:Політика
02 серпня 2018 року.

Ключі до успіху

Андрій ІВАСЬКІВ: Будувати нову Україну не приїдуть ні поляки, ні американці, ні австрійці... Маємо це робити самі

Ксеня ЛІЩИНСЬКА.

Депутат обласної ради (фракція ВО «Батьківщина»), директор ТзОВ «Енергетик Прикарпаття» Андрій іваськів в інтерв’ю для газети «Галичина» розповів про позитивну динаміку спрямування коштів обласного бюджету на потреби Бурштина; зазначив, що у місті енергетиків розпочинається суспільна дискусія щодо нових ідей розвитку України; відкрив «таємницю» походження власних мільйонів, задекларованих за підсумками 2016 року; пояснив, чому Україна бідна з огляду на дослідження американських економістів Дарона Аджемоглу і Джеймса Робінсона; наголосив, що екологічний стан довкілля треба визначати не за кольором диму з труби Бурштинської ТЕС, а на основі висновків незалежного аудиту.

– Пане Андрію, в одному зі своїх інтерв’ю Ви наголосили, що основне завдання депутата обласної ради як представника громади – залучити якнайбільше коштів з обласного бюджету на потреби соціально-економічного та культурного розвитку, лобіювати проекти громади. Скільки торік завдяки Вашому сприянню було залучено коштів на потреби міста Бурштина?

– Маємо тут позитивну динаміку. Якщо 2016-го, першого повноцінного року цієї каденції, на нагальні потреби міста з обласного бюджету було спрямовано 2 мільйони гривень, 2017-го –  3 мільйони, то 2018-го очікуємо понад  4 мільйони гривень.

Хотілося б і більше. Та будемо реалістами: бюджет області – один, а розраховує на нього кожне село і місто нашого краю. Тож за таких умов святим обов’язком має бути раціональне використання кожної бюджетної гривні. Наголошуючи на цьому, в жодному разі не приймаю одноосібних рішень щодо адресного використання коштів, скажімо, на ремонт школи чи садка. Як правило, остаточне рішення є результатом ретельного вивчення конкретної ситуації. Обов’язково зустрічаємося з колективом того чи іншого закладу, радимося, як і на які саме роботи краще використати наявний ресурс. Звичайно, покладаємося на висновки фахівців. Так досягаємо консенсусу, який дає добрий практичний результат.

– Як депутат обласної ради розкажіть докладніше про свої напрацювання, соціальні ініціативи тощо.

– Я ніколи не обіцяю того, що не в змозі виконати. В Бурштині я народився, тут живу і працюю, люди знають мене, а я – їх, ми постійно перетинаємося, тому не маю морального права відступати від своїх обіцянок.

Так ось, у 2016 році виділені Бурштину кошти обласного бюджету спрямовано здебільшого на капітальний ремонт вкрай зношених санвузлів та каналізаційних мереж у школах та гімназії, а також на заміну старих вікон на нові – енергоощадні. Окрім того, 200 тисяч гривень було витрачено на придбання комп’ютерної техніки для освітніх закладів.

2017-го вдалося розпочати комплексну роботу з ремонту доріг. За моєї ініціативи міська рада заклала у місцевому бюджеті кошти на виготовлення проектної документації щодо ремонту доріг на вулицях імені Романа Шухевича, Ольги Басараб та Енергетиків. На основі цього з обласного бюджету було виділено майже 1,5 мільйона гривень. Зазначу, що міський голова Роксолана Джура та депутати міськради підтримали ідею співфінансування робіт за рахунок міського бюджету. Як результат, сьогодні маємо належним чином відремонтовану вул. Романа Шухевича – із системою водовідведення, гарною пішохідною доріжкою, навколишнім благоустроєм. Того ж року було замінено перекриття спортивного залу ЗШ  №1. Ціна питання – 800 тисяч гривень. Ще 700 тисяч пішло на продовження ремонтів та заміну вікон у школах.

З найбільших проектів, що фінансуються з обласного бюджету 2018-го, назву такі: капітальний ремонт їдальні у ЗШ №1 (500 тис. грн.), ремонт спортзалу у ЗШ №3 (280 тисяч), встановлення перегородок у двох класах та дверей у туалетах в ЗШ №2 (130 тис. грн.).

