Економіка:Тема дня
28 вересня 2017 року.

Зазирнути у державну кишеню

Попри поширену думку про те, що зазирати до чужої кишені — зась, саме державна — це той випадок, коли бути уважним до формування її надходжень та до видатків не лише можна, а й конче потрібно. Бо інакше державні чиновники, котрі добре почуваються у бюрократичних коридорах, знають, як насправді відбувається розподіл коштів, починають думати, що саме вони і є держава. Але хочеться вкотре повторити відому думку про те, що держава, за незначним винятком (коли йдеться про ефективні інвестиції, що трапляється не так уже й часто, особливо в Україні), жодних прибутків не отримує. Бо нічого не виробляє, крім адміністративних послуг. А кошти, що надходять до державної скарбниці, — це гроші платників податків. Тож зрозуміти, звідки надходять кошти до Держбюджету та на що вони витрачаються, можна назвати навіть обов’язком свідомого громадянина, котрий дбає про майбутнє своєї країни. Та й, зрештою, своє і своїх дітей, якщо він планує, що житимуть вони не десь за кордоном, а на Батьківщині. 

Про великі цифри

Доводилось чути теорію про те, що навіть у розвинутих країнах з давньою парламентською демократією працює такий принцип: коли йдеться про мільйони і мільярди, більшість людей спокійно реагують на ці цифри, оскільки не можуть собі уявити, що насправді вони означають. Те саме стосується і депутатів під час прийняття бюджету. Коли ж ідеться про зайві 100 чи 200 гривень для підвищення конкретних видатків, то це викликає серйозну дискусію, адже такі суми може собі уявити кожен. Як депутат, так і його виборець. Втім, зауважимо, що, зважаючи на декларації нардепів, мільйонами їх не залякаєш. Навіть в американських доларах. Тим більше, що з огляду на «успішну» політику уряду та Національного банку нині мільйон гривень — це лише якихось 38 тисяч доларів — сума далеко не така захмарна, як ще кілька років тому.

Отже, уряд на своєму засіданні затвердив проект Держбюджету-2018 та майже вчасно (затвердження відбувалося 15 вересня, саме того дня, коли проект мали передати до Верховної Ради) подав його до парламенту країни. 

«Це перший бюджет країни, який перебільшить цифру в один трильйон», — заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. За його словами, фактичне зростання бюджету за рахунок зростання національної економіки становитиме 15% (і це за умови зростання валового внутрішнього продукту країни лише на 3 відсотки?!).

Мінімальна заробітна плата, за проектом уряду, зросте на 16,3% — до 3 723 гривень. «Наше головне завдання, щоб доходи громадян зростали швидше, ніж інфляція», — прокоментував це зростання Гройсман. 

На соціальні видатки в проекті бюджету заплановано 122,7 млрд. гривень. із них 55 млрд. — на субсидії, 57,9 млрд. — на пільги малозабезпеченим сім’ям, а 2,7 млрд. — на закупівлю домогосподарствами твердого палива.

Видатки на оборону уряд планує також збільшити до 5% ВВП, що становитиме 164,9 млрд. гривень. На дороги у 2018 році планують виділити 44 млрд. грн.

На Фонд енергоефективності, який починають фінансувати міжнародні партнери, буде також виділено 800 млн. з бюджету. 400 млн. буде виділено на «теплі кредити».

На розвиток аграрного сектору уряд має намір виділити 7,3 млрд. гривень. Серед іншого в аграрному секторі уряд збирається запровадити нову програму розвитку невеликих фермерських господарств, на що буде виділено 1 млрд. гривень. 2 млрд. бюджетних гривень мають піти на дотації аграріям.

На програму компенсації 20% на техніку, що виробляють в Україні, заплановано виділити понад 5 млрд.

Ресурси місцевих бюджетів збільшаться на 32% — до 321,14 млрд. гривень. Місцеві доходи мають бути збільшені до 250,38 млрд., на 36%.

