Економіка:Актуально
10 жовтня 2017 року.

Пенсійна шизофренія?

Верховна Рада таки ухвалила урядовий законопроект, який, по суті, спонукатиме українців виходити на заслужений відпочинок у 63-65 років

Олег БАСОК

Про цю новину майже 330 тисяч прикарпатців ловили кожне слово з екранів телевізорів, зі сторінок газет. Йдеться про те, що урядовці спочатку назвали «пенсійною реформою», а потім, трохи пригальмувавши, охрестили «осучасненням пенсій». Причому що цікаво: для реального осучаснення пенсій не потрібно було б приймати жодного нового закону, достатньо було рішення Кабміну. Однак, очевидно, для авторів ідеї не так важливий добробут самих пенсіонерів, як власні політичні рейтинги. Тому з такою помпою зробили те, що, власне, давно уже мали б зробити — проіндексували пенсії, враховуючи інфляцію, збільшення середньої зарплати в країні, та й подбали про майбутні вибори, адже відомо, що пенсіонери — найбільш дисципліновані виборці.

Для того, аби зрозуміти масштаби пенсійної акції, наведемо інформацію, що її поширила прес-служба ОДА за підсумками селекторної наради з Володимиром Гройсманом. Отже, за словами чільника уряду, метою прийняття пенсійної реформи є створення ефективної системи пенсійного забезпечення, яка приведе до підвищення пенсій понад 9 мільйонам українців. «Маcштабну реформу», за словами глави уряду, буде проведено у стислі терміни. І вже цього місяця перерахунок виплат буде здійснено для всіх громадян. Що стосується прикарпатців, то із 360 тисяч пенсіонерів урядову «турботу» про них відчують 330 тисяч громадян. Підвищення на 100 гривень матимуть 35 тисяч осіб. Додатково до 1 000 гривень нарахують 62 тисячам жителів області. Ще 23 тисячі людей матимуть пенсії із доплатою до 2 000 грн., а 10 тисяч — понад 2 000 грн. Окрім того, 215 тисяч пенсій прикарпатців буде підвищено внаслідок зростання прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб — тобто вони отримають «осучаснену» мінімалку.

 

Що ж нового  в «осучаснених пенсіях»?

Зауважимо, що вагому роль у прийнятті законопроекту відіграли партійці Олега Ляшка. Стверджують, що саме після зустрічі партійного лідера з Президентом стало можливим ефективне голосування парламенту. Крім усього іншого, він ще й погодився на зняття майже півтори тисячі поправок до закону, що пришвидшило процедуру проходження законопроекту в парламенті. 

Найперше, що привертає увагу, — це збільшення віку виходу на пенсію. Щоправда його завуалювали за допомогою «страхового стажу». Тобто коли не маєш цього стажу, пенсії доведеться чекати на 5 років більше. Хай там як пояснюють урядовці, але на практиці це означатиме саме підвищення віку виходу на пенсію. із 2018 року в 60 років — при стажі 25 років, а не 15, як нині, та в 63 роки — при стажі 15 років. Щороку вимоги до стажу будуть збільшуватися на рік. З 2019 року з’являється третій варіант — в 65 років при стажі від 15 до 16 років. Поріг страхового стажу буде поступово підніматися і до 2028-го сягне 35 років.  

А ще ж пенсіонерів знову поділили на категорії, бо коли у 2018 році достатньо 25 років страхового стажу, то в 2028-му, або пізніше, вам знадобиться не менше 35 років стажу. Якщо страхового стажу недостатньо, то його можна буде «докупити» або ж вийти на пенсію пізніше. 

Зауважимо, що коли ви почали свою трудову діяльність після навчання у ВНЗ, яке також мають намір зарахувати до трудового стажу, і якщо закінчували навчання у школі в 17, плюс 5 років вищого навчального закладу, то пенсію ви зможете заробити десь у 57 років. 

І це за умови, що кожен ваш роботодавець сплачував страхові внески до Пенсійного фонду. Якщо ж працювали, як багато хто у 90-ті роки минулого століття, неофіційно, то доведеться почекати до 65 років. Це при тому, що середня тривалість життя українців, за даними на 2013 рік, становила: 66 років — для чоловіків та 76 років — для жінок. Тобто в середньому кожен український чоловік може розраховувати на те, щоб рік прожити на пенсії. 

Також змінено підхід до оцінки страхового стажу. Наразі рік страхового стажу множиться на коефіцієнт 1,35, що впливає на розмір пенсії. За пропозицією Кабміну цей коефіцієнт знижено до 1. Таким чином фактично нівельовано підвищення середньої заробітної плати, з якої розраховують вашу пенсію. Також стверджують, що ця норма фактично уповільнює зростання пенсій майбутніх пенсіонерів.

Що стосується такого розрекламованого «осучаснення», то його, за даними експертів, відчують близько 5,6 мільйона пенсіонерів — 50% загальної кількості. Їм підвищать пенсії в середньому на 692 грн.

Відтак пенсії в майбутньому будуть автоматично переглядатися залежно від інфляції та темпу зростання середньої зарплати. Зокрема, у 2019—2020 рр. будуть враховувати показники за один попередній рік, з 2021 року — за три попередні роки. Передбачається, що індексація не залежатиме ані від рішень Кабінету Міністрів, ані від рішень парламенту, перерахунок відбуватиметься автоматично.

