Культура:Зустрічі
11 січня 2018 року.

Адорація зі «Шхіною»

У селі Верхня на Калущині поклонялися Святим Дарам у вокально-інструментальному супроводі

Ігор ЛАЗОРИШИН

У селах передріздвяні надвечір’я особливі. Видається, що в очікуванні приходу Новонародженого Ісуса навіть зорі сяють яскравіше, а темні шати ночі покровом тиші огортають все навколо — і людей, і природу, і... думки. Все сприяє розмові з Богом. Ми — у селі. Величний храм Святого Івана Хрестителя УГКЦ у селі Верхня на Калущині — центрі Верхнянської ОТГ — своїми банями, як крилами, ніби лине в урочисті передріздвяні Небеса. А навколо — ні душі. Тиша. Та в храмі повно молільників, які провадять вервицю в очікуванні Служби Божої та адорації — чину позалітургійного поклоніння Святим Дарам...

Після Служби Божої, яку відправив о. Євген Ткач, настоятель храму, у співслужінні з о. Іваном Ребегою, священик встановлює на престол монстрацію — сонцеподібну яскраву дароносицю з освяченими Святими Дарами. В храмі враз гасне панікадило — велика люстра, спрямований промінь освітлює лише монстрацію, а бічні ліхтарики підсвічують церкву та людей, які опускаються у покорі на коліна. Отець Євген від щирого серця промовляє слова благання до Господа, а з хорів час від часу линуть дивні переспіви «Шхіни» (у перекладі — «Божа присутність») — дивовижного молодіжного вокально-інструментального колективу церкви Святого Вознесіння Господнього УГКЦ селища Брошнева-Осади на Рожнятівщині під орудою регента Лілії Бойчук.

Лілія БОЙЧУК, керівник вокально-інструментального колективу «Шхіна»:

— Колективу вже п’ять років, а благословив наші починання і назву свого часу придумав теперішній парох о. Володимир Майка. «Шхіну» як вокально-інструментальний ансамбль засновано на базі дитячого церковного хору, утвореного 2005 року. В ансамблі нема фіксованої кількості учасників — може бути восьмеро, шестеро, п’ятеро осіб і т. д. Бо серед виконавців — молоді викладачі, студенти та учні. Та є осердя колективу: Наталія Гуць — учениця світлої пам’яті регента і викладача Брошнів-Осадської ДШМ ім. Володимира Івасюка Інни Терлецької — вчитель образотворчого мистецтва Рожнятівської ЗШ I-III ст., яка грає на гітарі та скрипці, а також співає; донька священика іванна Майка — вокаліст і клавішник — вихователь дошкільного навчально-виховного закладу «Світанок» у Брошневі-Осаді і студентка ПНУ ім. В. Стефаника; Марія Болехівська, яка навчається у Чехії, моя колишня учениця з класу скрипки і вокалістка; Назарій Яцишин, студент Львівської консерваторії з класу вокалу — прекрасний тенор і колишній випускник Брошнів-Осадської ДШМ; Христина Волошинович, вокалістка, менеджер; Андрій Волошинович — гітарист, учень Брошнів-Осадської ЗШ I-III ст.; Вікторія Василечко — вокалістка, вчитель історії за фахом, а ще — Іванна Бігун, іванна Яцишин-Куца та ін. Ми не вперше супроводимо своїм виконанням адорацію, а Службу Божу — й поготів. Нас не раз запрошували до Гошева, в Погоню, Івано-Франківськ, Калуш, Долину тощо. Адорація — духовна практика виключно Католицької Церкви. Слова священика чи спів у часі поклоніння Святим Дарам, на мою думку, зворушують серце і сприяють наверненню до Бога, а у часі перед Різдвом — очищають душі перед зустріччю з Новонародженим Ісусом. А наш музичний супровід лише сприяє розмові з Богом.

...Лілія Бойчук живе у Брошневі-Осаді, викладає клас скрипки в Брошнів-Осадській дитячій школі мистецтв ім. Володимира Івасюка та керує одним із хорів у церкві Святого Вознесіння Господнього УГКЦ селища Брошнева-Осади. А народилася вона в Калуші, де відтак і закінчила музичну школу. Згодом — Івано-Франківське училище  ім. Дениса Січинського з класу скрипки та музично-педагогічний факультет Дрогобицького педагогічного університету ім. Івана Франка, а насамкінець — і Дяківсько-регентський інститут Івано-Франківської духовної семінарії. А ще, на нашу думку, Лілія Бойчук — живильне і дієве джерело живої парохії у Брошневі-Осаді.

У передчутті Різдва нелегко стримувати свої емоції, а після Служби Божої з церковних хорів — й поготів. Бо вже й не пам’ятаю, коли занурювався в осердя духовних переспівів. Тож хочу регента Лілію Бойчук — невеличку і делікатну жінку з потужними організаторськими здібностями — назвати подвижницею у житті парохії Святого Вознесіння Господнього УГКЦ селища Брошнева-Осади. Бо я бачив її щиру працю як регента і дяка не лише у комфортних обставинах, а й у часі духовних випробувань. і відчував Божу присутність. 

 

 


Поки що немає рейтингу.

Без коментарів

Інші публікації тематики

У світі фентезі

13:52 11 жовтня 2018 року|Ольга МОНЧУК

Рушії калуського письменства

17:02 09 жовтня 2018 року|Ігор ЛАЗОРИШИН

Підбережжя пам’ятає і пишається...

17:00 09 жовтня 2018 року|Ігор ЛАЗОРИШИН

Коломийське книговидання – крізь призму історії

16:57 09 жовтня 2018 року|Іван ГАВРИЛОВИЧ

Золотий ужинок академіка

16:55 09 жовтня 2018 року|Іван ГАВРИЛОВИЧ

Ні дня без вистав

16:34 04 жовтня 2018 року|Леся ЗЬОЛА

Дмитро ЛЕКА: Робота в театрі – виклик для мене

16:29 04 жовтня 2018 року|Леся ЗЬОЛА

«Богородчанський ціп» молотив добре

16:10 04 жовтня 2018 року|Андрій БОГДАНІВ

Барви й тексти з усієї Гуцулії

15:41 04 жовтня 2018 року|Василь НАГІРНЯК

Світлини з екологічним меседжем

15:35 02 жовтня 2018 року|Ольга МОНЧУК