«Місцеві бюджети будуть зростати, тобто їх відповідальність також має зростати», — зазначив прем’єр, коментуючи прозорість бюджетних витрат.

На освіту бюджет-2018 передбачає 217,5 млрд. гривень. У цю суму входить зростання заробітної плати для вчителів на 25%, 1 млрд. буде надано на модернізацію початкової школи, 

54 млн. — на створення національної електронної платформи для розміщення навчальної літератури, 504,5 млн. — на інклюзивну освіту.

На програми розвитку науки планують виділити 7,9 млрд. гривень. На охорону здоров’я — 112,5 млрд. гривень. Цього ресурсу, як вважає Володимир Гройсман,  буде достатньо для впровадження нової системи охорони здоров’я.

...І про дрібні

А тепер ще кілька слів про ті цифри, які зрозумілі для кожного. Наприклад, Кабінет Міністрів запропонував Верховній Раді підвищити прожитковий мінімум на 153 гривні до кінця 2018 року. «Встановити у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня 2018 року — 1 700 гривень, з 1 липня — 1 777 гривень, з 1 грудня — 1 853 гривні», — йдеться у проекті закону.

Також зазначено, що для дітей віком до 6 років з 1 січня 2018-го прожитковий мінімум становитиме 1 492 грн., з 1 липня — 1 559 грн., з 1 грудня —  1626 грн.; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018-го — 1 860 грн., з 1 липня — 1 944 грн., з 1 грудня — 2 027 грн.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018-го становитиме 1 762 грн., з 1 липня — 1 841 грн., з 1 грудня — 1 921 грн.; для осіб, які втратили працездатність (а значить саме це є орієнтиром для мінімальної пенсії за віком) з 1 січня 2018 року — 1 373 грн., з 1 липня — 1 435 грн., з 1 грудня — 1 497 грн.

Цей зрадливий обмінний курс

Ті, хто стежить за економічним курсом країни, добре знають, що обмінний курс гривні до долара чи євро — дуже цікавий механізм. Бо коли гривня знецінюється, це дозволяє урядові рапортувати про зростання доходів до Держбюджету, а значить, про свою «успішну» роботу. Біда лише в тому, що після кожного такого зниження курсу національної грошової одиниці українці стають усе біднішими. Бо колишня заробітна плата у не таких уже й захмарних на той час 6 000 гривень за курсом 8 грн. за долар (про 5 грн. за долар уже й не згадуємо) становила 750 доларів з відповідною купівельною спроможністю. Нині ж ця сума, яка близька до середньої заробітної плати в країні, становить лише 230 доларів з усіма належними наслідками. 

Проект Держбюджету-2018 підготовлено на основі прогнозу курсу на кінець грудня 2018 року на рівні 30,1 грн./дол., про це йдеться в пояснювальній записці до документа.

Нагадаємо: міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що проект Держбюджету на 2018 рік розрахований на основі курсу 29,3 грн./дол. — це середньорічний показник.

Зауважимо, що Держбюджет-2017 розраховували на базі середньорічного прогнозу курсу на рівні 27,2  та 27,8 грн./дол. — на кінець грудня. Хоча нині гривня намагається втриматись на позначці, близькій до 26 гривень. Але хто знає, які ще плани має уряд щодо наповнення державної скарбниці. 

Як зазначено в проекті держкошторису на 2018 рік, його підготовлено на базі ще таких макроекономічних прогнозів: зростання ВВП — на 3%; збільшення номінального ВВП — до 3 247,7 млрд. грн.;  споживчої інфляції (грудень до грудня) — 7%; середньомісячної зарплати — до 8 629 грн., зростання експорту товарів і послуг — на 7,3% (до 54,4 млрд. дол.), імпорту — на 8% (до 61,8 млрд. дол.); чистого припливу прямих іноземних інвестицій — на рівні 3-3,5 млрд. дол; зниження безробіття до 9,1% (з 9,3%, які очікують у 2017 році); зростання промислового виробництва — на 3,9% (у т. ч. машинобудування — на 7,2%; металургії — на 3%); зростання сільського господарства — на 1%.

