Позаду вже тести з чотирьох предметів: історії України, біології, фізики та географії. Попереду — обов’язкові для всіх українська мова і література, математика, іноземні мови та хімія. Варто зазначити, що явка на нинішнє тестування дуже низька — 85 відсотків. Приміром, на тестування з фізики в нашій області 12 травня не з’явилося 125 осіб, повідомляє ЗІК. Таке ігнорування тестів несе за собою ризик залишитись без атестатів, тому що цього року результати тестів автоматично зараховують учням як підсумкову атестацію з предмета.

«Учні, які зареєструвались, але без поважних причин не прийшли на тестування, залишаться без підсумкової оцінки з того чи іншого предмета. Склалася ситуація, коли певна кількість дітей може залишитися без атестатів про середню освіту», — про це під час проведення оперативної наради голови ОДА з начальниками структурних підрозділів облдержадміністрації повідомила чільник обласного управління освіти та науки Зінаїда Болюк.
Про перші враження від ЗНО-2009 року дізнаємося в Івано-Франківському природничо-математичному ліцеї. Якщо пригадати торішнє тестування, то досягнення ліцеїстів були доволі високими: Юліан Боднар з двох предметів (фізики та української мови й літератури) набрав по 199 балів. Десять ліцеїстів мали понад 190 балів. «Велика робота вже зроблена і вона дала можливість торік ефективно провести оцінювання, істотних зауважень до процесу не було», — розповідає директор ліцею Мирослав Бідичак.
Незалежне оцінювання триває, є такі учні, які обирають по чотири-п’ять предметів. Таким чином розширюють можливість вибору навчального закладу.   

— Про результати говорити ще рано. Якщо оцінити торішні результати, то вони нас тішили, не було великої розбіжності між тими, які діти отримували в школі, і тими, які вони принесли в сертифікатах. На цьогорічне тестування діти не скаржаться, адже з вересня ми інформували їх про всі ситуації, які можуть виникати, про їхні права та обов’язки, які документи повинні мати, проводили внутрішнє тестування, яке організовували самі, потім діти брали участь у пробному ЗНО. Враження завжди  пропорційні ступеневі готовності. Безперечно, воно вимагає повної віддачі, це серйозне випробування, його треба пройти і все, — каже М. Бідичак.

Як готуватися до тестувань, кожен обирає сам, варіантів достатньо: самопідготовка, послуги репетитора, участь в різноманітних інтелектуальних змаганнях, турнірах і олімпіадах. Головне — зосередитись, не розгубитися і не хвилюватися.

Половину етапу вже  можемо підсумувати, враховуючи складність завдань. «Завдання можна оцінювати по-різному і так само до них ставитися, для когось вони складні, для когось простіші. Структура завдань дає можливість здобути мінімальний прохідний бал всім, хто до того приклав хоча б найменші зусилля. Не ставиться планка така, яка б людині закривала доступ до освіти», — каже директор ліцею.

В ліцеї є два профілі навчання: природничий і математичний, відповідно до них учні і визначаються з предметами тестів. З ліцею зареєструвались всі випускники — 88. Найбільше — на біологію (38 учнів) та математику (39). Детальніше про тест з математики спілкуємось із заступником директора з науково-методичної роботи, вчителем математики у профільному класі Людмилою Красновською: «У тестуваннях є завдання підвищеної складності. Їх можуть подолати учні, які вивчали математику поглиблено. 12 балів для оцінки в атестат можна заробити, але 200 балів — лише за умови виконання всіх завдань. Це різні оцінки».

Звісно, що про тестування найцікавіше спілкуватися з учнями, з тими людьми, які, як кажуть, на власній шкірі відчули їх плюси та мінуси. Учениця ліцею Катерина Консевич, яка була на пробному тесті, каже: «Планую вступати на економічний факультет у столичний ВНЗ, а там потребують три сертифікати, тому вибрала українську мову і літературу, математику та англійську мову. Готувалась до тестів посилено: поглиблений клас, розв’язувала олімпіадні задачі з математики, брала участь у олімпіадах. Докладаю всіх зусиль, щоб здобути максимальний бал. В принципі  складність завдань залежить від рівня учня. З англійської мови тести досить складні, завдання з математики для учнів поглиблених класів — легкі, звичайних класів — нормального рівня. Тести з української мови і літератури особисто для мене були не важкими».
З психологічної точки зору, звісно, тестування як для учнів, так і для їхніх батьків має стресовий характер. Хвилювань тут не уникнути, адже
як-не-як від успішності складання тестів залежить майбутній фах. «Діти перебувають у нервозному стані. Бо все-таки від тестів, по суті, залежить їхня доля. Однак попри це практично не було учнів, не готових до випробовування психологічно. Є певні нарікання, деякі діти кажуть, що через хвилювання не показали той результат, який би могли. Немає таких дітей, які б казали, що процедура тестів вплинула таким чином, що завадила зорієнтуватися і відповісти правильно. Я вже третій рік беру участь у тестуванні як інструктор, отож порівнюючи перше тестування і нинішнє, скажу: атмосфера тепер психологічно комфортніша, але все-таки є певний бар’єр, діти знають, що не можуть списати, користуватися додатковими матеріалами. Треба сподіватись тільки на свою голову», — каже практичний психолог Олександр Овчар...

На цьому ставимо три крапки, адже тема не закінчена й актуальна. Продовжимо її в наступних номерах.