Політика:Наші інтерв`ю
18 жовтня 2018 року.

Виклики і дії

Ігор ДЕБЕНКО: Однією з найбільших проблем є відплив людського капіталу, прірва між громадянином, державою і політичною елітою

Оксана ПРОЦЮК

В інтерв’ю для газети «Галичина» депутат обласної ради (фракція ВО «Свобода»), голова комісії з питань міжнародного співробітництва, європейської інтеграції, розвитку туризму та залучення інвестицій ігор Дебенко пояснив, у чому полягає важливість рішення облради про рекомендацію керівникам закладів освіти щотижня перед початком занять розпочинати день з виконання Державного Гимну, хвилини мовчання за полеглими за незалежність України та спільної молитви; розповів, на чому має ррунтуватися економічний націоналізм; звернув увагу, що ідея децентралізації влади загалом добра, проте механізм її реалізації неналежно продуманий, розповів про свої депутатські ініціативи, а також наголосив, що «Свобода» у парламенті невигідна для влади, оскільки влада її просто боїться.

 

- Пане Ігоре, під час останньої сесії обласна рада рекомендувала керівникам закладів освіти щотижня перед початком занять розпочинати день з виконання Державного Гимну, хвилини мовчання за полеглими за незалежність України та спільної молитви. У чому, на Вашу думку, полягає важливість цього рішення?

– Проект рішення, напрацьований та поданий мною в апарат обласної ради, ррунтувався на первинній ініціативі колег-«свободівців» Василя Сенатовича і Наталії Чаплинської, яка є головою комісії обласної ради з питань АТО, неодноразових зверненнях самих наших героїв, а також наявності схожої практики у низці інших областей. В Україні діє стратегія національно-патріотичного виховання, яку напрацьовували найвищі чиновники. Проте вона полягає радше у наборі слів, ніж у предметних діях. Звичайно, любов до української нації, патріотизм як такий не можна насадити силоміць, його можуть передати батьки, середовище, в якому людина живе, здобуває освіту. Ми рекомендували закладам освіти щотижня перед початком занять розпочинати день з виконання Гимну України, хвилини мовчання за полеглими за незалежність країни та спільної молитви. Власне, у багатьох навчальних закладах така практика вже існує. Але точної інформації, такої статистики в обласному департаменті освіти досі немає. Коли я навчався в Українській гімназії №1, у нас навчальний тиждень розпочинали з виконання Державного Гимну і молитви. Також щодня ми розпочинали уроки з молитви. На мою думку, це позитивна практика, оскільки виховувала гімназистів у національному дусі.

Нині маємо усвідомлювати, що живемо в умовах неоголошеної війни, російської агресії. Тому мусимо пам’ятати про героїчний чин, який здійснюють наші воїни. Саме з цим пов’язана рекомендація вшановувати хвилиною мовчання полеглих українських героїв. На моє переконання, ці заходи сприятимуть розвитку української свідомості. Мені приємно, що наша ініціатива отримала підтримку більшості депутатського корпусу.

- Днями в Івано-Франківську у рамках теми «ідеологія українського націоналізму на сучасному етапі розбудови Української держави» відбулася VIIі Всеукраїнська наукова конференція «Економічний націоналізм», одним із організаторів якої Ви були. Що дасть проведення цього заходу в практичній площині?

– Нерідко в нашій країні виходить так, що управлінці та політики ведуть мову про ті чи інші проблеми не з точки зору наукового обррунтування, експертних оцінок, передового досвіду інших держав, а з точки зору популізму і передвиборчих гасел. і в цьому полягає проблема розвитку нашої держави. Парадоксально, але на 28-му році відновлення нашої незалежності ми досі не можемо знайти свого шляху, йти ним і досягати прогресу.

Проаналізуйте програми тих, хто вже заявив про участь у президентських виборах, це суміш плагіату, популярних гасел і фраз, за якими немає фактично жодного обгрунтування.

Ми – націоналісти – намагаємося діяти інакше, з точки зору наукового підходу. Саме для цього Олександр Сич створив інститут наукових студій націоналізму. Це вже, повторюю, восьма наукова конференція, організована нашим інститутом. Під час конференцій минулих років ми розглядали питання національної революції, соціального націоналізму... Тема всеукраїнської наукової конференції, яка відбулася кілька днів тому в Івано-Франківську, стосується економічного націоналізму. Сьогодні ми як ніколи мусимо замислитися над тим, як найперше економічно врятувати країну, а відтак побудувати сильну державу. Тим паче у вимірі глобалізації, наукової революції, зростання міжнародної конкуренції та численних викликів, з якими чи не щодня стикаються наші виробники.

