:Економіка
19 липня 2018 року.

Субсидії — до побачення?

Олег БАСОК

Ми уже писали про те, що з травня субсидії на оплату житлово-комунальних послуг призначають за новими правилами («Субсидії по-новому» у «Галичині» за 10 травня ц. р.). Уже тоді виникали обррунтовані сумніви у тому, що урядові обіцянки без зайвих запитань допомагати тим, хто самостійно не може заплатити за комунальні послуги, залишились у минулому. Чиновники чітко взяли курс на зменшення як самої кількості отримувачів субсидій, так і сум допомоги для них. і можна безкінечно розповідати з телеекранів про те, що нові ціни у ЖКГ мають допомогти побороти корупцію, але ж ніхто не хоче пояснити українцям, чому цю боротьбу з корупцією, ефективність якої, навіть після створення низки нових антикорупційних органів, залишається сміховинною, маємо оплачувати усі ми. Так само, як ніхто не спростував і поширеної багатьма ЗМІ інформації, що попри невисокі затрати (колись це називали собівартістю) на видобуток вітчизняного газу його продають громадянам за ціною у рази більшою, посилаючись на те, що саме стільки газ коштує в Європі. При цьому ніхто з високопосадовців не хоче порівнювати зарплати у Європі та в Україні, розуміючи, що порівнювати немає що. Завжди хочеться запитати: а ця різниця між витратами на видобуток газу в Україні і ціною, за якою його продають українцям, куди іде? Невже лише на виплату захмарних премій найвищим керівникам державних підприємств від надр та на купівлю для них дорогих автомобілів?

Місяць «великого  субсидійного перелому»

Не так давно Головне управління статистики в області поширило інформацію про надання населенню Прикарпаття субсидій у травні цього року. І уже ця інформація, яка традиційно надійшла з кількамісячним запізненням, відверто вразила. 

Найперше, у січні—травні цього року по субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг звернулось 69,8 тис. домогосподарств, що на 22,8% менше, ніж у відповідному періоді торік. При цьому на домогосподарства у міських поселеннях припадало 68% таких звернень, у сільській місцевості — 32%. За цей же період призначено субсидії лише 31,3 тис. домогосподарств (тобто менше, ніж половині з тих, що зверталися). 

Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість домогосподарств, яким призначено субсидії, зменшилась у 2,6 раза. Сума субсидій, призначених домогосподарствам у січні—травні 

2018 р., становила 27,8 млн. грн., у відповідному періоді 2017-го — 138,4 млн. грн. Тут зменшення також очевидне і значне. Середній розмір призначеної субсидії на одне домогосподарство у травні 2018-го зменшився порівняно з відповідним періодом торік у 1,7 раза і становив 372 грн. 

Зменшення кількості домогосподарств, які отримують субсидії, порівняно з квітнем, як констатують фахівці статуправління,  відбулося унаслідок зміни порядку призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018 р. №329. 

Таким чином бачимо: кількість домогосподарств, яким призначено субсидії, зменшилась у 2,6 раза, а їх суми — в 1,7. 

Ситуації з готівковими субсидіями на придбання палива ми торкатися наразі не будемо, хоча зазначимо, що там зросла як кількість отримувачів, так і суми виплат. 

 

Борги наші

Зрозуміло, що такі різкі зміни не могли не позначитися на боргах населення за житлово-комунальні послуги. Це чітко підтверджують дані тієї самої статистики. Скажімо, за даними Держстату, в травні населення України сплатило за житлово-комунальні послуги 6,8 млрд. грн. (100,7% нарахованих за цей період сум).

Разом з тим на кінець травня заборгованість населення зі сплати за постачання природного газу становила 17,1 млрд. грн., за централізоване опалення та постачання гарячої води — 12,3 млрд. грн., за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій — 3,7 млрд. грн., за централізоване постачання холодної води та водовідведення — 2,5 млрд. грн., за вивезення побутових відходів — 0,5 млрд. грн., за постачання електричної енергії — 3,9 млрд. грн.

Що стосується Прикарпаття, то у нас, за даними Головного управління статистики в області, впродовж січня—травня ц. р. населення сплатило за житлово-комунальні послуги 977,1 млн. грн. (72,5% нарахованих за цей період сум). Нараховано ж з початку року 1 347 607,9 тис. грн. У травні ситуація ще гірша, бо з нарахованих 399 242,9 тис. грн. сплачено лише 149 688,2, або 37,5 відсотка.

