Культура:Подія
16 листопада 2017 року.

Бастіон друкованого слова

В Івано-Франківську відбувся фестиваль-презентація «Сторінками української книги»

Ольга МОНЧУК

Зі слоганом «Читаємо українське. Читаємо українською» в Івано-Франківську вже вчетверте відбувся традиційний фестиваль-презентація сучасної української книжкової продукції «Сторінками української книги» за підтримки облдержадміністрації. Впродовж двох днів у фортечній галереї «Бастіон» книгарні та видавництва представляли книжковий ярмарок-продаж, також відбулися презентації книжок, виданих за підтримки регіональної цільової «Програми підтримки книговидання на 2016—2020 роки». Захід пройшов у рамках відзначення Дня української писемності та мови та був присвячений 75-річчю від часу створення УПА.

 

Підтримка  книговидавництва

Форум видавців у мініатюрі — саме такою була у мене перша асоціація від побаченого. У коридорах фортечної галереї «Бастіон» розгорнули книжковий ярмарок видавництва з Івано-Франківська, Косова, Львова, Тернополя, Закарпаття. Тож поціновувачі української книжки мали змогу ознайомитися з цьогорічними новинками, придбати їх за видавничими цінами, а також поспілкуватися з авторами. В той же час поруч у галереї «Арт-на-Мур» впродовж дня у форматі «нон-стоп» відбувалися презентації книжок, виданих за кошти, передбачені цільовою «Програмою підтримки книговидання на 2016—2020 роки». Зокрема, завдяки їй впродовж 2016—2017 років надрукували чи закупили 49 видань письменників та наукової інтелігенції Прикарпаття й України загальним накладом близько 15 тисяч примірників. Книжки безплатно передали в бібліотеки області.

— В області працює експертна рада з питань книговидання. До її складу входять відомі письменники, журналісти, науковці, історики, літературознавці, критики, видавці. Тобто рішення про те, яку книгу друкувати за кошти обласного бюджету, приймають колегіально, — розповідає заступник начальника відділу взаємодії зі ЗМІ та книговидання управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА Дарія Кухарчук. — Члени експертної ради ознайомлюються з тими пропозиціями, котрі надходять на конкурс, оцінюють їх. Звичайно, перевагу віддають книжкам прикарпатських авторів, бо їх підтримка є основним завданням регіональної цільової «Програми підтримки книговидання», яка діє в області. Але в той же час пропагуємо молодих письменників, поетів області та України, а також — перекладну літературу. 

 

Повірити  в українську книжку

Голова обласного осередку Національної спілки письменників України Євген Баран презентував на виставці одразу три свої книжки: «Недописана книга», «Недописана книга. Частина инча», «Говорить Євген Баран». Він зауважив, що цей захід не стане альтернативою Форуму видавців у Львові, адже він уже є своєрідним брендом. Втім, вкрай потрібно проводити такі виставки-презентації, бо вони створюють осередки популяризації української літератури. «Важливість насамперед у тому, щоби книжка мала свого читача і щоб український читач розумів, що українська книжка є, бо інколи ведуться такі розмови, що у нас немає що читати, — зауважує Є. Баран. — Вибір є. У нас вже заповнені майже всі жанрові ніші. Такі форуми важливі для того, щоби люди, які не вірять в українську книжку і сумніваються в ній, прийшли та переконалися, що вона є».

Письменник, прозаїк, дослідник творчості Івана Франка, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Роман Горак також завітав до Івано-Франківська зі своїми новими виданнями: «Кинути камінь: есеї про Ірину Вільде», «Бажав я для скованих волі...». Письменник наголосив на необхідності проведення фестивалю-презентації «Сторінками української книги», адже схожі заходи є запорукою того, що українське слово лунатиме в Україні та світі. Також у розмові з кореспондентом «Галичини» він відзначив той факт, що книжка все більше стає недоступною для звичайного читача через її високу вартість.

 

Культурна Мекка

Не оминув подію і міністр культури Євген Нищук, який взяв участь у презентації «Словника музичних термінів», виданого в рамках проекту «Український простір». Укладачі видання — Василь Тимків, Олена Підручна. «Термінологія — це той понятійний апарат, який допомагає формувати навколишній світ, бо насправді ми мислимо так, як дозволяє нам наша мова, — наголошує Василь Тимків. — і якщо в цій мові немає термінів, то це означає, що зникає традиція. А зі зникненням традиції, зрештою, зникає не лише термін, а й саме явище».