Держава має бути самодостатньою, вміти себе захищати, відстоювати національні інтереси, зокрема і в економічній сфері. На жаль, нині все зводиться до того, що держава бере кредити, які, очевидно, доведеться віддавати нашим нащадкам. Однією з найбільших проблем є відплив людського капіталу, прірва між громадянином, державою і політичною елітою, я б навіть сказав, знущання політичної еліти над державою і громадянином. Люди змушені шукати кращої долі за кордоном. На нашу думку, економічний націоналізм має ррунтуватися на трьох принципах. Це деолігархізація, соціальна справедливість і самодостатність місцевих громад. 

- Як депутат обласної ради, як оцінюєте впровадження децентралізаційної реформи, зокрема об’єднання громад?

– Наша фракція підтримує децентралізацію влади. ідея цієї реформи не нова. Про неї говорять упродовж останніх 20 років. Були спроби її впровадження у постпомаранчевий період, які не увінчалися успіхом. Чимало йшлося про польський досвід адміністративної реформи. Децентралізація потрібна, але має впроваджуватися передусім відповідно до національних реалій, необхідно враховувати різноманітні історичні, побутові й соціальні чинники.

Що маємо на практиці? Держава оголосила два основні принципи об’єднання – добровільність і фінансова спроможність. Справедливо. Але візьмімо принцип добровільності й згадаймо сесійні засідання обласної ради, сповнені різкого негативу місцевих громад входити в примусове об’єднання з тим чи іншим населеним пунктом! А це непоодинокі випадки. А щодо фінансової самодостатності, то взагалі на пальцях однієї руки можна перерахувати такі громади у нашій області! Парадоксально, але фактично всі об’єднані громади звертаються до обласної ради по фінансову підтримку, оскільки просто не в змозі себе утримувати. Уряд передав їм повноваження, проте не підкріпив їх відповідно до Конституції належним фінансовим ресурсом. Більше того, поставив значну частину громад на межу виживання. Ідея децентралізації загалом добра, проте механізм її реалізації неналежно продуманий. 

- На сесіях облради очевидно, що Ви напрацьовуєте чимало соціальних ініціатив. Розкажіть про них докладніше.

– Як депутат обласної ради я є головою комісії з питань міжнародного співробітництва, європейської інтеграції, туризму та залучення інвестицій. Хочу звернути увагу, що маємо у цій царині певні досягнення. Розвиток та промоція Дністровського регіонального ландшафтного парку, впорядкування туристичних маршрутів, залучення грантових коштів на реалізацію різноманітних проектів, прихід інвестицій, з яких, вочевидь, найбільша – Leoni на Коломийщині. Все це стало результатом злагодженої роботи депутатів, чиновників виконавчої гілки, експертів та громадської ініціативи. 

Як депутат я напрацював немало звернень, зокрема і до вищих органів державної влади, з приводу впорядкування системи оплати праці наших краян, подолання несправедливості у бюджетній сфері. Прирівнявши посадовий оклад працівника і тарифного розряду не до рівня мінімальної заробітної плати як у цивілізованих державах, а до прожиткового мінімуму, наша держава зробила абсурдний крок. У результаті більшість освітян, працівників медицини, культури, зрештою, усіх бюджетників, заробітну плату яких формують відповідно до тарифних розрядів, отримують зарплату трохи вищу від мінімальної. А частині працівників місцеві бюджети змушені доплачувати, аби їхня зарплата не була нижчою від мінімальної. Та уряд нам відповідає, що держава не має коштів для збільшення фінансування бюджетної сфери! У мене постає запитання: звідки кошти на багатотисячні, півмільйонні чи майже мільйонні зарплати і премії для окремих чиновників? Тобто складається парадоксальна ситуація, коли одиниці отримують захмарні зарплати, а 99 відсотків українців ледве виживають, отримуючи заробітну плату, близьку до мінімальної. Я намагаюся постійно порушувати це питання, проте, на жаль, держава наразі вдає, що не чує нас. 

З огляду на те, що я безпосередньо причетний до спорту, пишаюся, що долучився до відродження футбольного клубу «Прикарпаття». Свого часу за цей клуб виступав мій батько. Завдяки найперше міській владі, особисто міському голові Руслану Марцінківу клуб не лише відроджено, а й за два з половиною роки він фактично пройшов шлях від аматорського до такого, що нині виступає у першій лізі України і представляє нашу область на національному рівні.

