Людина:Дати
21 серпня 2018 року.

Запам’яталися його добрі справи

В СЕРПНІ ВОЛОДИМИРОВІ ЛЮБІНЦЮ ВИПОВНИЛОСЯ Б 85 РОКІВ

Василь ТИМКІВ. Голова Ради ІФОО УТОПІК, кандидат наук з державного управління.

У нашім краї знайдеться небагато людей, які пропрацювали безперервно 60 років і присвятили себе діяльності в галузі культури та пам’яткознавства. Саме до такої когорти належав Володимир Любінець, який народився у с. Черневі на Рогатинщині 15 серпня 1933 року.

З 1953 р. В. Любінець розпочав трудову діяльність на посаді завідувача пересувного фонду Букачівської районної бібліотеки, пізніше був бібліотекарем, завідувачем клубу у рідному селі, а з 1966-го завідував Рогатинським районним відділом культури. З 1976 р. до червня 1987 р. очолював відділ культури Івано-Франківського міськвиконкому. Був депутатом двох скликань Рогатинської райради і чотирьох – Івано-Франківської міськради. З грудня 1987-го й до самого відходу у вічність – заступник голови обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК), одним із організаторів якого він був.

Ще з тих далеких часів запам’яталися його добрі справи. Це відкриття низки Будинків культури, бібліотек, музеїв, створення та підтримка численних, особливо в Івано-Франківську, колективів художньої самодіяльності, які були лауреатами конкурсів та фестивалів, привозили дипломи та інші нагороди. Зокрема в період так званої «хрущовської відлиги», у другій половині 1960-х, у Рогатинському районному будинку культури було створено драматичний колектив, якому пощастило здійснити постановку історичної вистави «Роксолана», що мала великий успіх у глядачів. На жаль, пізніше з ідеологічних міркувань цю п’єсу було заборонено за вказівкою обласного управління культури.

Не менш плідно В. Любінець працював на посаді заступника голови обласної організації УТОПІК. Писати у минулому часі про цю людину нелегко, бо хочеться знайти такі слова, які б об’єктивно і найповніше висвітлювали його пам’яткоохоронну діяльність, адже Володимир Федорович з року в рік тішив нас новими здобутками.

Під керівництвом В. Любінця в області поставлено на облік 5 478 пам’яток історії та культури. Чи не вперше в Україні з його ініціативи підготовлено й опубліковано за підтримки обласної ради та ОДА каталоги-довідники «Пам’ятки археології», «Пам’ятки архітектури» і «Пам’ятки історії та культури», які передали місцевим органам влади. В. Любінець був керівником і членом редколегії видань «Некрополі України», «Некрополі Прикарпаття», яким передувало значне обстеження найбільших цвинтарів краю активістами Товариства. У 2006 році він став співавтором книги з іс­торії обласної організації  УТОПІК, виданої до 40-річчя її створення. Раніше, у 1990 р., засновано обласну премію імені івана Вагилевича обласної ради УТОПІК, яку присуджено багатьом пам’ятко­знавцям та активістам Товариства. З 1995 по 2013 рр. В. Лю­бінець був членом редколегії журналу «Краєзнавець Прикарпаття» й постійно вболівав за пам’яткознавчу тематику на його сторінках. Під егідою Товариства видають буклети, брошури, книжки, а також публікують статті в республіканському альманасі «Відлуння віків», які пропагують пам’ятки історії та культури.

Володимир Любінець отримав чимало нагород за особистий внесок у збереження та розвиток історико-культурної спадщини українського народу. Зокрема 1994 р. йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури», 2006 р. нагороджено Грамотою Верховної Ради України, а 2009-го удостоєно премії ім. В. Антоновича Головної ради УТОПІК. Прізвище В. Любінця занесено до Книги «Почесних працівників та активістів Головної ради Товариства».

Не встиг Володимир Федорович завершити не тільки облік, а й паспортизацію всіх виявлених та новозбудованих пам’ятників на Івано-Франківщині. Сталося так, що за останні десятиріччя цю роботу не було вчасно проведено. Крім того, науковці здійснюють культурологічну програму досліджень уже не діючих і втрачених монастирів Прикарпаття. Також не завершено обстеження некрологів наших міст і сіл. Є проблеми у справі регенерації історико-архітектурних пам’яток, численних культурних споруд. Словом, роботи на ниві охорони, ви­вчення та збереження культурної спадщини ще немало. Власне, над цим, спираючись на допомогу депутатського корпусу обласної ради, управління культури, національностей та релігій ОДА, спонсорів та меценатів й усіх, кому не байдужа пам’ять наших предків, і працює обласна організація УТОПІК.

Мені подобаєтьсяіншого користувача це сподобалося


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

МИТЕЦЬ, А ОТЖЕ — ПАТРІОТ

16:33 28 серпня 2018 року|Олександр ЮНІН. Директор Музею-майстерні І. П. Кавалерідзе.

Василь НАЗАРЧУК: Мене завжди вабила свобода

12:32 02 серпня 2018 року|Роман ГЛАДИШ

Патріарх політв’язнів

12:27 02 серпня 2018 року|Степан ГЕНИК. Професор

ЛОВЕЦЬ ГОЛОСУ

10:25 02 серпня 2018 року|Володимир КАЧКАН. Академік

Його надихали Олекса Довбуш і опришки

10:06 31 липня 2018 року|Володимир БАКАЛА. Старший науковий співробітник історико-меморіального музею Олекси Довбуша, член НСКУ

Мудрий керівник і наставник

14:59 26 липня 2018 року|Іван ГАВРИЛИШИН. Член Національної спілки журналістів України.

Талант до греки й латини

15:59 24 липня 2018 року|Дмитро ЮСИП

Романове життєствердження,

15:33 24 липня 2018 року|Василь ЛИЗАНЧУК

Бойові дороги нескореного

16:03 10 липня 2018 року|Іван КМЕТЮК