Таким чином на кінець травня заборгованість населення області зі сплати за централізоване опалення та постачання гарячої води становила 96,9 млн. грн., за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій — 52,2 млн. грн., за вивезення побутових відходів — 18,5 млн. грн., за централізоване постачання холодної води та водовідведення — 13,4 млн. грн., за постачання електричної енергії — 102 млн. грн. А разом з початку року — понад 370,5 млн. грн. боргу.

Органи статистики також констатують, що надані пільги і субсидії при цьому перевищують розмір наданих послуг на 42,1 млн. грн. А середні нарахування за житлово-комунальні послуги, з урахуванням електроенергії (із розрахунку 150 кВт/год. на одного власника особового рахунку), у травні становили 1 322,2 грн. Нагадаємо, що середній розмір субсидій у тому ж травні становив лише 372 грн.

 

Хороша міна при поганій грі

А що ж у такій ситуації пояснює уряд? Відповідь на це запитання неважко знайти у численних інтерв’ю чиновників. Втім, наведемо слова лише глави уряду В. Гройсмана. Він запевняє, що уряд України проводить верифікацію субсидіантів, як крок до встановлення справедливості (! — О. Б.). Всі, хто потребуватиме допомоги, отримуватимуть її, як і раніше. Про це сказав прем’єр-міністр в інтерв’ю одному з інтернет-видань.

«Щодо верифікації... Коли людина купує на 189 тисяч всілякі гаджети, а потім приходить і каже: «Дайте мені субсидію», то це несправедливо. Але ті, хто справді потребують субсидії, отримають її без проблем», — цитує Володимира Гройсмана видання. Загалом, як зазначив прем’єр, мета всієї роботи в енергосфері — зробити цей сектор максимально прозорим, без корупції та можливостей вимивання та відмивання державних коштів.

 

Дві життєві історії

Буквально днями мій колега Юрій Никорак поширив в одній із соцмереж такий допис:

«Не більше 2 400! Цією цифрою, спущеною на рівні усного розпорядження з Києва і ніде не зафіксованою в офіційних документах, зате викарбуваною у мізках кожного працівника відділу субсидій, тихо і цинічно, заднім числом, з 1 травня позбавили субсидій усіх пенсіонерів, чия пенсія перевищує цю позначкуѕ  Спершу це ретельно приховували, казали: повідомимо після 15 червня. Але не повідомили. Про те, що відтепер доведеться платити «по повній і принаймні до жовтня», пенсіонери довідались вже від комунальників...

Не знаю, можливо, це стосується лише таких обласних центрів, як Івано-Франківськ, де БПП не має більшості у раді й мерії. Можливо, іншим містам, як-от Вінниці, «спустили» іншу цифру. Але це СУБСИДІЄМОР: узимку за комуналку пенсіонерам (і не тільки) доведеться віддавати основну частину важко заробленої пенсії».

Ще один мій знайомий: йому 84 роки, самотній — дружина померла кілька років тому, отримує з доходів лише пенсію. Ще донедавна розповідав, що зателефонував у відділ субсидій (старшим людям часто ходити по всіх чиновницьких кабінетах непросто), де його запевнили, що зможуть повідомити деталі про майбутню субсидію, яку отримує не один рік, після 28 червня. Згодом перенесли цю дату на 10 липня. Відтак додзвонитись до працівників відділу не може — у слухавці довгі гудки. Тож він набрав відділ пільг. Принагідно зауважу, що саме я пропонував у випадку проблем із субсидіями повернути собі передбачені законом пільги. Однак у відповідному відділі йому повідомили, що пільги не повернуть і назвали згадану вже цифру — 

2 400 гривень. Мовляв, якщо сума доходів вища, то пільги йому уже не нададуть, як і субсидії. 


Звідки цифра у 2 400 гривень?

Пригадалося, що справді, не так давно, а саме: 22 травня, було оприлюднено рішення Конституційного Суду України (КС), який за поданням 49 нардепів розглядав конституційність закону про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2014 року. Тоді КС визнав таке позбавлення пільг конституційним.

Нагадаємо, що серед іншого згаданий закон значно обмежив пільги ветеранів праці та осіб, котрі мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Зокрема, законом було встановлено, що пільги для громадян окремих категорій, надають тільки тоді, коли розмір середньомісячного сукупного доходу їхньої родини не перевищує встановленого Кабінетом Міністрів розміру податкової соціальної пільги. 

Порядок надання пільг громадянам окремих категорій, з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р., введено в дію з 1 липня того ж року.