Міністр культури наголосив, що талановитих людей на Прикарпатті або тих місць, якими можна презентувати не лише Галичину та івано-Франківський край, а й всю Україну, завжди було достатньо. Він сказав, що нині івано-Франківськ є Меккою письменницького та поетичного таланту, а також театрального та сучасного мистецтва, і це є неймовірним потенціалом для презентації України на світовій арені. Також відзначив, що сьогодні на високому державному рівні можна спостерігати чітку артикуляцію важливості культури, адже саме культура може об’єднати, примирити та формувати мислення і свідомість суспільства. Крім того, наголосив, що в Україні спостерігається відродження у двох царинах культури, а саме: у кінематографії та книговиданні. 

— Під час моєї першої каденції на посаді міністра культури на розвиток кінематографії держава виділила 29 млн. гривень, цього року — 500 млн. гривень, наступного передбачено близько мільярда. Тим паче, окрім підтримки повного метру, передбачаємо розвиток української анімації та дитячого кіно, а також заохочення до створення комерційними каналами власного телесеріального україномовного продукту, — каже Є. Нищук. — Також цього року розпочав свою роботу інститут книги, який буде займатися підтримкою авторів, книговидавництв, закупівлею книжок, розповсюдженням їх по бібліотеках через експертну раду тощо. 

 

«Карпатська вежа»  Мирослава Дочинця

Свою нову книжку «Зряче перо. Роман з аркушем» презентував в обласному центрі лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, письменник, директор видавництва «Карпатська вежа» (Мукачеве) Мирослав Дочинець. Він зауважив, що «Зряче перо. Роман з аркуша» — це письменницькі одкровення, роздуми, спогади та рецепції про слово, дух, культуру, творчість, творення, Україну. До Івано-Франківська М. Дочинець приїхав і як видавець. Упродовж двох днів іванофранківці мали змогу ознайомитися з книжками, виданими у мукачівському видавництві «Карпатська вежа». Пан Мирослав зізнався, що найбільший попит мають його книжки із серії про мудреця Андрія Ворона, яких на сьогодні вийшло вже п’ять. «Люди шукають опори в цьому світі, розради, духовних настанов, — розповідає автор. — З людьми уже давно ніхто не говорить, людям не пояснюють ситуацію, а ситуація в Україні дуже непроста і нестабільна у всіх сенсах. Багато речей втратило свою вагу, але є непохитні речі, це наше слово, дух, українські родинні скарби та цінності, українська ідентичність, яка закодована в слові і в нашій мудрості. і люди, мабуть, шукають через ці книги якоїсь орієнтації у світі, щоби насититися, наснажити душу, серце і розум. і був такий неймовірний чоловік, я вважаю, геній свого роду, який зібрав зі світу, стягнув систему знань, систему захисту людини, повернення людини до природи і знаходження духовної рівноваги. Мабуть, тому ці книжки мають таку запитуваність».

Мирослав Дочинець переконаний, що фестиваль-презентація є ще одним містком між автором, видавцем і читачем. Також він зауважив, що українська книжка вже стає продуктом, на який є запит і яка забезпечує ренесанс української культури і духовності. Обігравши назву місця проведення події, письменник назвав її «Бастіоном слова», «Бастіоном української духовності». Як на мене, дуже влучне означення. «Івано-Франківськ — місто дивовижне, місто літературних традицій і вибухових явищ в літературі, культурі, — наголосив М. Дочинець. — Тут особливий дух і особливі читачі, вони шляхетні, поінформовані, національно вивірені».

 

Новинки від «Discursus»

Уже чотири роки на Прикарпатті працює видавництво «Discursus». Розкладка видавництва привертає увагу відвідувачів виставки, які залюбки гортають представлені книжки, запитують про новинки та, що найважливіше, купують їх. 

— Цього року одна з наших новинок, яка найбільше продається, — це книжка «10 українських успішних брендів». Її перший тираж 2 000 примірників продали за чотири місяці, — розповідає засновник видавництва «Discursus» поет Василь Карп’юк. — Дуже цікавим та важливим у всіх сенсах є роман Владислава івченка «Два пасинки Митрополита». Це, по-суті, перший художній роман про Андрея Шептицького та період Другої світової війни. Він, з одного боку, торкає важливі історичні теми, а з другого, — це просто гарний художній текст. Ще одна дуже цікава книжка — «Звичайні незвичайні священики». Українські письменники, журналісти, люди слова, і не лише, написали про тих священиків, яких вони знають особисто. Загалом 25 авторів. Серед них: Петро Мідянка, Дзвінка Матіяш, Христина Венгринюк, Назарій Заноз, Ярослава Тимощук, Іван Ципердюк, Юлія Боєчко. Це не лише біографічні довідки, нариси, також там зображено досвід особистого спілкування. Є як священики з гірських сіл, так і з міст сходу. Поміж них Борис Гудзяк. Це, мабуть, найвідоміший персонаж цієї книжки. Більшості з них читачі не знають, але після того, як ознайомляться з книжкою, можна поїхати на парафію до кожного і познайомитися, бо майже всі вони живі і діяльні. 

 

Подарунок для дітей

Серед численних заходів «Сторінками української книги» були й такі, що розраховані саме на найменших читачів. Зокрема відбулася театралізована літературна вікторина «У казки на гостинах» і зустріч з письменницею та головним редактором журналу «Дзвіночок» Лесею Пилип’юк, яка презентувала своїм читачам дві авторські книжечки — «Казочки-перлинки» та «Котик зорі рахував».

Директор Івано-Франківської обласної бібліотеки для дітей Ірина Тацакович зауважує, що лялькова вистава, яку працівники бібліотеки презентували прикарпатській дітворі, розповідає про любов до книжки та української мови. Вона наголошує, що сучасні діти люблять читати та навіть у час стрімкого розвитку інформаційних технологій відвідують бібліотеку. «Серед дітей є справжні фанати читання, — каже І. Тацакович. — Дітей виховує книжка, і вони ходять до бібліотеки, але насамперед хочуть красивої, гарно ілюстрованої, нової книжки». 

Уже 25 років прикарпатську дітвору тішить всеукраїнський журнал «Дзвіночок». Тож 2017-й став для видання ювілейним. Головний редактор журналу Леся Пилип’юк каже, що кожен номер часопису в ювілейний рік прагнули зробити святковим. 

— Ввели більше матеріалів, які розповідають про Україну та відомих українців. Крім того, свято шануємо «Дзвіночок», який виходив 1931-1939 років. Саме він був для нас основою, саме в ньому ми побачили те, що найбільше потрібно українській нації, і тому ми далі перенесли на наші сторінки і «Крилатого новинкаря», і «Цікавого Миколу Барвінка» тощо. Це те, на чому виховувалися покоління наших дідів-прадідів, це ота ниточка, яка міцно тримає минуле і сучасне, — коментує Л. Пилип’юк. — Кожен період журналу був важкий, цікавий та насичений, але останні два роки для видання найбільш значимі. По-перше, «Дзвіночок» отримав диплом переможця Всеукраїнського конкурсу на найкраще періодичне видання для дітей та юнацтва у 2016 році. Ми змагалися з десятками всеукраїнських журналів, і мені дуже приємно, що першість вибороло саме видання із Прикарпаття. По-друге, журнал «Дзвіночок» став лауреатом літературно-мистецької премії ім. Олени Пчілки. Вважаю, це два таких коронованих ювілейних папіруси, які є для нас особливими та підсумком нашої багатолітньої діяльності.

...Дуже часто Івано-Франківськ називають літературною столицею, і в цьому означенні немає жодного перебільшення. Фестиваль «Сторінками української книги» лише вкотре підтверджує цю думку, як і численні презентації книжок та періодики, що відбувалися впродовж двох днів заходу. Зокрема свої нові видання презентували громадськості Василь Карп’юк, Василь Бабій, Петро Гавука, Власта Власенко та інші. Також відбулася презентація книжки Оксани Парипи та Петра Парипи «Великі українці без масок». Модерував захід академік, автор передмови Володимир Качкан. Детальніше про цю книжку читайте в інтерв’ю із заслуженим журналістом України Петром Парипою в наступних номерах «Галичини». А завершальним акордом фестивалю стала тематична презентація «Слово гуцульських предків», на якій представили книжки видавництва «Писаний камінь» з Косова та видання, які надрукували за кошти цільової «Програми підтримки книговидання» у Верховинському районі.


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

Ой на Купала ватра палала...

13:43 12 липня 2018 року

Про передову — без прикрас

13:42 12 липня 2018 року| Іван ДРАБЧУК

Празник першоверховних апостолів

13:07 12 липня 2018 року|Михайло МЕЛЬНИК. Священик.

Елегантні і на роверах

10:47 12 липня 2018 року|Артур ДРОНЬ

Благословення краєзнавців для Саджави

15:54 10 липня 2018 року|Іван ГАВРИЛОВИЧ

Інтелігентність творчості художниці Марії Корпанюк

10:55 10 липня 2018 року|Ігор ЛАЗОРИШИН

У дарунок Косову — пісня

14:28 05 липня 2018 року

Різдво святого Івана Хрестителя

14:26 05 липня 2018 року|Михайло МЕЛЬНИК. Священик

Гра кольору і палітри Михайла Дейнеги

10:21 05 липня 2018 року|Ольга МОНЧУК

Родина як колиска любові

11:57 03 липня 2018 року|Ігор ЛАЗОРИШИН