:Політика
28 лютого 2018 року.

Олександр Палій: Деокупаційний закон допоможе визволити Донбас

Записала Ксеня ЛіЩИНСЬКА

Президент Петро Порошенко під час засідання Воєнного кабінету підписав Закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (його ще називають законом про деокупацію або реінтеграцію Донбасу), яким Росію визначено державою-агресором.

Глава держави наголосив на важливості цього державного документа. Президент підкреслив, що в законі юридично визначено, що саме Російська Федерація окупувала наші території, і звернув увагу, що він істотно посилює правову базу застосування Збройних сил України й інших силових підрозділів для оборони нашої держави. Також він підкреслив, що деокупаційний закон аж ніяк не порушує жодних міжнародних зобов’язань України, включаючи і «Мінські домовленості», як це хоче представити нині офіційна Москва, виправдовуючи свій відвертий саботаж імплементації «Мінських домовленостей».

Політичний експерт Олександр Палій (м. Київ) в ексклюзивному коментарі для газети «Галичина» підкреслив, що суть закону про деокупацію зводиться до двох речей: 

— По-перше, Росію на рівні вищого законодавчого органу України визнано агресором. Вказано методи цієї агресії: «Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з’єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спецформувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України». 

Росію звинувачено в обстрілах української території, продовженні практики протиправного затримання та утримання громадян України на тимчасово окупованих територіях, їх незаконного вивезення до РФ та утримання там під вартою, в організації та здійсненні насильницьких зникнень, катувань, нелюдського поводження або покарання, позасудових страт цивільного населення, українських військовослужбовців та заручників. РФ також звинувачено в намаганнях поширити російське законодавство, у тому числі податкове, на території окремих районів Донецької й Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, у висуванні незаконних вимог щодо перереєстрації підприємств та стягнення коштів на користь окупаційної адміністрації РФ на тих територіях, в запровадженні там російського рубля як єдиної валюти, у свавільному застосуванні російських освітніх стандартів у навчальних закладах, у запровадженні «зовнішнього управління» на підприємствах і визнанні незаконних ідентифікаційних документів та реєстраційних знаків транспортних засобів на території окремих районів Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. 

Для України важливо озвучити ці порушення на законодавчому рівні, щоб мати підстави для відстоювання своєї позиції в міжнародних судах. Проте найголовніше те, що визнання українським парламентом Росії агресором фактично унеможливлює дискусії щодо участі Росії в можливій майбутній миротворчій місії на Донбасі. Для України це дуже принципове питання — щоб у миротворчій місії не було Росії, а також її васалів, і не було жодним чином легалізовано окупацію, а навпаки, було проведено визволення окупованих територій з допомогою міжнародної миротворчої місії. 

По-друге, закон про деокупацію запроваджує новий порядок управління територіями в Донецькій і Луганській областях, прилеглими до лінії розмежування — зонами безпеки. Раніше антитерористичною операцією формально керувала СБУ. Відтепер це здійснюватиме Генеральний штаб Збройних сил України, який подаватиме Президентові на затвердження кандидатуру командувача об’єднаних сил. Цей командувач отримає досить широкі права, і керуватиме фактично всіма силовими структурами на підлеглій йому території, в тому числі підрозділами МВС, СБУ, МНС тощо. Територію зон безпеки визначатиме Генштаб за поданням командувача об’єднаних сил. Вплив командувача об’єднаних сил ще посилиться у разі запровадження воєнного, надзвичайного стану чи заходів з оборони країни, тобто у разі нарощування російської агресії. 

Нині Україна «методом наукового тику» дійшла до одвічної істини, яку наші предки знали і п’ятсот, і тисячу років тому — що на війні не буває організації, кращої за єдине, цілісне і всеохопне командування, спроможне задіювати для відсічі ворога всі ресурси, зокрема й цивільні. Також серйозно зростуть повноваження військової прокуратури. Думаю, це приведе до більшого порядку і підвищення виконавчої дисципліни у прифронтовій зоні. Хоча, за даними МВС, у результаті насичення краю правоохоронцями, на вільній частині Донбасу тепер один із найнижчих рівнів злочинності, порівняно з рештою областей. Це різко контрастує з ситуацією, яка була до війни, коли Донбас разом з Кримом були найбільш криміналізованими регіонами країни. Загалом положення цього закону логічні і правильні, вони допомагатимуть Україні визволити Донбас.


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

$75 млн. — на дискредитацію Юлії Тимошенко

14:00 19 квітня 2018 року|Сергій МАЦІЄВСЬКИЙ

Наймолодший лідер партії в Україні

12:06 05 квітня 2018 року|Віктор Гнатів

«Домашнє» завдання для нардепа

10:59 03 квітня 2018 року|Оксана ПРОЦЮК

Зарядженість на ефективну командну роботу

12:04 29 березня 2018 року|Наталія РОМАНЕНКО

Політичний феномен у Львові

12:04 29 березня 2018 року|Ніна Ремінна

Партії сильні лідерами

14:55 22 березня 2018 року|Вл. інф.