Якщо до цієї дати пільговики користувались пільгами, передбаченими відповідними законодавчими актами, незалежно від доходу сім’ї, то відповідно до норм зазначеного вище урядового рішення певні категорії пільговиків мають право на користування пільгами лише з врахуванням доходу, а саме: особи, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, віднесені до 3-ї категорії; дружини (чоловіки) дітей померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до 3-ї категорії, смерть яких пов’язана з чорнобильською катастрофою; учасники війни; особи, на яких поширюється чинність ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; жертви нацистських переслідувань; ветерани праці; багатодітні сім’ї; дитячі будинки сімейного типу; прийомні сім’ї, в яких не менше року проживає троє або більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування; діти війни; батьки та члени сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час виконання службових обов’язків; особи, звільнені із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або вислугою років та які стали інвалідами під час виконання службових обов’язків.

Якщо середньомісячний дохід у розрахунку на одну особу не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг впродовж 12 місяців з місяця визначення відповідного права. А, як зазначають органи ДФС, граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги у 2018 році, становить 2 470,00 грн.

Отже, як бачимо, 2 400 гривень доходу взято не зі стелі. Також можна переконатись, що введення цієї норми готували давно. Зауважимо лише, що ця сума наразі становить лише 138 відсотків від чинного прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Хотілось би побачити, як урядовці, котрі приймали це рішення, проживуть нині чи то на 1 777 чи на 2 470 гривень. Так і хочеться побажати їм, наслідуючи відомий вислів: щоб ти жив на прожитковий мінімум, який ти затвердив.

 

А до чого тут субсидії?

Насправді це зрозуміти важко — до чого тут субсидії. Свого часу, запроваджуючи їх, уряд обіцяв, що вони допоможуть впоратись із комунальними платежами тим, хто самостійно не може цього зробити. Називали навіть цифру від 12 до 15 відсотків доходу. Мовляв, саме стільки платитимуть малозабезпечені за комунальні послуги. Що ж змінилось нині?

Найперше зазначимо, що субсидії насправді не прив’язані до податкової соціальної пільги. Принаймні нам не вдалося знайти підтвердження цього. Разом з тим зазначимо, що урядова інтернет-сторінка, котра рекламує програму субсидій, містить і розділ комунальних витрат на субсидії. Це простий калькулятор, у якому потрібно внести у відповідні поля суми доходів членів родини й отримати приблизну суму того, скільки доведеться платити за житло. Ми спробували розрахувати, скільки ж мав би платити наш знайомий, котрий після розрекламованого урядом підвищення пенсій став отримувати пенсію у 3 000 гривень. Отже, за даними згаданої сторінки, у нинішньому році цей чоловік має сплачувати за житлово-комунальні послуги 13,24 відсотка свого доходу, тобто пенсії, або 397,2 грн. 

Однак, нагадаємо, нині субсидії йому не призначили, а про пільги порадили забути щонайменше до січня. Отож, як виглядає, нині цей мій знайомий буде сплачувати повну вартість утримання власного житла. Нескладно порахувати, що йому потрібно буде платити «абонплату» за тепло, якого влітку немає, за електроенергію, за газ, який рахують за показниками будинкового лічильника, тобто ділять по-комуністичному на всіх зареєстрованих порівну, за воду, за вивезення сміття, за обслуговування прибудинкової території і будинку. Тобто разом десь близько тисячі гривень. Або третину пенсії. Але ж старшому чоловікові потрібні ще дорогі нині ліки — постійно, потрібні гроші бодай на хліб та найпростіші продукти харчування.

і зовсім іншою буде ситуація з початком опалювального сезону, адже лише опалення у платіжках за житлово-комунальні послуги може стартувати від 1 000 до 2 500 гривень на місяць. Як порадите у такому випадку чоловікові виживати? Може, урядовці, котрі готували згадані рішення, знають відповідь на це запитання? Навряд. Бо живуть, як виглядає, у паралельній реальності, інакше б не було у нас цих трохи більше за півтори тисячі прожиткового мінімуму, чи 2 470 гривень податкової соціальної пільги. 

 

Найбільше  постраждають регіони

Є ще один важливий момент, який привернув до себе увагу у зв’язку з урядовими новаціями щодо перегляду субсидій. Нагадаємо точку зору малограмотного і, очевидно, від цього самовпевненого міністра соціальної політики України Андрія Реви. За його словами, практика надання субсидій населенню показала зловживання цим механізмом з боку людей, які насправді не потребують допомоги та мають значний рівень реальних, проте незадекларованих доходів. Зокрема, за даними Міністерства соціальної політики, субсидіями скористалися 23,4 тис. домогосподарств у будинках площею понад 200 кв. м, а також 28,5 тис. домогосподарств у квартирах площею понад 120 кв. м. Крім того, субсидії оформили ще 925 тис. домогосподарств, до складу яких входили особи, які декларували повну відсутність доходів.

