Політика:Варто знати
28 вересня 2017 року.

Новий політсезон

Наростання популізму, постійне втручання зовнішніх сил, відволікання виборця від неминучого зростання цін, старі політичні актори і декорації — такими будуть його тренди

Оксана ПРОЦЮК

Політичний експерт Олександр Палій (м. Київ) і доктор політичних наук, професор ПНУ ім. В. Стефаника Іван Монолатій в ексклюзивному інтерв’ю для газети «Галичина» розповіли, чого очікувати від нового політичного сезону та про його головні тренди.  

 

— Що визначатиме порядок денний нового політичного сезону?

 

Олександр Палій: Наростатиме популізм, тобто беззмістовна риторика опозиційних політичних сил в очікуванні чергових або позачергових виборів. Політики в пошуках меседжів для наступних виборчих кампаній опиратимуться ключовим реформам — земельній, медичній тощо, вишукуючи в них найменш популярні в суспільстві тези. Також Росія продовжуватиме докладати зусиль для дестабілізації ситуації як на фронті, так і в тилу через диверсії та організацію й підтримку системних і, особливо, несистемних політичних груп з метою створення хаосу в Україні. Крім Росії, за саботажем стоятимуть групи, що опинилися поза владою, втратили монополію, або ті, що бояться відповідальності за корупційні злочини.

Іван Монолатій: Не варто очікувати нічого нового від нового лише за ознакою політичного сезону. Все залишатиметься таким, як і досі: з одного боку, ініціативи Президента і прем’єра, першість у виконанні яких оспорюватимуть їхні команди або їхні лобісти, а з другого — чергові парламентські перегони між найбільшими політичними гравцями, лідери яких знову ж таки заграватимуть з виборцем напередодні зими і вже точно гарячої (у політичному сенсі) весни. Порядок денний визначатиме, на жаль, збройний конфлікт на сході України, малоефективність його вирішення у тому форматі міжнародних відносин, що нині панує у світі. Додадуться й проблеми внутрішнього порядку — неузгодженість політичних еліт, їхня фактична і свідома самоізоляція від електорату і громадянського суспільства. Відтак маятник довіри суспільства коливатиметься значною мірою між Президентом та урядом, якщо останній виконуватиме таку собі дорожню карту гаранта Основного Закону, а з другого боку, досі існує загроза внутрішньополітичного конфлікту інтересів радше не Президента і прем’єра (який хотів би відігравати значимішу політичну роль), а власне їх політичних репрезентантів у парламенті, великому бізнесі і також у регіонах.

Тому висновую, що новий політичний сезон буде таким собі продовженням дотеперішнього «серіалу» про державу, владу, безпеку і війну — зі старими політичними акторами і старими декораціями. Хоча цей новий сезон може і здивувати нас, виборців, новими гучними ініціативами, процесами і викриттями на владному Олімпі.

— З огляду на дискусії в уряді, чи варто очікувати на його перезавантаження?

О. П.: Думаю, більш імовірним є підсилення уряду кількома новими міністрами.

І. М.: На повноцінну зміну правлячого уряду очікувати ще рано. А от зміна деяких ключових міністрів ймовірна. Все залежатиме від домовленостей у вже усталеному форматі відносин команд Президента і чільника уряду, а також від чималої ролі в цих процесах правоохоронної системи. Відтак індикатором неминучих змін у складі уряду стане, по-перше, ефективність міністрів як таких собі «пожежників», котрі мусять «гасити» проблеми на довірених їм ділянках державного урядування. і, по-друге, певну (хоча, не визначальну) роль відіграє реакція громадянського суспільства на його запити до влади і держави як головного актора політичних відносин.

— Чи будуть якісь серйозні зрушення щодо вирішення конфлікту на Донбасі?

О. П.: Буде швидше початок дискусії з Росією щодо війни на Донбасі з точки зору спільної позиції Заходу, у виробленні якої бере участь й Україна. Однак ми не відкидаємо посилення агресії Росії. Водночас посилення економічного тиску на Росію зменшує можливості Росії для конфронтації із Заходом, а отже, зменшує можливості для посилення агресії проти України.