І звичайно ж, продовжуємо ремонтувати міські дороги. Цього року взялися за вулицю Енергетиків (кошторис – 2,2 мільйона гривень) та вулицю Ольги Басараб, на ремонт якої піде 600-700 тисяч гривень.

– Все ж, як відомо, побутує думка, що доходи місцевих бюджетів значно зросли у результаті бюджетної децентралізації. Як оцінюєте її впровадження в Україні?

– Бурштин розчарований, бо щойно збільшилася дохідна частина місцевого бюджету, як синхронно зросли видатки. Міський бюджет отримав неймовірно велике навантаження щодо фінансування освіти та медицини. Чи не 99 відсотків кошторису іде на зарплату медиків та освітян. На соціально-економічний розвиток міста нічого не залишається. Мабуть, це є дзеркальним відображенням того, що дала багатьом містечкам децентралізація в Україні. Тому очевидно, що потрібні зміни, спираючись на ті сили, які мають чітке бачення, як це робити.

– Недавно з ініціативи лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко відбувся Всеукраїнський форум «Новий курс України», в якому Ви взяли участь. У «Батьківщині» закликали українців активно долучатися до обговорення пропонованих новацій «Нового курсу України». Чи підтримують жителі Бурштина ці ініціативи щодо розвитку України?

– У партії ВО «Батьківщина» я вже 14 років. і на форумі вкотре переконався в послідовності кроків лідера партії, спрямованих на переформатування тієї владної політики, яка, як бачимо, веде усіх нас в нікуди. 

До чого прагне Юлія Тимошенко? Як прозвучало на зібранні, в Україні необхідно створити таку екосистему життя, яка зробить українців справді щасливими. Скажіть, хіба бурштинці можуть не підтримувати таку ідею? Тим більше, що вона передбачає посилення ролі громадянського суспільства у контролі за діями влади. Але ж люди мають розуміти, що будувати нову Україну не приїдуть ні поляки, ні американці, ні австрійці чи ще хтось. Ми маємо це робити самі. Яким чином? У контексті цього питання розпочинаємо в Бурштині суспільну дискусію про економіку, екологію, охорону здоров’я, культуру, освіту, безпеку – все те, що визначає якість життя людини.

Для проведення цієї важливої роботи зокрема завершуємо облаштування нового партійного офісу-приймальні, де люди матимуть змогу спілкуватися не тільки зі мною як депутатом обласної ради та місцевими депутатами від «Батьківщини». До послуг містян будуть фахівці в галузі права, соціальних питань, землевпорядкування. За потреби вони надаватимуть містянам консультації і поради.

Хтось скаже, що це піар чи передвиборча кампанія. А я наголошую, що це необхідність зворотного зв’язку партійного осередку з людьми задля спільної роботи на покращення життя.

Відверто кажучи, ми хочемо, щоб жителі не лише зверталися до нас по допомогу. Нам цікаве їх бачення необхідних перетворень, ми чекаємо на їхні пропозиції, ідеї, проекти. Впевнений: чим більше буде активних, налаштованих на зміни людей, тим швидше відродиться наша країна. Бо ж під лежачий камінь вода не тече. Тому безнадію і відчай треба рішуче відганяти й братися за справу. А з такою командою успішних, амбітних і не байдужих до долі України людей, які консолідовані в партії «Батьківщина», реально зробити якісно іншими наші міста і села.

Я мав з Юлею Володимирівною три продуктивні зустрічі, на яких ми обговорювали ці теми. Передбачаю, що вони будуть головними під час її зустрічі з громадою Бурштина, яку вона запланувала.

– Ви не раз наголошували, що задля покращення життя в Україні треба передовсім братися за економіку, робити її насправді ринковою...