і це, нагадаємо, у країні, яка не може забезпечити достойної заробітної плати своїм громадянам, змушуючи їх шукати заробітки у сусідів. Не секрет, що ці зароблені важкою працею та особистими обмеженнями гроші повертаються в Україну та значною мірою створюють баланс для економіки, котра недоотримує валютних надходжень чи іноземних інвестицій. Часто ці люди будують будинки для родини, в яких ніхто з родини не живе, бо не має можливості заробити достатньо коштів для гідного життя в Україні. 

Крім того, абсолютно цинічним є ставлення уряду до своїх 

безробітних громадян, яких не можуть забезпечити роботою у себе в країні. Таким автоматично рахуватимуть дохід у три прожиткові мінімуми — 5 286 гривень.

А ще, що цікаво, за словами директора директорату сім’ї та соціальної підтримки населення Мінсоцполітики Віталія Музиченка, коли чиновники проаналізували дані щодо розмірів будинків та квартир у регіональному розрізі, то побачили: «На перших місцях за кількістю будинків площею понад 200 кв. метрів ідуть не міста-мільйонники Київ, Дніпропетровськ, Харків чи Одеса, а івано-Франківська, Волинська, Тернопільська області. При цьому для цих областей характерні найнижчі розміри доходів і найвищий контингент отримувачів субсидій.

Тобто це свідчить про те, що в цих регіонах особливо актуальне питання неформальної зайнятості, неформальних доходів, та ще й держава надає громадянам підтримку за рахунок коштів Держбюджету, тобто платників податків».

Ще раз хочемо нагадати: йдеться про людей, які не змогли знайти роботу в країні, як правило, вони заплатили чималі кошти для виїзду за кордон (один закордонний паспорт чого вартий) та ще й допомагають країні з утриманням курсу національної валюти, пересилаючи родинам близько 9 мільярдів доларів щороку. Залишимо на сумлінні чиновників усю глибину їхнього економічного аналізу ситуації. Бо про якусь мораль у цьому випадку, здається, говорити зайво.


Остання осінь...

Не потрібно бути великим фахівцем у питаннях економіки, щоб уже навіть із наведених фактів зробити висновок: восени нас чекають серйозні проблеми. Навіть уже нинішній рівень боргу за житлово-комунальні послуги лякає, а що буде, коли подадуть тепло? А ще ж маємо не забувати про зобов’язання уряду підвищити ціну на газ для населення. Бо без цього не дадуть кредитів МВФ. Як країна має жити у таких умовах?

Наразі мій знайомий пенсіонер, про якого я вже згадував, каже, що платитиме, скільки зможе. А коли не зможе — платити не буде. Він ще сподівається на те, що найвищі чиновники та депутати спам’ятаються і повернуть йому субсидії. Відомо ж, що українці терплячі. Однак нині у нас занадто багато зброї та людей, котрі мають досвід бойових дій, щоб чекати на цю осінь спокійно. А ще ж вона обіцяє чергове політичне загострення, пов’язане з виборами. Сподіватись на те, що у керівництва країни спрацює інстинкт самозбереження, який примусить подбати про громадян власної країни, наразі не випадає. Бо вони уже не раз доводили, що власні статки для них важливіші. Надія залишається лише на те, що українці уже не раз демонстрували і самоорганізованість, і жертовність у критичні для країни часи. Бо ж розуміють, що у майбутніх катаклізмах можуть постраждати їхні діти. На відміну від вітчизняних скоробагатьків, які своїх дітей уже давно прилаштували далеко від кордонів країни, долею якої вони, як виглядає, не переймаються.


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

Готуй сани влітку

18:56 14 серпня 2018 року|О. Б.

Пенсійний симптом

18:47 14 серпня 2018 року|Олег БАСОК

Вето на мораторій

20:07 09 серпня 2018 року|Микола ПЕТРИЧУК

Чи скасують формулу «Роттердам+»?

21:12 07 серпня 2018 року|Олег БАСОК

Останнє попередження НБУ

21:09 07 серпня 2018 року|Олег БАСОК

Реальна валютна лібералізація

14:24 26 липня 2018 року|Михайло ДОВБЕНКО

Аграрне кредо «Поточища»

16:14 17 липня 2018 року|Святослав ОТАМАН