І. М.: Звісно, що ми всі — і влада, і громадяни — цього хотіли б. Проте зовнішньополітична складова тут відіграватиме й далі ключову роль. Цивілізований світ, по суті, обрав тактику вичікування. Тож історія з українською «проблемою» може повторитися, як це вже було якихось 100 років тому. Найнебезпечнішим тут було б якесь «замирення» Заходу з агресором — коштом українських територій і людського ресурсу. Тому тут однієї активності української влади не досить. На сьогодні попри міжнародний резонанс конфлікту на сході України й анексії Криму події в інших регіонах світу «відтягують» увагу від України, тим самим відтерміновуючи вирішення його у цілком новому геополітичному форматі. Звісно, що такий новий вимір цього формату мусив би передбачати визнання неефективності т. зв. мінських домовленостей, а натомість повноцінний вступ у цей новітній міжнародний конфлікт насамперед США і країн НАТО. Такий сценарій цілком імовірний, але нині, з огляду на міжнародну кон’юнктуру, говорити про нього ще рано.

— Наскільки вірогідним є сценарій дострокових парламентських виборів?

О. П.: Думаю, імовірність менша 20 відсотків. Розпускати парламент і призначати нові вибори за Конституцією має право тільки Президент, а він стверджує, що наразі не має наміру це робити.

І. М.: Не надто вірогідний. По-перше, немає політичної доцільності у такому кроці. Це не вигідно ні Президентові, ні Прем’єру, ні нинішньому складові парламенту. Думаю, існує така собі «мовчазна згода» еліт щодо неприпустимості дочасного переформатування Верховної Ради, адже вона парадоксальним чином урівноважує терези внутрішньополітичних суперечностей. По-друге, теперішній парламент, звісно, не святий, однак слід визнати, що у форматі відносин «влада—парламент» йому вдається щось робити у напрямі дієвих і довгоочікуваних реформ. Це, звісно, не заважає деяким народним обранцям бути лисицями і левами, паяцами чи пігмеями у різних парламентських групах. Кожен парламент має сильні і слабкі сторони. А наш і поготів. Нині він уже не нагадує не надто чемного хронічно хворого, але й не надто здоровий і сильний для повноцінної роботи. Чи вдасться іншим гілкам влади його вилікувати — силою авторитету чи примусу — покаже час. Але йти добровільно на політичну пенсію цей парламент  вже точно не хоче.

— Підбиваючи підсумки сказаного, назвіть головні тренди цього політичного сезону.

О. П.: Головні тренди — наростання популізму, гострої політичної «сверблячки» у політичного класу, зумовленої наближенням виборів. Будуть настирливі спроби політиків заразити цією «сверблячкою» суспільство. Усе це — під наростання дестабілізуючих зусиль Росії, посилення фінансування підривної діяльності проти України. З другого боку, триватиме економічне зростання в Україні, що даватиме урядові нові фінансові інструменти для вирішення життєвих питань і привернення суспільства на свій бік. Дуже важливо, щоб в Україні нарешті дійшло до дерегуляції як ключового засобу боротьби з корупцією. А також щоб під час передвиборчої лихоманки реформи в Україні не зупинялися.

І. М.: Те, що цей політичний сезон розпочався не надто гучними скандалами, вже є його одним із трендів. Думаю, що важливим трендом могла б стати політична стабільність у відносинах гілок влади, їхня відповідальність за стан справ у країні. інший тренд — постійне втручання зовнішніх сил. і не треба думати, що це суто держава-агресор — РФ. Не забуваймо останніх гострих заяв кількох держав — сусідів України, передусім Румунії, Молдови і почасти Польщі, щодо нового освітнього закону. Ще одним трендом буде бажання відволікти виборця від неминучого зростання цін такими собі політичними іграми з опонентами влади, а відтак таке загравання з політичними гастролерами може бути ахіллесовою п’ятою правлячого нині Україною класу. і, насамкінець, хотілося б, щоб головним трендом нового політичного сезону стала реальна, а не лише задекларована взаємна відповідальність влади і громадян, початок руху назустріч одне одному.

 


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

Смілива заява

15:08 13 вересня 2018 року|Андрій Филик

Центр захисту громадян

13:43 13 вересня 2018 року|Ксеня ЛІЩИНСЬКА

Єдиний кандидат

13:35 13 вересня 2018 року|Сергій БИКОВ. Голова аналітичного центру ІНПОЛІТ.

Реальний зміст народовладдя

11:53 06 вересня 2018 року|Ксеня ЛІЩИНСЬКА

Боротьба за вибори в ОТГ триває

09:11 17 серпня 2018 року