– Безумовно. Зараз читаю доволі цікаву книжку американських економістів Дарона Аджемоглу і Джеймса Робінсона «Чому одні країни багаті, а інші бідні...». Автори подають цікаві для українців дослідження – як відбулася Америка, завдяки чому «вистрілив» Китай... і зазначають, що «ринкова економіка – це ідеальна ситуація, коли люди і компанії можуть вільно виробляти, купувати і продавати товари та послуги. Якщо в таких випадках щось йде не так, говорять про неспроможність ринку чи збій ринкових механізмів. Бідні країни є бідними тому, що у них часто трапляються такі збої, а місцеві економісти та владні еліти не знають, як це виправити, або дотримуються стосовно виправлень неправильних порад».

Вам не здається, що це сказано про сучасну Україну? Тому вважаю доречним нагадати важливу позицію «Нового курсу Україну»: ключами до господарського зростання є інновації, економічні свободи та справедлива податкова політика.

– Торік інформаційні портали країни облетіла новина, що Андрій Іваськів – чи не найбагатший депутат Івано-Франківської обласної ради, адже тільки він задекларував понад 5 мільйонів гривень. Скажіть, як у сучасних українських реаліях Вам вдалося їх заробити? Тим більше, що ви народилися в сім’ї музикантів, в якій, мабуть, не було культу бізнесової діяльності?

– Я не тільки народився і виріс в родині творчих працівників. із 12 років уже грав на трубі в молодіжних клубах, а з часом батько брав мене з собою грати на весіллях. Це тривало до мого вступу в Харківський педагогічно-інженерний інститут. Так я заробив великі, як на той час гроші, – 7 тисяч рублів. Батько авторитетно сказав, що після першого курсу дозволить мені купити машину. На жаль, вдарила інфляція, тому, як і мільйони українців, я втратив усе, що чесно заробив. Але тоді це не вибило мене з колії. Я якраз познайомився з красивою, амбітною дівчиною Оксаною, яка тепер є моєю дружиною. Одного чудового дня ми наладували сумки і повезли до Прибалтики олію, горілку та м’ясо креветки. Заробили чистими 50 доларів. Отримали від цього такий драйв, який неможливо описати. Тож незабаром повторили свій маршрут, і «наварили» вже 120 доларів. З часом були поїздки до Польщі...

– Це було ще до вашого весілля?

– Звичайно. Весілля ж зіграли через десять років нашого сімейного життя, коли вже заробили певні статки. А в період першої закоханості ми з Оксаною сказали своїм батькам: «Дайте по 500 доларів, на розкрутку. А весілля нам не треба». і батьки нас послухали. Тепер вони задоволені, що ми – самодостатні люди. До речі, моя дружина – економіст, працює в нашому сімейному бізнесі. і мій брат Роман допомагає мені, веде одну із фірм. Всі ми знаємо, що таке кадрові проблеми бізнесу, банківські кредити під «космічні» відсотки і неймовірне бажання завершити розпочаті проекти.

– Розкажіть трохи про свій бізнес.

– Щодо цього у мене немає таємниць. До того ж є вимоги закону, враховуючи які я подав торік декларацію, про яку ви згадали. По суті вона була, як це заведено у цивілізованому світі, нульовою декларацією, в якій відобразилося все, що мені вдалося заробити за весь період своєї бізнес-кар’єри, тобто з 1994 року. і така відкритість має бути, якщо ти поважаєш людей свого міста, свою країну.

На сьогодні ми одні з провідних виробників хліба в Івано-Франківській області. Забезпечуємо хлібобулочною продукцією не тільки Бурштин, а й жителів багатьох населених пунктів кількох районів нашої та Львівської областей. Займаємося також роздрібною торгівлею продуктами харчування – маємо невеличкі маркети і кілька супермаркетів. Практикуємо торгівлю будівельними матеріалами різного ратунку. Здаємо в оренду площі торговельного центру. Наша фабрика вікон «Престиж+» виробляє енергоощадні вікна. Займалися будівництвом житлових багатоповерхівок. Та призупинили цю діяльність, адже в невеликому місті, яке ще й переживає відплив населення, цей бізнес виявився нерентабельним. 

Ось такий ми по-справжньому середній бізнес, що, як і малий, роками перебуває у стані очікування сприятливих умов для свого розвитку.