Як воно без ОРДЛО?

Пригадуєте, коли розпочиналась блокада окремих окупованих районів Донецької та Луганської областей, нам високопосадовці неодноразово розповідали про мало не колапс у країні, який вона може спричинити. Втім, вийшло зовсім не так. Наприклад, за даними, що їх недавно оприлюднив «Український тиждень», уже в червні, за даними Держстату, виробництво у металургійній промисловості становило майже 98 відсотків рівня 2016 року, коли до його складу враховували показники виробництва підприємств з ОРДЛО.

«Виробництво чавуну з квітня по липень 2017-го на підконтрольній території зросло від 1,47 млн. т до 1,55 млн. т, сталі (без напівфабрикатів безперервного лиття) — відповідно від 888 тис. т до 975 тис. т, готового прокату чорних металів — від 897 тис. т до 985 тис. т, труб — відповідно від 94,7 тис. т до 110 тис. т. За винятком чавуну ці показники вже перевершили результати липня 2016 року навіть з урахуванням виробництва на підприємствах ОРДЛО» — пише видання. Те саме, за його даними, стосується і коксохімічного виробництва, і навіть видобутку кам’яного вугілля. Причому експерти відзначають, що позитивна динаміка української промисловості відбувалась у тому числі за рахунок зменшення енергомісткості виробництва та зміни структури експорту. 

Експертні оцінки

Вони мають розбіжності, але загалом Держбюджет України-2018 оцінюють позитивно і як більш-менш реалістичний. Зокрема, голова ради Нацбанку Богдан Данилишин відзначає те, що планові показники дефіциту бюджету (перевищення видатків над доходами) є найнижчими за останні 7 років, а очікуваний рівень інфляції відповідає меті грошово-кредитної політики НБУ. Разом з тим він зазначає, що заплановане зростання валового внутрішнього продукту на 

3 відсотки є недостатнім для нашої країни і нам бажано б мати показник у хоча би 7-8 відсотків.

Керівник аналітичного департаменту «Concorde Capital» Олександр Паращій назвав показники бюджету навіть не реалістичними, а консервативними, оскільки, за його розрахунками, зростання ВВП може бути більшим, інфляція — меншою, а гривня — стабільнішою. Позитивним він назвав відсутність суттєвих змін податкового законодавства, зниження витрат на житлові субсидії, збільшення видатків на ремонт доріг, відсутність фінансування НАК «Нафтогаз України» та плани докапіталізації держбанків і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Бюджетні ризики

Вони для нашої країни традиційні. Найперше виглядає проблемним заплановане економічне зростання у три відсотки ВВП. А якщо його не буде? Експерти уже нині кажуть про сповільнення темпів зростання економіки від кварталу до кварталу. Зокрема, голова правління інституту громадсько-економічних досліджень, колишній заступник міністра економіки Анатолій Максюта вважає, що очікуване урядом зростання економіки на 3 відсотки — оптимістичний показник. Адже вже цього року очікували на ті самі 3%, а нині уряд налаштований лише на 1,8%. У такому випадку, як вважає експерт, включається мультиплікатор інфляції.

Крім того, вони наголошують: може виявитись, що показники інфляції занижені. Адже цього року планувалось 8 відсотків зростання цін, але вже очевидно, що мова йтиме про 11%.

Ну і вже зовсім традиційно уряд схильний перебільшувати доходи від приватизації. Останніми роками їх визначали у 17 млрд. грн., але реальність була сумною: за сім місяців цього року  — лише 200 мільйонів. Щоправда, ситуація тут пожвавилась, почався продаж часток обленерго, але не без проблемних цін. Тож збільшення на наступний рік доходів від приватизації до 22,5 млрд. грн. виглядає, м’яко кажучи, сумнівно. 

