:Економіка
12 квітня 2018 року.

Сам на сам із постачальниками,

або 12 новацій, які внесе новий закон «Про житлово-комунальні послуги» в життя громадян

Олег БАСОК

Як стверджують у поширеному в багатьох країнах історичному напіванекдоті, існує давне китайське побажання ворогам: «Щоб ти жив в часи змін». Попри те, що цей вислів доволі поширений, самі китайці, як видається, про нього не знають. Більше того, якщо зважити на те, що класичний китайський трактат, остаточне упорядкування якого приписують Конфуцію, називається «Книга змін», котрий, власне, і розглядає буття як зміни та можливості, що вони відкривають, навряд чи можна сказати, що давніх китайців зміни насправді аж так лякали. Що ж стосується нинішньої України, то ми справді живемо у часи, коли змін багато настільки, що часто важко у них розібратися. Судіть самі: з одного боку, маємо зміни у медицині та необхідність обрати сімейного лікаря. Навіть медики нині не знають, що з цього насправді вийде. Але ж на українців нині чекають і інші зміни — у юридичній сфері, у освіті, зрештою, у житлово-комунальному господарстві. Мова нині якраз про останні.

Ще в листопаді 2017 року Верховна Рада прийняла закон «Про житлово-комунальні послуги», котрий набуде чинності вже у червні цього року. Документ регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг. Задекларована мета закону благородна — зруйнувати монополію 

ЖЕКів та дозволити споживачам самостійно визначати постачальників послуг на договірних умовах. Втім, чим обернеться вона в умовах, коли більшість українців не має досвіду самостійного визначення постачальника послуг, коли нині важко собі уявити, як працюватиме «колективний розум» співвласників багатоквартирних будинків, зрештою, коли реального вибору постачальників просто немає, сказати важко. Добре, що у цій непростій ситуації на допомогу приходять ті державні органи, котрі і призначені бути на сторожі інтересів громадян.

Зокрема, Головне управління Держпродспоживслужби в області поширило інформацію, у якій звертає увагу на основні нововведення, передбачені згаданим законом про житлово-комунальні послуги. Її й пропонуємо увазі читачів, сподіваючись, що вона може стати корисною для них.

1. Платіжки розділили на складові. Якщо раніше нам надходили платіжки за опалення, водопостачання, електроенергію, то тепер закон передбачає розділити саму послугу і, так би мовити, «процедуру доставки». Наприклад: платіжка за тепло складатиметься з трьох частин: плата за саму послугу, за обслуговування внутрішньобудинкових мереж, а також абонентська плата за підключення. (Зауважимо, що нині ми і так платимо згадувану абонплату за підключення. Особливо багатьох споживачів це дратує влітку, коли опалення немає, а платити за нього все одно потрібно. — О. Б.)

2. Обов’язкові лічильники. Закон передбачає встановлення лічильників в багатоквартирних будинках для обліку теплової енергії та води усіх будівель, що приєднані до зовнішніх мереж (крім мереж автономного водопостачання). За встановлення лічильників буде окрема платіжка, через яку користувачі компенсовуватимуть вартість лічильника та його обслуговування.

3. Плата за тверде сміття. Мова йде про папір, всіляку тару, предмети з дерева, металу, шкіри, скла, пластмаси та інших матеріалів. Закон пропонує виокремити з квартирної плати послугу з поводження з твердими відходами. Кабінет Міністрів матиме право встановлювати лише порядок формування тарифів на послуги з поводження з твердими побутовими відходами. Конкретні тарифи встановлюватимуть компанії, які після конкурсу отримають право на надання населенню послуг зі збирання, переробки та захоронення відходів. Держпродспоживслужба також нагадує, що з 1 січня українців уже зобов’язали сортувати сміття. Таку норму передбачає Закон України «Про відходи». За порушення цієї норми їм загрожує штраф. 

4. До побачення, ЖЕКи! Користуватися комунальними благами українці повинні на основі договорів з постачальниками комунальних послуг. Будинки, що не створили ОСББ й досі обслуговуються ЖЕКами, потраплять на конкурс, де їм призначать управителя багатоквартирного будинку. Ціна послуги з управління будинком не регулюється на державному рівні, а вартість послуг визначають за домовленістю сторін. А от тарифи на комунальні послуги встановлюватимуть місцеві органи влади або уповноважені державні органи.

5. Можна обрати постачальника комунальних послуг. Закон передбачає порядок укладення споживачами договорів на отримання всього комплексу житлово-комунальних послуг: на управління, водопостачання, поводження з відходами, газ, електрику. Цю норму впровадили для того, щоб прибрати з ринку монополію. Та поки що незрозуміло, як саме цю ідею реалізовуватимуть. Де-юре можна обрати будь-кого. Та де-факто вдасться обрати лише управителя — тобто компанію, яка виконуватиме, по суті, функції ЖЕКів.