Крім того, мінімальна пенсія (для тих, у кого нема необхідного стажу) зростає до 1 373 гривень.

Депутати узаконили норму про те, що мінімальний розмір пенсії не може бути меншим за прожитковий мінімум. Ця норма торкнеться майже 1 млн. пенсіонерів.

До страхового стажу дозволено включати певні періоди роботи окремих категорій населення. Це періоди ведення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування з 1 січня 1998-го до 31 грудня 2000 року — у разі надання довідки про реєстрацію підприємця. По-друге, для військових — це період проходження військової служби до 31 грудня 2017 включно.

Для жінок, які народили та виховують дітей, — відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та з догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку.

Для студентів — роки навчання на стаціонарі у вишах, а також навчання в аспірантурі і докторантурі. За умови сплати страхових внесків.

Якщо стажу не вистачає, можна доплатити страхові внески за періоди, коли їх не сплачували, й отримати таким чином додатковий стаж.

Крім того, з 1 січня 2018 року скасовується право на призначення пенсій для прокурорів, держслужбовців, наукових працівників, депутатів, працівників дипломатичної служби.

Втім, для пенсіонерів окремих категорій залишились пенсійні пільги. Пенсіонери, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві, зможуть і далі отримувати дві виплати: страхову та пенсію за інвалідністю. Пенсіонери з гірських населених пунктів мають право на 20% надбавку до розміру пенсії.

Кожен член сім’ї загиблого (померлого) або зниклого безвісти військовослужбовця також має право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

Із 1 жовтня скасовано оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів.  

На перехідний період для нових пенсій вартість року стажу — 1,35% зберігається до кінця 2017 року, в тому числі при переведенні з пенсії за інвалідністю на пенсію за віком.

При призначенні пенсій у 2018 році при вартості року стажу 1% використовуватимуть показник середньої заробітної плати за два останні роки, з 2019-го — показник середньої заробітної плати за три останні роки.

Передбачено автоматичний перерахунок пенсій, призначених за спеціальними законами, та переведення їх на звичайну пенсію.

Щороку з 2021-го показник середньої зарплати переглядатиметься на 50% зростання зарплати за попередні 3 роки та на 50% індексу споживчих цін. У 2019—2020 роках індексацію здійснюватимуть за окремим рішенням Кабінету Міністрів.

А тепер трохи шизофренії

Відомо, що ця хвороба характеризується роздвоєнням особистості. Те саме роздвоєння відбувається і з державою. Це, наприклад, коли ви працювали і сплачували необхідні внески державі, то зможете отримувати мінімальну пенсію 1 452 гривні. А якщо ви передусім дбали про себе, то держава виплачуватиме вам  допомогу (пенсію за відсутності необхідного стажу) в розмірі 1 373 гривні. Або на 79 гривень менше. Чи можемо ми в такому разі говорити про справедливість?

А є ж ще таке явище, як довічне державне утримання суддів. Це як співалося в старій пісеньці: як ви човен назвете, так він і попливе. Бо пенсія обмежена розміром — до 10 740 грн., а грошове утримання — ні. Нагадаємо, що судді в старості отримують 90 відсотків заробітної плати працюючого судді. Це напевно тому, що нині рівень довіри до суддів у нашій країні — надзвичайно високий. Чи, можливо, просто через те, що судді подбали про себе окремо. Бо навіть Конституційний Суд визнав неконституційним обмеження максимального розміру пенсій суддів ще влітку 2016 року. Про інших пенсіонерів тоді не йшлося. і справді, а чого б суддям про інших турбуватися?

А те, що вартість року стажу до нового року залишається на рівні 1,35, напевно, означатиме, що ті пенсіонери, які в цей час оформлять собі пенсію, матимуть помітний виграш перед тими громадянами, які вийдуть на пенсію пізніше. і ще ж експерти переконують, що не все так просто із прокурорськими пенсіями та виплатами в старості працівникам Національного банку України. Тобто, як бачимо, державна пенсійна шизофренія триватиме й далі. 

Вже не кажучи про запровадження другого рівня пенсійного забезпечення — обов’язкового накопичувального. За рахунок збільшення податків чи зменшення обов’язкових платежів до Пенсійного фонду? Та й навіть сформувавши такі накопичувальні фонди, що робити з ними в країні, в якій не працює фондовий ринок? Хіба що зберігати на депозитах у банках, котрі, як показали кілька останніх років, у нас також не є надійними.

Тішить хоча б те, що в новому законі змінено розрахункову величину для визначення максимальної бази для сплати єдиного внеску з прожиткового мінімуму на мінімальну заробітну плату (15 мінімальних зарплат). А це нині 48 тис. грн. Тож чимало високопосадових чиновників платитимуть до Пенсійного фонду більше. Втім, це мала втіха для країни, яка толерує одночасно кількамільйонні зарплати чиновників високого рівня, чи кількасоттисячні — для суддів та 1 452 гривні на місяць для пересічного пенсіонера. Чи мають чиновники та депутати відповідь на запитання: як нині прожити на ці гроші пенсіонерові?

 

Мені подобаєтьсяіншого користувача це сподобалося


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики