Економіка:Гаряча тема
03 липня 2010 року.

«Бурштинофобія»... з Інтернету

Іван ГАВРИЛОВИЧ

Всезнаючий Інтернет приніс новину з розряду не вельми приємних для численних гостей нашого туристично-рекреаційного краю, та й, звісно, для самих прикарпатців. А особливо для жителів Бурштина. Виявляється, це місто опинилось у трійці найбільш екологічно забруднених в Україні. Автори сенсаційної новини на сайтах інформагенцій зсилаються на цифру, оприлюднену Держкомстатом: у Бурштині за минулий рік було викинуто в атмосферу близько 191 тис. т шкідливих речовин. І хоча це на 27 тис. т менше, ніж позаторік, прикарпатське містечко, стверджують вони, поступається за рівнем забруднення лише Кривому Рогові та Маріуполю. Щоправда, через кілька днів автори інших повідомлень на інтернетівських сайтах ставили Бурштин уже на четверте місце в списку українських міст, яким загрожує найбільша екологічна небезпека...

Роза вітрів і трояндовий цвіт

Як відомо, біля Бурштина чотири десятиліття тому збудували одну з найбільших в Україні теплову електростанцію, що працює на вугіллі і шкідливі продукти його згоряння викидає у повітря. Чи справді жителям цього містечка, а їх більше 15 тис., судилася гірка доля тих, хто потерпає від шкідливих екологічних умов? Одразу скажу: приїхав у місто енергетиків і переконався, що воно живе своїм звичним життям, без якогось навіть натяку на фобії і страхи серед населення перед перспективою екологічного лиха, якою бурштинців дехто лякає. І секретар міської ради Катерина Соронович оцінила нинішню екологічну ситуацію в місті як цілком благополучну. Якби було інакше, то депутати, певна річ, били б на сполох. Та за останні роки вони жодного разу не вносили на розгляд сесій ради питання про екологічну загрозу для міста з боку ТЕС: такої загрози просто не виникало. Також не надходило з цього приводу жодної скарги від громадян, жодного звернення від громадських організацій, хоча бурштинці не тільки змушені дихати, за логікою авторів тих інтернетівських повідомлень, повітрям з підвищеним вмістом шкідливих речовин, а й мають садки, земельні ділянки в самому містечку і навколо нього.

Навпаки, мої співрозмовники висловлювали задоволення тим, що проблема безробіття тут не стоїть так гостро, як у багатьох інших прикарпатських містах і селах. На ТЕС та в підрядних організаціях, що виконують на станції різні ремонтні роботи, працює понад три тисячі осіб, 80% з них — жителі Бурштина. Завдяки цьому у міський бюджет перераховано за минулий рік понад 7,6 млн. грн. податків. Місто отримало з огляду на близькість ТЕС ще й близько двох млн. грн. екологічних коштів (на рівні попередніх років). Ці гроші пішли на реконструкцію каналізаційних мереж, придбання обладнання для комунального підприємства «Житловик», озеленення вулиць та інші потрібні містові екологічні заходи. Справді, цієї літньої пори Бурштин потопає в зелені, цвіті, розпускають пелюстки ніжні троянди. «Хіба росли б у нас смерічки й сріблясті ялини, якби повітря, грунт, вода були забруднені шкідливими викидами електростанції?» — кажуть бурштинці.

Останніми роками тут знову з’явилися хрущі, в садах родять, а не всихають, як бувало колись, чутливі щодо наявності у довкіллі шкідливих речовин вишні. На городніх грядках — огірки без плям. Власники дач хваляться, що в них тепер і виноград, абрикоси, навіть персики дозрівають — відповідний мікроклімат створює водосховище. Воно і взимку не замерзає, бо сюди скидають воду, що охолоджує енергоблоки станції. У такій постійно теплій воді коропи, товстолобики швидше набирають вагу. Вирощує їх у штучній водоймі та відправляє на продаж і в інші міста області рибгосп «Галицький».

Стало «бурштинське море» місцем відпочинку, аматорського рибальства не тільки для жителів цього міста, довколишніх сіл, а й для приїжджих. Окрім того воно, як відзначають екологи, виконує роль біологічного фільтра для річки Гнилої Липи, котра залишає принесені забруднювальні речовини на дні цього водосховища з 50 млн. кубометрів води (а тут кращі умови для їх нейтралізації) і витікає з нього вже набагато чистішою.

Втім, перебільшенням було б як оголошувати Бурштин потенційною зоною екологічного лиха, так і прирівнювати це містечко до курортної зони. Саме через близькість ТЕС, яка все ще залишається потужним джерелом викидів шкідливих хімічних речовин у довкілля. Мабуть, це не варто назвати щасливим для Бурштина, Галича й сіл району, Івано-Франківська, дійсно курортних місцевостей Прикарпаття кліматичним фактором, але тут упродовж року панують західні й північно-західні вітри, що розсіюють викиди станції на великій території і тим самим зменшують їх негативний екологічний вплив на довкілля. Вони несуть на відстань 50-100 км і далі, в сусідні області, шкідливі речовини у шлейфах газів, викинутих із височенних — для збільшення радіусу їх розсіювання — труб електростанції: двох 250-метрових й однієї 180-метрової. Звичайно, краще не було б і цього свого роду «данайського подарунка» сусідам, та наразі є так, як є.

 

 

Ситуація очима спеціаліста

А ось як оцінює вплив Бурштинської ТЕС на довкілля головний спеціаліст державної екологічної інспекції в області Володимир БІЛЕНЬКИЙ:

— З повідомлень ЗМІ вся Україна недавно дізналася, хто є в державі «лідерами» щодо екологічної забрудненості. Не говоритиму про інші міста, але, згадавши серед них Бурштин, підмінили поняття: насправді наведена в тих повідомленнях цифра характеризує не забрудненість цього прикарпатського містечка, а рівень шкідливих викидів розташованої за сім кілометрів від нього великої теплової електростанції. Хоча і цей обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферу набагато нижчий, ніж був, скажімо, у 1989 р. — 338,6 тис. тонн.

Викинуті ж станцією за минулий рік в атмосферне повітря 190,9 тис. т шкідливих речовин — це конкретно 20,5 тис. т твердих частинок, 159,9 тис. сірчистого ангідриду, 9,4 тис. діоксиду азоту й 0,93 тис. т оксиду вуглецю. За 2008 р. ці показники становили відповідно 217, 8 тис. т, 25,3 тис., 179,7 тис., 11,58 тис. та 1,1 тис. т. За п’ять місяців 2010-го вони ще зменшились порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Де діваються шкідливі речовини, які через труби ТЕС потрапляють з димом у повітря? Ті тверді частинки від спалювання вугілля (їх ще називають золою, вугільним пилом), які не вловило газоочисне обладнання, осідають у 30-кілометровому радіусі навколо станції. Небезпечнішими для людського здоров’я є газоподібні викиди, особливо сірчистий ангідрид, який в атмосферному повітрі вступає в хімічні реакції з водою і вже у вигляді кислот може пролитися з дощем на землю.

Екологічну ситуацію не лише в санітарно-захисній зоні підприємства, а й у Бурштині, сусідніх селах, на лівому березі водосховища, Касовій горі постійно відстежує відділ охорони навколишнього середовища ТЕС, який очолює Петро Савка. До складу цього відділу входить санітарна лабораторія, що контролює приземні концентрації забруднювальних речовин в атмосферному повітрі, бере на аналіз проби ррунту, ррунтових, поверхневих та стічних вод. І в жодному з населених пунктів середні показники замірів, зроблених торік і нинішнього року, не засвідчили перевищення гранично допустимої концентрації вугільного пилу, сірчистого ангідриду, діоксиду азоту й оксиду вуглецю.

Ви, може, скажете: так це свій, відомчий, контроль? Але й інститут ботаніки ім. М. Холодного НАНУ проводив дослідження атмосферного повітря у 30-кілометровій зоні Бурштинської ТЕС, використовуючи як біоіндикатори забруднення природного середовища спорові рослини та лишайники, які особливо чутливі до стану повітря. І столичні науковці дійшли висновку, що хоч загальна кількість шкідливих речовин, які викидає в атмосферу електростанція, значна, їх шкідливий вплив на довкілля не настільки відчутний, щоб говорити про якусь екологічну загрозу станції для Бурштина й прилеглих сіл, місцевої природи. Ті ж лишайники й мохи ростуть, не виводяться на розташованій поблизу ТЕС заповідній Касовій горі. Якби ситуація була інакшою, то хто б оголошував заповідною територію у безпосередній близькості від теплової електростанції? Аналогічні висновки отримали й спеціалісти-екологи ІФНТУНГу, які проводили польові експедиційні дослідження якості атмосферного повітря над територією Галицького району.

Набагато зменшити обсяг шкідливих викидів дозволили великомасштабна заміна електрофільтрів, що проводиться на ТЕС упродовж останніх восьми років, як і та обставина, що нині станція працює менш як наполовину своєї потужності — задіюють лише чотири-п’ять енергоблоків із 12. Та для подальшого зниження антропогенного навантаження ТЕС на довкілля необхідно ще замінити на нові, сучасні, електрофільтри на першому-четвертому енергоблоках. Найгострішою є проблема сірчистого ангідриду, викиди якого в радянські часи взагалі не передбачали очищати, а тепер їх концентрацію належить довести до європейських норм. Тим часом встановлення імпортних сіркоочисних установок потребує дуже великих коштів: вартість відповідної реконструкції одного енергоблока — 270 млн. грн. Навіть звичайний електрофільтр коштує 39 млн. грн. Парадокс у тому, що ТЕС перерахувала тільки за минулий рік 58 млн. грн. екологічного збору за забруднення довкілля у державний та обласний фонди охорони навколишнього природного середовища, а самій їй грошей на придбання таких установок і фільтрів уже не залишається. Тож станція змушена просити через державне управління охорони навколишнього природного середовища в області асигнувати кошти на ці цілі із... тих же фондів.

Отож проблему шкідливих викидів Бурштинської ТЕС у довкілля не можна, з одного боку, і перебільшувати, тим самим нагнітаючи страхи й фобії у населення Бурштина, сусідніх сіл та відбиваючи охоту в жителів інших українських регіонів їхати на відпочинок й оздоровлення у наше мальовниче Прикарпаття. З другого боку, цю проблему не можна й недооцінювати на рівні як самого підприємства, так і області, держави, які, вважаю, мали б допомогти станції у підвищенні параметрів її екологічності до найжорсткіших європейських норм.

А отже, й авторам, м’яко кажучи, некоректних з наукового погляду повідомлень у ЗМІ не варто кричати за самих бурштинців «SOS!» з приводу буцімто загрозливої для міста екоситуації. Днями спеціалісти державної екологічної інспекції України й нашої інспекції провели планову перевірку на Бурштинській ТЕС — саме заплановану наперед, а не з приводу тих сенсаційних повідомлень, як, може, подумає дехто з читачів газети. Так-от, жодного випадку перевищення гранично допустимих концентрацій забруднювальних речовин у викидах станції і в атмосферному повітрі у зоні її впливу не виявлено.



Мені подобаєтьсяіншого користувача це сподобалося


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

Рік доброякісних змін

13:40 06 грудня 2018 року|Ірина ПИСКУР

Вгору сходами, які ведуть донизу

15:51 29 листопада 2018 року|Олег БАСОК

Три етапи монетизації субсидій

15:02 27 листопада 2018 року|Олег БАСОК

Загрози для гривні

15:10 22 листопада 2018 року|Олег БАСОК

Ще раз – про газ,

15:07 22 листопада 2018 року|Олег БАСОК

Кабмінівський фейк?

14:58 22 листопада 2018 року|Олег БАСОК

Можлива катастрофа?

14:55 15 листопада 2018 року|Олег БАСОК

Профілактика в реформу не вписалася

14:38 08 листопада 2018 року|Микола ПЕТРИЧУК

Без лічильника – утроє дорожче

17:08 07 листопада 2018 року|О. Б.

Банківські послуги – on line

17:07 07 листопада 2018 року|О. Б.