Культура:Мистецтво
29 травня 2008 року.

Шляхетний образ в пам’яті лишився

Наталія Кейван-Чорнокожа

Свіча пам’яті відомої артистки Людмили Григорської, запалена словом Неоніли Стефурак («Оглянься з вічності», «Галичина», 2005), спалахнула новим полум’ям. Великою була доброта та душевна щедрість цієї людини, тому й незабутня пам’ять про неї.

Щира шанувальниця таланту Людмили Григорської й авторка цієї статті. Донині відчуваю біль утрати та жах, який спіткав її родину. Оскільки працюю вчителем-словесником, то хотілося, щоб про улюблену артистку дізналися й мої вихованці. Поєднати театр і школу вдалося за допомогою літературно-мистецького творчого проекту «Учнівська театральна імпреза-2008». Ще з осені минулого року зверталася за порадами з цього приводу до Миколи Кейвана та Софії Павліської (людей, що не один десяток років працюють в Івано-Франківському обласному музично-драматичному театрі ім. І. Франка та добре знали Людмилу Григорську).

Мистецький проект мав на меті розвивати творчі здібності учнів, залучити шкільну молодь до драматичних гуртків, популяризувати засобами театру найкращі твори української літератури. Та найважливішим завданням було формувати в молодого покоління повагу до «шляхетних обрисів рідної культури», одним з яких є постать Людмили Григорської.

Нашу пропозицію провести фестиваль «Учнівська театральна імпреза-2008» підтримали учнівські колективи з Верховинської ЗШ (керівник Уляна Мануляк, дипломант обласного туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2007»), Отинійської ЗШ (керівник Валентина Ковалів, дипломант згаданого конкурсу), Товмачицької ЗШ (керівник Галина Ганущак, вчитель англійської мови) Коломийського району, Видинівської ЗШ (керівник Любов Калитчук, секретар Видинівської сільської ради) Снятинського району.

Вшанувати світлу пам’ять відомої артистки напередодні Міжнародного дня театру з’їхалися до Коломиї дорослі та діти з різних куточків області. Їх гостинно вітали Уляна Мандрусяк, завідувачка міського відділу культури, Михайло Арсак та працівники музею. На чільному місці — земляки з Вигоди, які за сприяння селищного голови Михайла Мацелюха подолали немалу відстань, щоб розповісти школярам про видатну мешканку Вигоди. Приїхали з Видинова, що на Покутті, односельці Валентина Олексієнка, чоловіка Л. Григорської. Вони теж пам’ятають Людмилу та синочків, які любили гостювати в дідуся Степана.

Ніхто не міг втриматись від сліз, коли до залу ввійшла старенька мама Людмили Григорської. В інтерв’ю Коломийському телебаченню Марта Григорівна розповіла про те, як Людмила мріяла стати артисткою, як в 90-ті, дізнавшись, що мама була репресованою, зрозуміла, з чим були пов’язані перешкоди на шляху її театральної кар’єри.

Володимир Семків, учитель фізики, згадував про зйомки короткометражних фільмів, в яких брала участь улюблена учениця. На жаль, жоден з них не зберігся. Особливо не вистачає подруги Тетяні Бойцевій.

Розпочали імпрезу вигодяни уривком з «Лісової пісні» Лесі Українки. Постановку, за словами режисера Богдана Мельника, Вигодський народний театр присвятив Людмилі Григорській, яка мріяла колись зіграти Мавку. Лісовик (Володимир Семків) та Мавка (Ольга Кордасевич, учениця 10 класу) продемонстрували юним учасникам фестивалю професійну акторську гру.
З волинських пралісів у ялинкові Карпати перенесли присутніх герої «Тіней забутих предків» (учні Верховинської загальноосвітньої школи). Багаті гуцульські строї, характерна для цього твору мова емоційно вплинули на глядачів. Одним пригадався фільм за участю Івана Миколайчука, іншим — вистава Івано-Франківського театру, в якій роль Марічки виконувала Людмила Григорська.

Високе патріотичне піднесення запанувало в залі, коли учні Отинійської ЗШ відтворили трагічну сторінку боротьби УПА за волю та незалежність рідної землі. Щиро та правдоподібно інсценували старшокласники уривок з повісті Ярослава Ясінського «Сорочку вишивала».

А п’ятикласники з Товмачицької ЗШ привезли на фестиваль уривок з п’єси Ярослава Яроша «Синій фарбований Лис, або Царювання звіра Гостромисла» за казкою Івана Франка «Фарбований лис». Учні з Видинівської школи інсценували фрагмент з повісті улюбленого Всеволода Нестайка «Незвичайні пригоди в лісовій школі». Господарі фестивалю, учні Коломийської ЗШ № 8, запропонували глядачам невеликий уривок з повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять», в котрому Михайлик намагається «проскочити» в «тіатри», та інсценування фрагмента з повісті Марії Кейван «Карвендель» про гімназистку Віру та батярчука Юзька.

Не перестаю думати про Марту Григорівну, маму артистки... І звертаюся до всіх, хто знав Людмилу Григорську, кого вона щедро зігрівала теплом своєї душі: «Підтримайте її маму, зігрійте її осиротіле серце!». Адже крім молитви за невинно убієнні душі Людмила попросила би нас саме про це.

 


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

Нові імена

15:44 17 липня 2018 року|Іван АНДРУШКО. Лауреат премії ім. Марка Черемшини.

Ой на Купала ватра палала...

13:43 12 липня 2018 року

Про передову — без прикрас

13:42 12 липня 2018 року| Іван ДРАБЧУК

Празник першоверховних апостолів

13:07 12 липня 2018 року|Михайло МЕЛЬНИК. Священик.

Елегантні і на роверах

10:47 12 липня 2018 року|Артур ДРОНЬ

Благословення краєзнавців для Саджави

15:54 10 липня 2018 року|Іван ГАВРИЛОВИЧ

Інтелігентність творчості художниці Марії Корпанюк

10:55 10 липня 2018 року|Ігор ЛАЗОРИШИН

У дарунок Косову — пісня

14:28 05 липня 2018 року

Різдво святого Івана Хрестителя

14:26 05 липня 2018 року|Михайло МЕЛЬНИК. Священик