч, що в принципі є цілком посильними сумами, які можна виділити.

Якщо розглядали в Чернятині питання добудови школи, на що необхідно 18 мільйонів, то, як ви зауважили, я сказав, що воно непідйомне для обласного бюджету. Тут швидше треба апелювати до Державного бюджету, до лобістів у доброму розумінні цього слова, які можуть перед Держбюджетом поставити це питання, до адміністрації — районної, обласної, до народних депутатів України. Обласна рада, зі свого боку, наскільки зможе, допоможе у вирішенні цієї проблеми. 

Насправді найбільш важливою і перспективною справою для Городенківського району є питання урухомлення Дністровського регіонального ландшафтного парку, питання залучення туристично-рекреаційного потенціалу Дністровського каньйону. Ми про це говорили п’ять років тому, ми про це говорили рік тому, ми про це говоримо і сьогодні, але весь час шукаємо механізм, як це все зробити. П’ять років тому ми дали гроші на те, щоби впорядкувати земельні відносини, які належать до Дністровського регіонального ландшафтного парку. Проте лишень отакі точкові вкладення грошей не мають сенсу, якщо питання не вирішувати системно. Врешті-решт ми дійшли до переконання, що замість того, аби голова ради, заступник, постійна депутатська комісія думали над цими проблемами, слід створити адміністрацію парку і нехай сам парк ними займається. Хоча довелося подолати довжелезну бюрократичну тяганину, що тривала фактично рік, та все ж ми таки створили адміністрацію Дністровського регіонального ландшафтного парку. Уже призначили і директора, а в цьому році дали вже перші кошти, принаймні на заробітну плату та на організаційні речі. На наступний рік, згідно з програмою розвитку Дністровського регіонального ландшафтного парку, будемо системно виділяти кошти. Перш за все на впорядкування земельних відносин, бо потрібно чітко розмежувати, де є земля ландшафтного парку, де — громадська, де — заповідна, де є фонд для ведення господарки і т. п. Паралельно з цим будемо думати про те, щоб розвивати інфраструктуру, інвестувати кошти в дороги, робити все можливе, щоби туди їхали люди і залишали свої гроші. і тоді Дністровський регіональний ландшафтний парк, сам потенціал Дністровського каньйону, дорогуща і родюча покутська земля даватимуть той прибуток, який дозволятиме жителям цього краю самим виживати, самим себе утримувати, самим розвиватися, а не лише стояти з простягнутою рукою. Бо це великий гріх — мати таку багатющу землю і ходити з простягнутою рукою й просити «дайте, дайте, дайте». Дайте, щоб поремонтувати школу, дайте, щоб поремонтувати спортзал, дайте, щоб поремонтувати Будинок культури. Ця багатюща земля, на відміну від, скажімо, гірської, повинна сама себе утримувати і ми сьогодні шукаємо механізм для того, аби це зробити.

О. Сич, В. Гладій, С. Басараб, депутати обласної ради В. Мельничук і і. Візінський разом з керівниками Городенківщини поклали квіти до стели Героїв Небесної Сотні в Городенці і хвилиною мовчання вшанували пам’ять про Сергія Дідича, депутата Городенківської районної ради, який загинув 18 лютого 2014 року на Майдані в Києві, та інших полеглих учасників Революції гідності.

 


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

УАПЦ: у ключі Третього відродження

10:14 16 листопада 2017 року|Марія СМЕРЕКА

Запорука здоров’я громади

09:38 16 листопада 2017 року

Виклики і наслідки

09:36 16 листопада 2017 року|Оксана ПРОЦЮК

Від людини — до громади

09:35 16 листопада 2017 року|Наш кор.

Чи дотримуються прав людини в Україні?

09:33 16 листопада 2017 року|Наш кор.

Загублена перспектива Дністра

08:39 16 листопада 2017 року|Петро БОДНАРЧУК. Член Національної спілки краєзнавців. Тлумацький район.

Директивна децентралізація?

15:18 14 листопада 2017 року|Микола ПЕТРИЧУК

Хай ростуть дерева миру

15:17 14 листопада 2017 року|Роман ІВАСІВ

Паліативна допомога по-європейськи

15:06 14 листопада 2017 року|Михайло ПОСІЧАНСЬКИЙ

Незламний отинієць

15:03 14 листопада 2017 року|Ігор ЛАЗОРИШИН