Я є депутатом облради від мікрорайону «Пасічна» м. Івано-Франківська, тут живу від народження. Тому мені особливо приємно і відповідально водночас представляти його інтереси в обласній раді. Закономірно, що основна маса моїх ініціатив стосується розвитку цього мікрорайону, його благоустрою. Стратегічне питання – укріплення та продовження дамби вздовж Бистриці Солотвинської. Надзвичайно важлива сфера – розвиток закладів соціальної інфраструктури. і тут вже є чимало досягнень. Наприклад, ще минулого року в ЗШ №18 за кошти обласного бюджету було замінено всі вікна на сучасні енергоощадні. Впевнений, що такого ж показника вже цього року доможемося у ЗШ №24. Крім цього, якщо торік для ЗШ №24 було виділено кошти на ремонт спортивної зали, то нинішнього у цій школі на фінальному етапі – ремонт актової зали. У дитсадку «Незабудка» розпочато роботу з оновлення спортивного майданчика, у дитячому садку «Віночок» зроблено ремонт пральні, встановлено нові павільйони... Загалом лише на ці потреби було виділено понад 3 мільйони гривень. 

Нині мікрорайон «Пасічна» стрімко розвивається. Багато забудовників хочуть будувати саме тут. Власне, з цим маємо вже далеко не одну конфліктну ситуацію, тому спільно з громадою намагаємось у законний спосіб протидіяти надмірностям у цій справі. Водночас необхідно дбати й про інфраструктуру прибудинкових територій – з цією метою встановлено декілька дитячих майданчиків, а також так званих «лежачих поліцейських», проводиться брукування дворів, встановлюється освітлення. і в цьому контексті слід відзначити належну співпрацю з міською владою, яка надзвичайно велику увагу приділяє саме цим питанням і у співпраці з якою, переконаний, досягнемо ще чимало успішних результатів.

- Загалом як оціните діяльність фракції ВО «Свобода», до якої належите, в обласній раді? Чого вдалося досягти спільними зусиллями?

– Оцінювати діяльність нашої фракції має найперше громада. Але відзначу одностайність та дисциплінованість фракції, в чому легко пересвідчитись, поглянувши на результати поіменних голосувань, відвідування депутатами засідань сесії, комісій. Ми голосуємо тільки за ті проекти рішень, які йдуть на користь громаді. Завдяки ініціативам депутатів-«свободівців» відремонтовано в нашій області десятки шкіл, дитсадків, медичних закладів.У кожному районі є об’єкти, які було здано в експлуатацію завдяки нашим депутатам.

Завдяки й обласному бюджетові торік в Івано-Франківську було запущено сміттєсортувальну лінію, також капітально відремонтовано обсерваційне відділення, операційний блок гінекологічного відділення міського пологового будинку. Одне з основних завдань нашої фракції – це відстоювання національних інтересів, справедливий і збалансований розподіл коштів бюджету розвитку та екологічного фонду. 

- Сьогодні контент інформаційних ресурсів засвідчує, що в політичному просторі почав витати дух виборів. Як оцінюєте шанси «Свободи» на виборах до ВРУ, які відповідно до чинного законодавства мали б відбутися через рік, з огляду на негативний досвід, коли вона не подолала п’ятивідсотковий прохідний бар’єр на останніх парламентських виборах?

– Усі ми чудово усвідомлюємо, що влада тоді шляхом відвертих маніпуляцій штучно занизила результат політичної сили. Ви погляньте, як сьогодні голосують, які законопроекти пропонують наші депутати-«свободівці», котрі пройшли у мажоритарних округах, на яких позиціях вони стоять! А тепер згадайте, що робила фракція ВО «Свобода» в парламенті за часів «регіоналів»! Чинній владі у парламенті «Свобода» невигідна, вони нас просто бояться. Як і тих результатів, що їх ми досягли на останніх місцевих виборах. Нині маємо свої фракції чи не в усіх обласних радах, головою Івано-Франківської обласної ради є «свободівець» Олександр Сич. В Івано-Франківську, Тернополі, Хмельницькому та інших населених пунктах міськими головами обрано «свободівців». Найкращий результат – це наша робота та її оцінка громадою. А тут вона на належному рівні!

Мені подобаєтьсяіншого користувача це сподобалося


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

Президентська шахівниця:

14:22 08 листопада 2018 року|Оксана ПРОЦЮК

Стратегія вікторії від Юлії

17:10 07 листопада 2018 року|Вл. інф.

Задля збагачення олігархів

10:20 01 листопада 2018 року|Ксеня ЛІЩИНСЬКА

Побудувати Європу в Україні

16:15 04 жовтня 2018 року|Сергій БИКОВ

До світових стандартів

16:13 04 жовтня 2018 року|Наталія РОМАНЕНКО

«Єдине вікно» на митниці стало реальністю

15:46 04 жовтня 2018 року|Прес-служба народного депутата України Юрія Бабія.

Смілива заява

15:08 13 вересня 2018 року|Андрій Филик

Центр захисту громадян

13:43 13 вересня 2018 року|Ксеня ЛІЩИНСЬКА