:Економіка
07 серпня 2018 року.

Чи скасують формулу «Роттердам+»?

Олег БАСОК

Недавно стало відомо про те, що майже півтора десятка нардепів, очевидно, зневірившись домогтись якогось прийнятного рішення через незалежного регулятора ринку – Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, подали до парламенту законопроект про коригування сумнозвісної формули «Роттердам+». У разі прийняття такого законопроекту, як вважають його автори, в країни буде можливість відчутно знизити вартість електроенергії і при цьому збалансувати доходи Держбюджету.

 

У пояснювальній записці до законопроекту його автори наголошують, що сьогодні в Україні існує складна ситуація з тарифами, яка зокрема склалась через непомірно високі ціни на вугілля та пов’язані з цим тарифи на електроенергію. Тому існує потреба пошуку шляхів та механізмів розв’язання цієї проблеми. Зокрема як механізм здешевлення електроенергії для вітчизняних споживачів пропонують внести зміни до Податкового кодексу України в частині зниження ставки акцизного податку на електроенергію із 3,2% до 0,1%.

Водночас, як зазначають у документі, рентна плата (0,75%) за користування надрами з добування вугілля є необррунтовано заниженою порівняно з іншими видами палива та іншими країнами, а тому потребує перегляду та встановлення справедливої ставки у розмірі 5%. Це дасть додатково близько 3 млрд. грн. доходів на рік до Державного бюджету. Разом з тим, пропонують передбачити звільнення від сплати ренти збиткових шахт, які на сьогодні перебувають у державній власності та добувають близько 10% українського вугілля. Решту – 90% – вітчизняного вугілля добувають приватні високоприбуткові шахти.

«Врегулювання потребує і резонансна формула тарифоутворення «Роттердам+». Ще 13 березня 2017 року віце-президент Європейської комісії з питань Енергетичного союзу Марош Шевчович звернувся листами до Президента України та Прем’єр-міністра України з критикою цієї формули, він назвав її контраверсійною. За підрахунками експертів, це призвело до тарифних переплат на суму понад 30 млрд. гривень», – йдеться у поясненні до законопроекту.

У законопроекті запропоновано зберегти формульний підхід, але формулу «Роттердам+» змінити на формулу «0,9 х Роттердам». Таким чином буде вивільнено понад 15 млрд. грн. на рік, що дасть можливість знизити ціну електричної енергії та спрямувати відповідні кошти для потреб розвитку енергетичної галузі.

На сьогодні оптову ринкову ціну електро­енергії розраховують відповідно до постанови НКРЕКП від 3.03.2016 р. №289. В її структуру входить вартість вугілля, яке використовують теплоелектростанції для вироблення електричної енергії, ціну якої, своєю чергою, розраховують за так званою формулою «Роттердам+» (ціна вугілля у портах Амстердам– Роттердам–Антверпен плюс ціна транспортування такого вугілля із цих портів до вітчизняних підприємств).

Проте на теплоелектростанціях використовують переважно вугілля вітчизняного видобутку. Зокрема 2017 року лише близько 20% вугілля (антрацит) імпортували, з них близько 5% імпортували морським шляхом (основний імпорт здійснювався з Російської Федерації). Тому додавання до усього вугілля вартості його доставки з портів Нідерландів є невиправданим.

Ще одним аргументом на користь відмови від формули «Роттердам+» автори законо­проекту називають те, що у згаданому нідерландському порту формується індекс вугілля із вмістом сірки менше 1%, а в Україні спалюється вугілля із вмістом сірки майже 2%. Тому й пропонують, із врахуванням такої різниці в якості, використати коефіцієнт 0,9.

Цікавими для читачів будуть й інші наведені у записці дані. Зокрема те, що 85% вугільних підприємств та 80% підприємств теплової генерації та теплоелектростанцій України належать енергетичному холдингу ДТЕК, власником якого є Рінат Ахметов. За даними фінансової звітності компанії, в 2016 році (після запровадження формули «Роттердам+») річний показник EBITDA (операційний прибуток до сплати відсотків, податків і амортизації) енергохолдингу ДТЕК зріс у 2,37 раза – до 17,8 млрд. грн. У 2017 році показник EBITDA покращився ще на 29% – до 23 млрд. грн., або 865 млн. доларів. Таким чином, з часу запровадження формули «Роттердам+» прибутки компанії зросли у 3 рази.

Для фінансування цієї формули «Роттердам+» було спрямовано більшу частину коштів, отриманих від трьох етапів зростання тарифів для населення (всього тарифи виросли на 70%). Також зросли і тарифи для промисловості, адже оптова ціна на електро­енергію на початку 2016-го становила 1 178 грн. за мВт/год., а сьогодні – 1 586 грн. за мВт/год. (зростання на 35%).

Прикметно, що, як зазначено, експортна ціна за український кіловат електроенергії нижча, ніж ціна для вітчизняних споживачів. Зокрема, за даними Держстату, у 2017 році середня вартість експорту електроенергії становила 1,21 грн. за кВт/год. При цьому для українських підприємств оптова ціна електроенергії у 2017-му становила в середньому 1,35 грн. за кВт/год.

Втім, чи погодяться нардепи зробити цей законопроет законом – ще велике питання. Адже ми знаємо, що великі прибутки вітчизняних олігархів зумовлені й тим, що вони уміють різними шляхами відстоювати свої інтереси, в тому числі у парламенті. Крім того, останнім часом «злі язики» все частіше натякають, що в енергетичних проектах інтереси найбагатшого олігарха країни дивним чином збігаються з інтересами найвищих посадовців України.

 


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

Готуй сани влітку

18:56 14 серпня 2018 року|О. Б.

Пенсійний симптом

18:47 14 серпня 2018 року|Олег БАСОК

Вето на мораторій

20:07 09 серпня 2018 року|Микола ПЕТРИЧУК

Останнє попередження НБУ

21:09 07 серпня 2018 року|Олег БАСОК

Реальна валютна лібералізація

14:24 26 липня 2018 року|Михайло ДОВБЕНКО

Субсидії — до побачення?

15:14 19 липня 2018 року|Олег БАСОК

Аграрне кредо «Поточища»

16:14 17 липня 2018 року|Святослав ОТАМАН