6. Потрібно укласти договір. існуючі договори про надання комунальних послуг діють тільки протягом року з дня набуття чинності нового закону. Тобто комунальникам і споживачам варто підготуватися до важкої кампанії з укладання нових договорів. Без договору послуга не вважатиметься комунальною, тож дія закону на неї не поширюватиметься.

7. Які бувають договори. Закон передбачає чотири моделі договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг:

• індивідуальний договір квартири (облік наданих послуг на вході в будинок та на вході у квартиру);

• індивідуальний договір будинку (облік наданих послуг лише на вході в будинок);

• колективний договір (укладається управителем або іншою уповноваженою особою (у тому числі ОСББ) від імені та за дорученням співвласників);

• колективний споживач (може виступати юридична особа, що об’єднує індивідуальних споживачів (ОСББ, ЖБК).

8. Можна відмовитися від послуг. Споживач може відключитися від системи централізованого опалення та постачання гарячої води. У багатоквартирному будинку це можливо тільки за згодою всіх мешканців (колективний споживач). Окрім того, про розірвання договору потрібно попередити виконавця послуг за два місяці.

9. Можна платити півціни за послугу. Закон передбачає, що за послугу можна платити півціни, якщо її надано недоброякісно. Не отримав послуги — не плати взагалі. Але механізму доведення цього поки що не розроблено. Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко заявив, що в його відомстві планують створити житлово-комунальну інспекцію, яка реагуватиме на звернення мешканців тих чи інших будинків, де послуга надається недоброякісно, та коли вона запрацює, наразі незрозуміло.

10. Сповіщати про поломки та ціни. Виконавець матиме не більше доби, щоб зреагувати на виклик споживача. Якщо в мережі відбулася поломка, постачальник послуг повинен повідомити споживача про це протягом трьох годин та вказати причини аварії та термін ремонту.

У разі прийняття рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець протягом 15 днів з дати введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів.

11. Пеня за борг. Закон передбачає стягнення пені, якщо споживач заборгував за комунальні послуги. Її розмір — 0,01% суми боргу за кожен день затримування. Але боятися цього поки що не варто. Якщо ви протягом року заборгуєте 100 грн., то пеня буде лише 3 грн. 65 коп. Нараховуватимуть її з 1 січня 2019 року. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Також якщо споживач отримає зарплатню із затримкою або ж держава невчасно переказує кошти на субсидії, штрафні санкції не застосовують.

12. Коли нас немає вдома — комуналку не платимо. Документ дозволяє не сплачувати вартість комунальних послуг (крім теплопостачання), якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів. Щоправда, відсутність треба буде довести. Законом встановлено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюють за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. Ціна на послугу з управління не буде регулюватися на державному рівні, її визначатимуть мешканці разом з управителем на етапі укладання договору. Вона залежатиме від витрат на утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, а також розміру винагороди управителя.

Договір про надання комунальних послуг та договір про надання послуг з управління будинком укладають на рік, але автоматично його продовжуватимуть, якщо співвласників будинку все влаштовує.

Якщо управитель не справляється із покладеними на нього обов’язками, співвласники можуть ініціювати дострокове розірвання договору про надання послуг з управління.

Якщо ж управителя було обрано на конкурсі органом місцевого самоврядування, співвласники можуть відмовитись від його послуг та самостійно обрати собі іншого, попередивши про це попереднього управителя за два місяці.

Ось такі новації чекають на споживачів уже з початку літа цього року. Нині важко сказати, як вони відобразяться на побутових умовах українців, наскільки зможуть справді убезпечити від монополізації ринку та покращити обслуговування. Наразі єдиний стійкий висновок, котрий можна зробити зі змін останніх років: про що б не говорили політики, рекламуючи їх, споживачі завжди платитимуть більше. Втім, з’явилась надія на те, що той, хто швидше зорієнтується у нових умовах, зможе отримати дешевшу і доброякіснішу послугу. інші уже матимуть на кого рівнятися. Зрештою, за прикладом китайців, напевно і нам варто розглядати зміни не лише як погіршення нинішнього стану речей, а й як можливість змінити своє життя на краще. 

 


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

Що таке фінансова свобода?

10:21 23 квітня 2018 року

Яремчанські векселі

13:58 12 квітня 2018 року|О. Б.

Газотранспортники шкодуються на збитки

12:58 05 квітня 2018 року|Олег БАСОК

Стежимо за «індексом вареника»

12:57 05 квітня 2018 року|Олег БАСОК

Бюджетні гроші... для терористів?

09:55 05 квітня 2018 року|Олег БАСОК

Ігри довкола газової ціни

11:55 03 квітня 2018 року|Олег БАСОК

Обіцянки на тлі кризи довіри

12:05 29 березня 2018 року|Олег БАСОК