Звернімо увагу на ще один коментар щодо кошторису країни — від позаштатного радника Президента України Ігоря Уманського. За його словами, основна проблема — не в показниках бюджету, а у підходах до його формування. «Проблема не в бюджеті, а у відсутності стратегії, економічної політики і, як наслідок, пропозицій через такий інструмент, як бюджет, реалізувати конкретні цілі. Тому ми не бачимо ні стратегії, ні цілей, ні способів їх досягнення», — вважає експерт. 

Кілька принагідних запитань до уряду

Найперше цікаво: як бути із субсидіями? Уже цього року на виплату допомоги з оплати населенню житлово-комунальних послуг заклали замало коштів — лише 47 млрд. грн. Відтак було створено борги. Влітку система забуксувала. Тож витрати збільшили до 61 млрд. грн., а за оцінками експертів, потрібно щонайменше 75 млрд. Нагадаємо, що за цих умов на наступний рік заплановано лише 55 млрд. грн. на виплату субсидій. Та закрадаються сумніви, що така значна частина населення стане настільки «заможною», що зможе самостійно платити за комунальні постуги. До речі, норми яких зменшені, а умови надання — суттєво змінені. Але про це згодом. 

Крім того, цікаво, чому за такого економного бюджету на комусь вирішили зекономити більше, ніж на інших. Наприклад, як інформують ЗМі, Кабінет Міністрів пропонує Верховній Раді у 2018 році збільшити видатки на державну охорону органів влади і чиновників на 182 млн. гривень порівняно з нинішнім роком. Проект Держбюджету передбачає виділення Управлінню державної охорони 994 100,0 тис. грн. на охорону органів державної влади і посадових осіб. Усього УДО пропонують виділити 1 034 100,0 тис. грн.

Крім того, Кабмін пропонує виділити майже 652 млн. грн. на функціонування Державного бюро розслідувань у 2018 році, збільшити фінансування Служби безпеки України на 1 млрд. грн. — до 7,7 млрд. грн.

І при цьому витрати на обслуговування державного боргу в 2018 році будуть зіставними з витратами на економічний розвиток, АПК, транспорт та енергетику, разом узяті. 

Відповідно до проекту Держбюджету на 2018 рік, витрати на обслуговування зовнішнього боргу становитимуть 130 млрд. грн. і зростуть на 16 млрд. проти нинішнього року. А як вважає голова правління інституту громадсько-економічних досліджень Анатолій Максюта, граничний розмір державного боргу на кінець наступного року пропонують затвердити на рівні  1 999,3 млрд. грн. (або 61,5% ВВП), а гарантованого державою — 747,6 млрд. грн. Разом це близько 85 відсотків ВВП. «Загальні витрати щодо державного боргу (погашення плюс обслуговування) становитимуть 306 млрд. грн., або 9,4% ВВП», — пише експерт у публікації, наведеній у «Дзеркалі тижня». 

Ну і нарешті мені особисто не дає спокою поширена в одній із соцмереж інформація від такого собі Сергія Крикуна. За його словами, Держбюджет передбачає 965 млн грн.  на забезпечення діяльності Президента і лише 389 млн. — на лікування всіх важкохворих пацієнтів в Україні на весь 2018 рікѕ

 

 


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

Неконкурентна сфера

16:16 14 червня 2018 року|Юрій КРИВЕНЬ

Життя між VIP-палатами і RАB-тарифами

15:55 07 червня 2018 року|Микола ПЕТРИЧУК

На захисті людини праці

15:39 07 червня 2018 року|Микола ПЕТРИЧУК

Лакмусовий папірець державного будівництва —

15:02 07 червня 2018 року|Василь МОРОЗ

Не хочу на пенсію...

14:05 31 травня 2018 року|Олег БАСОК

Для «возз’єднання сімей»?

14:43 24 травня 2018 року|Олег БАСОК

10 мільйонів – освітянам Болехова і Яремча

13:58 18 травня 2018 року|Оксана ПРОЦЮК

Субсидії по-новому

11:14 10 травня 2018 року|Олег БАСОК