– На Прикарпатті Вас вважають успішним бізнесменом. Ви завжди акцентуєте на пріоритетності малого і середнього бізнесу як однієї з найважливіших складових економіки України. З огляду на це, як би Ви охарактеризували сучасний його розвиток в Україні?

– Як видається, особливо малий бізнес нині працює на самозбереження. Головна причина – низька платоспроможність населення і, відповідно, низький рівень споживання в країні. Якщо на продукти харчування люди ще в стані витрачати необхідні кошти, то на все інше просто не вистачає. Сумно бачити, як виживають колеги з малого бізнесу. Вони – постійно в очікуванні на те, що коли не цього року, то вже наступного буде зменшено на них податкове навантаження, що у покупця додасться грошей... Та минають літа, а бажаних змін немає. Однак підприємці не закривають і не продають свої магазини чи інший бізнес. Адже вони вклали в нього власні, можливо, й останні кошти, і морально не можуть попрощатися, образно кажучи, зі своєю мрією – бути потрібними своєму місту. 

– За торішньою інформацією Міністерства екології та природних ресурсів Бурштинська ТЕС входить у першу трійку найбільших забруднювачів повітря в Україні. Чи насправді такі великі загрози несе це підприємство? Як секретар комісії з питань екології та раціонального природокористування обласної ради, які конкретні кроки запропонуєте для оздоровлення довкілля? 

– Проблеми екології справді болісні для Бурштина. Та, на моє переконання, робота щодо вивчення стану навколишнього середовища і прийняття ефективних заходів задля його оздоровлення має бути системною і послідовною. Для цього ми розробили Програму моніторингу довкілля всієї івано-Франківської області, тобто моніторингу повітря, води, землі не тільки в нашому місті, а на Прикарпатті загалом. Наразі цей документ доопрацьовуємо для затвердження обласною радою. Якщо Програму буде прийнято, то уже цього року на створення і функціонування системи моніторингу буде спрямовано 1 мільйон 800 тисяч гривень з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Щодо мого депутатського зобов’язання домогтися виділення коштів з обласного екологічного фонду на моніторинг довкілля безпосередньо у Бурштині, то можу сказати, що 22 червня цього року сесія облради прийняла рішення: виділити 300 тисяч гривень на цю справу.

Адже жителі Бурштина, як і довколишніх сіл Галицького та Рогатинського районів, мають розуміти, в якому екологічному середовищі вони живуть. Розуміти не так, що коли з труби станції йде білий дим, то все добре, а якщо чорний, то все надзвичайно погано. Це лише припущення, які можуть або заспокоювати, або породжувати фобії страху. 

На моє глибоке переконання, для визначення реального стану речей ми повинні мати дані незалежної експертизи. Для цього ведемо переговори про співпрацю з діючим у Дніпрі «Центром екологічного аудиту та чистих технологій» під керівництвом доктора екологічних наук Григорія Шматкова. До речі, комісія ОБСЄ зараз долучила його до роботи в рамках «Проекту глобального екологічного фонду сприяння транскордонному співробітництву та комплексному управлінню водними ресурсами в басейні річки Дністер».

Уже в серпні представники центру готові розпочати у нас роботу. За її результатами зможемо не з емоціями, а з аргументами і фактами звертатися до керівництва ДТЕК «Бурштинська ТЕС» і з’ясовувати, що можна уже у короткостроковій перспективі зробити для того, щоб максимально мінімізувати негативний вплив виробничих викидів на здоров’я наших громадян.

 

 


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

Смілива заява

15:08 13 вересня 2018 року|Андрій Филик

Центр захисту громадян

13:43 13 вересня 2018 року|Ксеня ЛІЩИНСЬКА

Єдиний кандидат

13:35 13 вересня 2018 року|Сергій БИКОВ. Голова аналітичного центру ІНПОЛІТ.

Реальний зміст народовладдя

11:53 06 вересня 2018 року|Ксеня ЛІЩИНСЬКА

Боротьба за вибори в ОТГ триває

09:11 17 серпня 2018 року
Открытие компании в ОАЭ регистрация компании в ОАЭ.